WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Світоглядно-методологічні концепції біології. - Реферат

Світоглядно-методологічні концепції біології. - Реферат

вплинули на становлення Ч.Дарвіна як дослідника і теоретика біології. В своїй творчості він спирався на уявлення про пізнаваність законів природи, можливості їх пояснення на основі спостереження. Ч.Дарвін у вихідних засадах своєї теорії заперечував креаціонізм і телеологію, а також антропоцентризм, розглядаючи людину як ланку єдиного еволюційного процесу органічного світу.
Свою теорію еволюції органічного світу Дарвін створює на основі певних трактувань спадковості і мінливості і їх взаємозв'язку. Треба зауважити, що і Ламарк виходив із уявлення про важливу роль цих факторів для еволюції - саме вони лежать в основі пристосування виду до середовища. Ламарк вважав, що пристосувальна мінливість наслідується і це призводить до появи нових видів.
Дарвін розумів, що безпосередньо зв'язувати спадковість, мінливість і пристосування не можна. Тому, зв'язок спадковість - мінливість вчений розглядає як опосередкований, вводячи 2 важливі ланки.
Перша пов'язана з уявленням про "боротьбу заіснування". Вона є наслідком того, що кожен вид продукує більше особин, ніж здатне витримати середовище, чи самі вони здатні вижити з інших (внутрішньобіологічних) обставин.
Дарвін вводить уявлення про 2 види мінливості. Перша проявляє себе як здатність всіх особин даного виду в певних умовах зовнішнього середовища однаковим чином реагувати на ці умови (кліматичні, енергетичні та інші). Тобто, йдеться про адаптивну модифікацію і такі зміни не наслідуються.
Другий тип мінливості - зміни, що носять спадковий характер. Тому, відмічав Ч.Дарвін, незначні відмінності в подальших поколіннях підсилюються. Отже, в другому випадку йдеться про мутації. Ч.Дарвін підкреслював, що головну роль в еволюції відіграє саме другий тип мінливості.
Друга ланка, що пов'язує уявлення про спадковість і мінливість і відрізняє еволюційну теорію Дарвіна від еволюційної концепції Ламарка, є уявленням про природний добір як механізм, що дозволяє знищувати непридатні форми і створювати нові види. Як відомо, висновки про існування і роль природного добору вчений зробив по аналогії з дією штучного добору.
Отже, методологічними засадами дарвінівської моделі еволюції органічного світу є наступні принципи:
" боротьба видів (організмів) за існування;
" взаємозв'язок спадковості і мінливості;
" природний добір.
Отже, в еволюціоністській моделі Ч.Дарвіна знайшло втілення науково-теоретичне уявлення про історію біологічного світу як закономірний процес, що відбувся відповідно до природних причин і механізмів.
В ХІХ ст. затвердилось уявлення про те, що світ органічних форм створений природним чином, без потойбічних сил. Методологія еволюціонізму сприяла розумінню світу живого, що має об'єктивні закономірності, які можна пізнати засобами науки.
Еволюційна теорія Ч.Дарвіна здійснила синтез різноманітних біологічних знань і також результатів селекційної практики. Ствердження теорії природного добору відбувалося в ідейній боротьбі з іншими варіантами еволюціоністських концепцій - неоламаркізмом, мутаціонізмом, неокатастрофізмом.
Принциповими етапами в ствердженні в біології теорії природного добору в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. були бурхливий напрямок теорії філогенезу, формування еволюційної біології на підставі проникнення еволюційних ідей в різні галузі біологічного знання, синтез принципів генетики і дарвінізму та створення основ синтетичної еволюції.
Подолання суперечностей між еволюційною теорією і генетикою стало можливим зі створення синтетичної теорії еволюції (СТЕ). Синтез генетики і еволюційного вчення був якісно новим етапом в розвитку як генетики, так і еволюційної теорії. Він виявився в створенні принципово нового ядра системи біологічних і знань, і методологічних засад біологічного пізнання. Синтез генетики і еволюційних поглядів, створення СТЕ став початком нового періоду в розвитку біології як науки - періоду некласичної біології.
Теоретичні засади СТЕ буди закладені роботами С.Четверикова, Р.Фішера, С.Райта, Дж.Холдейна, М.Дубініна та ін. Фундаментальними теоретичними узагальненнями, що зробили можливою СТЕ, були хромосомна теорія спадковості, математичні моделі еволюційного процесу, закон Харді-Вайнберга для ідеальної популяції, узагальнення емпіричних досліджень мінливості в природних популяціях.
В основі СТЕ знаходиться уявлення про те, що "елементарним об'єктом" еволюції є не вид (як в еволюційній теорії Дарвіна), а популяція. Саме популяція розглядається як реальна цілісна система взаємопов'язаних елементів (організмів, особин), що здатна до саморозвитку. Спадкові зміни в межах популяції здійснюються під впливом певних еволюційних факторів, що змінюють генотипічний склад популяції. Серед таких факторів треба назвати мутаційний процес (дає елементарний еволюційний матеріал), популяційні хвилі (коливання чисельності популяції в певний бік від середньої кількості її особин), ізоляція (сприяє поділу популяції на декілька самостійних), природний добір (визначає вірогідність досягнення особинами репродуктивного віку).
Формування СТЕ означало перехід до популяційної концепції, до "популяціоцентризму" (на відміну від організмоцентризму) в біології. В методологічному смислі це означало раціональне поєднання структурно-функціонального і історичного підходів в пізнанні сутності живого, що зробило можливим відтворення в цілісній системі біологічного знання законів розвитку і функціонування органічного світу як цілого.
Глобальний еволюціонізм.
Методологія еволюціонізму в кінці ХХ ст. ствердилась майже у всіх галузях природознавства. Теоретичні і методологічні особливості сучасного природознавства дозволяють створити єдине бачення еволюції світу. Закони розвитку природи пов'язують в єдине ціле космогенез , виникнення Сонячної системи і планети Земля, виникнення і розвиток живого та виникнення людини і суспільства. Методологією, що дозволяє відтворити всезагальність розвитку природи є глобальний еволюціонізм. З його позицій Всесвіт уявляється як ціле, що розвивається.
Методологія глобального еволюціонізму дозволяє розуміти розвиток Всесвіту як цілого в напрямку ускладнення своєї структурної організації.
Література.
1. История биологии с древних времен до начала ХХ в. - М., 1972.
2. Рьюз М. Философия биологии. - М., 1997.
3. Крисаченко В.С. Моделі пояснення еволюції: уніформізм чи катастрофізм? // Філософська та соціологічна думка. - 1989. - №6.
4. Найдыш В. Концепции современного естествознания. - М., 1999.
5. Реале Д., Антисери Д. Западная философия. От истоков до наших дней. - С-Пб., 1997. - Т.4. - Ч.7.
Loading...

 
 

Цікаве