WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

віку молодняку починають згодовувати ціле зерно. Обов'язковим у раціоні є риб'ячий жир, мікроелементи та пісок або гравій. Протягом перших 10 днів курчат годують 8-10 раз на добу, а пізніше - зменшують до 4-х раз.
У віці 130-140 днів молодих курочок відбирають для комплектування основного маточного поголів'я. Яйцекладка в курей несучого напрямку продуктивності розпочинається у 150-160-денному віці, а в м'ясних - 170-180-денному.
На птахофабриках дорослих курей годують переважно сухими кормами - повнораціонними комбікормами. Вони можуть бути розсипні або гранульовані, їх збагачують вітамінами, мікроелементами, а також додають антибіотики. Використання комбікормів полегшує процес і покращує якість годівлі, кількість корму точніше нормується тощо. Приблизно добова норма комбікорму для курки-несучки становить близько 100 г, індички - 260, індика - 500, качки 240 г. Також необхідно в годівницях постійно тримати подрібнений до 2-4 мм гравій або пісок і воду.
У деяких господарствах з метою використання дешевих кормів власного виробництва в раціон птахів, крім комбікормів, вводять ціле, подрібнене чи проросле зерно злакових й зернобобових культур, м'ясо-кісткове, рибне і трав'яне борошно, пшеничні висівки, макуху, збиране молоко, зелень, коренебульбоплоди та інші корми, які дають у вигляді вологих мішанок.
У господарствах сільськогосподарську птицю утримують на підлозі і в клітках.
Утримання на підлозі передбачає розміщення птиці в одноповерхових пташниках на підстилці з торфу, соломи, тирси тощо. На 1 м2 розміщують 4-5 курок, обладнують місця для яйцекладки (одне на 6 курок), встановлюють насісти у вигляді похилих драбин.
Утримуючи птицю в клітках, її розміщують у кліткових батареях, які розставляють переважно багатоярусно, що дає змогу значно скоротити площі для утримання. Процеси годівлі, напування, збору яєць, видалення посліду, регулювання умов довкілля (температура, освітлення, вентиляція) в таких пташниках автоматизуються.
Індиків, качок і гусей утримують переважно на підлозі. Приміщення ділять на секції з певною кількістю особин: для качок по 25-30, гусей - 100-150 голів тощо. Біля таких приміщень влаштовують площадки для вигулу. Слід відмітити, що в літній період гусей цілодобово утримують на пасовищах.
Технологія виробництва яєць і м'яса курей
У промислових масштабах виробництво яєць курей сконцентроване на спеціалізованих птахофабриках, на яких використовують, як правило, тільки гібридних (кросових) тварин, що дають 230-270 яєць в рік.
Технологічний процес отримання товарного яйця має ряд своїх особливостей.
Так, спочатку птахофабрика з виробництва яєць отримує із племінних господарств інкубаційні яйця або 1-добових курчат певних ліній, на основі яких формуються батьківські стада лінійної птиці. Схрещуванням ліній материнського і батьківського стада отримують високопродуктивні виробничі кроси несучих курей, які використовуються для промислового виробництва яєць.
Наприклад, дволінійний крос "Борки-2", який створений в Українському науково-дослідному інституті птахівництва, отримують схрещуванням двох ліній породи білий леггорн, а дволінійний крос, також цього інституту, "Борки-117" отримують від схрещування батьківської лінії 20 породи білий леггорн і материнської лінії 38 породи род-айланд. Використовують також такі кроси курей яєчного напрямку, як "Білорусь-9", "Прогрес", "П-46", "Заславський-1", "Заславський-2", "Заславський-3" та інші.
Птахофабрики з виробництва яєць також можуть отримувати відразу готові яєчні кроси, уникаючи необхідності утримання батьківських стад.
У віці 130-140 днів молодих курочок поміщають у цех несучок, де отримують товарні яйця. Курей утримують у кліткових батареях, без півнів. Щомісячно відбраковують хворих, линяючих, низькопродуктивних тварин та замінюють їх високопродуктивними молодими.
З цеху яйця механізовано збирають і відправляють на склад, де їх сортують, упаковують і відправляють на реалізацію.
Основним джерелом збільшення кількості та якості м'яса птиці є спеціалізоване вирощування м'ясних порід та кросів птиці - курчат-бройлерів, качок, гусей, індиків.
Технологічна схема вирощування м'яса курей передбачає утримання батьківського стада, яке формується з ліній племінних тварин. Схрещуванням певних ліній батьківського стада отримують гібридні кросові яйця, з яких виводять високопродуктивних м'ясних курчат для виробничих цілей.
Так, чотирилінійний крос "Бройлер-6", який завезений в 1973 році з Нідерланд, отримують схрещуванням дволінійної батьківської форми типу корніш (6 - батьківська, 7 - материнська) з дволінійною материнською формою типу плімутрок (8 - батьківська, 9 - материнська). Поширені також кроси "Гібро-6", "Бройлер-М", "Смена".
Гібридний молодняк після сортування передають у цех вирощування і відгодівлі.
Відгодовують молодняк до 35-денного або 63-70-денного віку. Для відгодівлі використовують повнораціонні комбікорми, які включають повний набір необхідних поживних речовин.
Кращі кроси до 35-денного віку досягають маси 1,5-1,6 кг, а до 70-денного і до 2,5-2,8 кг за витраткомбікорму на приріст 1 кг живої маси 2,2-2,3 кг.
Відгодівлю птиці проводять утримуючи її на підстилці, а останнім часом і на сітчастих підлогах.
У спеціальних цехах відгодовану птицю забивають електрострумом. Тушки обробляють, сортують, упаковують, охолоджують та відправляють на реалізацію.
Список рекомендованих джерел:
1. Агрохімія / І.М.Карасюк , О.М.Геркіял, Г.М.Господаренко та інші / За ред. І.М.Карасюка. - К.: Вища школа, 1995. - 471с.
2. Агрохімія: Лабораторний практикум / А.П.Лісовал, І.М.Давиденко, Б.М.Мойсеєнко. - К.: Вища школа, 1994. - 335с.
3. Андреев Ю.М. Овощеводство. - М.:ПрофОбрИздат, 2002. - 256с.
4. Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 336с.
5. Бадина Г.В., Королев А.В., Королева Р.О. Основы агрономии. - Ленинград: Агропромиздат, 1988. - 448с.
6. Барабаш О.Ю. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1994. - 374с.
7. Барабаш О.Ю., Семенчук П.С. Довідник овочівника. - Львів: Каменяр, 1985. - 218с.
8. Бейкер Х. Плодовые культуры: Пер. с англ. - М.: Мир, 1990. - 198с.
9. Білецький П.М. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1970. - 420с.
10. Білецький П.М., Роман І.С. Овочівництво і плодівництво. - К.: Вища школа, 1978. - 448с.
11. Болотских А.С. Настольная книга овощевода. - Харьков: Фолио, 1998. - 487с.
12. Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1978. - 384с.
13. Васюта В.М., Рыбак Г.М., Клименкос.В. Справочник садовода. - К.: Наукова думка, 1990. - 352с.
14. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49с.
15. Витязев В.Г., Макаров И.Б. Общее земледелие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 287с.
16. Гапоненко Б.К., Гапоненко М.Б. Ваш сад. - К.: Урожай, 1994. - 400с.
17. Гладюк М.М. Основи агрохіміі. Хімія в сільському господарстві. - К., Ірпінь: Перун, 2003. - 288с.
Loading...

 
 

Цікаве