WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

Тваринництво (науковий реферат) - Реферат


Норми годівлі дійних корів встановлюють з урахуванням живої маси, добового надою і жирності молока. Тільним коровам в останні два місяці лактації в зв'язку з підвищеним обміном речовин і ростом плода норми годівлі збільшують на 5-10%. Коровам нижчесередньої вгодованості і первісткам необхідно збільшувати норму на одну і більше корм. од. Збільшують або зменшують норму годівлі на 0,4-0,5 корм. од. на кожні 10 кг молока, якщо його фактична жирність більша або менша на 0,5% від вказаної в таблиці норм годівлі.
Раціони для корів складають з наявних у господарстві кормів. На 100 кг живої маси згодовують 0,5-2 кг грубих кормів, 5-10 кг соковитих, в тому числі 7-8 кг високоякісного силосу. У раціонах з сіном доброї якості близько 25-30% грубих кормів можна замінити високоякісною соломою ярих. За великих даванок соковитих кормів, і особливо силосованих, грубих дають мінімальну кількість (до 0,5 кг на 100 кг живої маси) і, навпаки, під час максимальних даванках грубих дають мінімальну кількість соковитих кормів. В обох випадках корова отримує достатню кількість сухих речовин.
Даванку концентрованих кормів орієнтовно встановлюють з розрахунку на 1 кг молока та величини надою. Так, за 10-кілограмового надою дають до 100 г концентратів в розрахунку на 1 кг молока, за надою від 10 до 15 кг - 100-150 г, від 15 до 20 кг - 150-200 г, від 20 до 25 - 250-300 г, а за надою 25 кг і вище - 300-350 г (до 500 г). Часто даванку концентратів збільшують в більшій мірі.
Для складання раціонів важливо врахувати, що за силосного типу годівлі треба включати корми, які багаті на легкоферментуючі вуглеводи - цукрові, напівцукрові або кормові буряки. Цукрових буряків коровам слід давати 0,6-0,8 кг на 1 кг молока, але не більше 15-18 кг на добу. Кормових ж буряків - згодовують до 2-2,5 рази більше, ніж цукрових.
Свіжого жому дійним коровам дають до 10 кг на добу, кислого - до 5 кг.
Забезпечення корів цукром визначають за співвідношенням його до перетравного протеїну - оптимальне відношення цукру до протеїну коливається в межах 0,8-1,2:1.
За норми вміст сирої клітковини в сухій речовині повинен бути в межах 20-22%.
Потреба корів у кальції в розрахунку на одну кормову одиницю раціону коливається в межах 6-7 г, у фосфорі - від 4 до 5 г.
Дійні корови відчувають підвищену потребу у вітамінах. У розрахунку на одну кормову одиницю їхнього раціону повинно припадати 40-50 мг каротину і від 900 до 1200 ІО вітаміну D.
Під час згодовування кормів з годівниць спершу дають концентрати, потім соковиті і в кінці грубі, але можна згодовувати і їх суміш. Часто на основі різних кормових компонентів та добавок виготовляють повнораціонні комбікорми, які повністю забезпечують потреби тварин у поживних речовинах і енергії.
Роздавання кормів рекомендують проводити після доїння.
У літній період основу раціонів становлять зелені корми. Під час випасання корови за добу споживають до 60-70 кг зеленої трави. В цей період тваринам додатково згодовують концентрати, мінеральні добавки, а також, в разі потреби, силос або сінаж.
У сухостійний період перед отеленням необхідно організувати повноцінну годівлю корів для нормального росту плоду, розвитку вимені, відкладання поживних речовин в прозапас тощо.
Добовий раціон тільних сухостійних корів орієнтовно повинен включати 3-6 кг якісного сіна, 15-20 кг силосу, 5-10 кг коренеплодів і 1-3 кг концентратів. У літній період такі тварини, крім випасання, підгодовуються 2-3 кг концентратів.
Для биків-плідників годівля повинна бути індивідуальною, а раціон складають з врахуванням інтенсивності використання, віку і живої маси. На 1 корм. од. корму в раціоні бика повинно припадати 140 г перетравного протеїну, 7 г Са, 6 г Р і 70-90 мг каротину.
Утримують велику рогату худобу утримують залежно природноекономічних умов і технології виробництва продукції за різними системами: стійлово-пасовищною, стійлово-табірною і стійлово-вигульною.
Для стійлово-пасовищної системи характерно, що тварин цілий рік утримують в спеціально обладнаних приміщеннях - корівниках, а в літній період ще й щоденно виганяються на пасовища.
Стійлово-табірне утримання практикується в районах з обмеженими площами пасовищ. Зимою худобу утримують в корівниках, а протягом всього літа в літніх табірних приміщеннях поблизу кормових угідь. Тварин в літній період годують в основному скошеними зеленими кормами і силосом, інколи використовують недалеке випасання.
Стійлово-вигульна система передбачає утримання худоби в приміщеннях і на вигульних площадках біля ферм протягом всього року.
На промислових сільськогосподарських підприємствах застосовують - прив'язне і безприв'язне утримання великої рогатої худоби з різними модифікаціями.
Під час утримання на прив'язі корів розміщують у 2 або 4 ряди по 50 голів в кожному. Приміщення обладнуються годівницями із вмонтованими в них автопоїлками і прив'язями для кожної тварини, транспортерами для збирання гною, засобами для доїння корів, системою освітлення тощо.
Утримання тварин на прив'язі дозволяє точніше нормувати годівлю, краще проводити догляд, але, разом з тим, збільшує затрати праці на прив'язування і відв'язування, роздачу кормів тощо.
Безприв'язне утримання худоби не передбачає прив'язування тварин, які знаходяться на глибокій підстилці. Корови розміщуються в приміщеннях без внутрішнього обладнання. Кожного дня на одну корову використовують до 3 кг підстилки. Гній збирають 1-2 рази на рік. Поряд з таким корівником обладнують вигульний двір і допоміжні приміщення для годівлі і доїння тварин.
Безприв'язне утримання значно знижує затрати праці, але використовується менше, так як має ряд суттєвих недоліків, пов'язаних з труднощами в нормуванні годівлі кожної тварини, підвищеною їх рухливістю та ін.
Технологія виробництва молока і яловичини
Виробництво молока на промисловій основі базується на біологічних особливостях великої рогатої худоби та передбачаємашинне доїння корів.
Утримують дійних корів переважно прив'язним способом у фермах на 100 і 200 голів, які облаштовані всім необхідним для догляду, годівлі та доїння тварин.
Стаціонарна доїльна установка, яку встановлюють на молочних фермах, складається з вакуумного насоса, системи вакуумних трубопроводів, кранів для підключення доїльних апаратів, агрегатів первинної переробки молока і ін.
Доїльний апарат - це спеціальний пристрій для видоювання молока з вимені корови, який складається 4-х доїльних стаканів, колектора, пульсатора, резинових шлангів, відра і деяких інших частин.
В основу роботи доїльного апарата покладений принцип ссання вимені телям. На молокофермах використовують 3-тактні (такти: ссання, зжимання, відпочинок) - "Волга" та 2-тактні (такти: ссання, зжимання) - "Майга", "Імпульс" доїльні апарати.
Після видоювання молоко безпосередньо на фермі піддають первинній переробці, яка включає очищення (фільтрування), охолодження, зберігання за низької температури. Далі молоко транспортують на молокозаводи, де піддають повній переробці.
Технологія виробництва яловичини включає
Loading...

 
 

Цікаве