WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

добавки, які випускають з наповнювачем (кормове борошно, висівки, сухі дріжджі).
Вітамінні корми та препарати дають тваринам в зимовий період. До вітамінних кормів відносять вітамінне та трав'яне борошно, моркву, силос, хвойне борошно, дріжджі, а також БВД, БВМД і премікси.
Вітамінні препарати виробляють на промислових підприємствах шляхом хімічного і мікробного синтезу. Сюди відносять масляний концентрат вітаміну A, D2, D3, риб'ячий жир (вітамін D), сухий препарат вітаміну A, D3, комбіновані препарати - тетравіт тощо.
Кормові небілкові азотисті добавки використовують як джерело аміаку для бактеріального синтезу білка в рубці жуйних тварин. Такими добавками є карбамід, вуглеамонійні солі (ВАС) - карбонат і бікарбонат амонію, а також ацетат амонію, 25%-ва аміачна вода, деякі види БВМД і ін.
Антибіотики - це продукти діяльності специфічних організмів, які пригнічують і вбивають хвороботворні мікроорганізми. У тваринництві використовують біоміцин, тетрациклін, гризин, бацитрацин тощо.
Процес травлення у тварин та властивості корму, пов'язані з ним
Правильна годівля тварин - це основа підвищення їхньої продуктивності та зниження собівартості продукції. Годівля повинна враховувати не тільки властивості корму, а й фізіологічні основи його перетравлення і засвоєння твариною.
Травна система тварин складається з органів ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкого і товстого кишечників та залоз - печінки і підшлункової.
Процес травлення у жуйних тварин (велика рогата худоба, вівці) розпочинається в ротовій порожнині, де корм пережовується і змочується слиною. Слина містить ферменти амілазу і мальтазу, що розщеплюють вуглеводи.
Пережована кормова маса проковтується і через глотку й стравохід ,попадає у перший відділ шлунку - рубець і, пізніше, - сітку. Рубець, сітка, а також наступний відділ шлунку жуйних - книжка, які називають ще передшлунками, заселені бактеріями (1-10 млрд. шт. на 1 г вмісту) та інфузоріями (1-2 млн. на 1 г вмісту). Мікроорганізми виділяють ферменти, які розщеплюють целюлозу та інші вуглеводи до низькомолекулярних жирних кислот - пропіонової, оцтової, масляної. Ці кислоти, всмоктуючись у кров тварин, є джерелом енергії та попередниками для синтезу складових частин молока.
Набубнявілий і розм'яклий корм з рубця і сітки відригується назад у ротову порожнину і ще раз пережовується. Період відригувань триває 40-50 хв і повторюється 6-8 раз на добу. Повторно пережований корм знову проковтується і попадає в сітку та книжку, де продовжується його перетравлення та часткове зневоднення.
Далі травна маса попадає в останній відділ шлунку жуйних - сечуг, або власне шлунок, де вона піддається дії шлункового соку. Сік містить соляну кислоту і фермент пепсин, під дією якого білки корму розщеплюються до пептидів і пептонів.
З сечуга харчова маса, або хімус, направляється у дванадцятипалу кишку тонкого кишечника, де під дією ферменту підшлункової залози - трипсину, білки і пептони розщеплюються до амінокислот. Тут же, під дією жовчі, яка омилює продукти травлення і ферменту ліпази жири розщеплюються до водорозчинних жирних кислот і гліцерину.
Основна маса поживних речовин засвоюється в тонкому кишечнику, всмоктуючись через епітелій, але цей процес, та особливо зневоднення, продовжується також і в товстому кишечнику. Через пряму кишку товстого кишечника й анальний отвір неперетравлені рештки видаляються.
Травлення у жуйних триває 26-36 год, а у свиней - 16-18 год, птиці - 4-6 год.
У організмі тварини засвоюються не всі поживні речовини з'їденого корму, тому його якість визначається не тільки хімічним складом, а й ступенем перетравності.
Перетравність корму - це процес розщеплення корму на складові частини, які засвоюються організмом тварини та видалення неперетравлених решток. Чим більше перетравних речовин у кормі, тим вища його поживність.
Ступінь перетравності поживних речовин корму виражають коефіцієнтом перетравності, який визначають як відношення кількості перетравлених організмом поживних речовин, тобто засвоєних, до загальної їх кількості у кормі у відсотках. На практиці перетравність різних кормів оцінюють за перетравністю складових частин - клітковини, протеїну, жиру тощо у дослідах на тваринах за різницею між кількістю речовин, спожитих ними в кормі та виділених у калі. Перетравність корму, в свою чергу, залежить не тільки від його хімічного складу, а й від виду і віку тварини, кількості та якості корму, його підготовки, тощо. Наприклад, коефіцієнт перетравності клітковини кукурудзяного силосу великою рогатою худобою становить 71%, а свиньми лише 18%.
Поживність кормів. Нормована годівля тварин
Основним показником якості корму є його поживність, під якою розуміють комплексний показник, який характеризує властивість корму задовольняти потребу тварин в енергії та поживних речовинах.
Корми оцінюють за загальною енергетичною поживністю - це кормова одиниця, крохмальний еквівалент і ін.; енергетичною поживністю - обмінна енергія, перетравна, чиста енергія; протеїновою поживністю; мінеральною поживністю; вітамінною поживністю.
У нашій країні загальну поживність різних кормів виражають кормовими одиницями. За одну кормову одиницю взято поживність 1 кг вівса середньої якості, під час згодовування якого зверх підтримуючого раціону у дорослого вола відкладається 150 г жиру, або 1414 Ккал чистої енергії. Всі інші корми порівнюють за поживністю з 1 кг вівса. Наприклад, 1 кг зерна кукурудзи за загальною поживністю дорівнює 1,34 кормової одиниці, 1 кг моркви - 0,27 кормової одиниці. Це означає, що 1 кг вівса за загальною поживністю можна замінити 0,75 кг кукурудзи або 3,7 кг моркви.
Підтримуючим вважається такий рівень годівлі тварин у непродуктивному стані, під час якого вона не змінює своєї маси. Визначають поживність корму в кормових одиницях, виходячи з хімічного складу корму і коефіцієнтів перетравності. На їх підставі обчислюють вміст перетравних поживних речовин. Останні перемножують на коефіцієнт переводу їх у кормові одиниці і роблять поправку на повноцінність концентратів і коренебульбоплодів та сирої клітковини грубих і зелених кормів та продуктів їх переробки (силос, сінаж, трав'яне борошно).
Зважаючи на те, що оцінка поживності кормів у вівсяних кормових одиницях має ряд недоліків (продуктивна дія поживних речовин встановлена лише для відгодівлі дорослихволів, а рекомендована для всіх видів тварин без врахування складу раціону, віку, напряму продуктивності тощо), І.С. Попов та О.П. Дмитроченко запропонували оцінювати поживність кормів за енергетичним критерієм - величиною обмінної енергії.
Обмінна енергія виражається у МДж (раніше виражали у енергетичних кормових одиницях (ЕКО)) і визначається для кожного виду тварин окремо. Наприклад, поживність 1 кг зеленої маси люцерни становить 0,22 кормових одиниць загальної поживності, або 1,75 МДж обмінної енергії для великої рогатої худоби, 1,99 МДж обмінної енергії для свиней, 1,98 МДж обмінної енергії для овець.
Протеїнову поживність визначають за кількістю та якістю протеїну в
Loading...

 
 

Цікаве