WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Тваринництво (науковий реферат) - Реферат

Тваринництво (науковий реферат) - Реферат


Науковий реферат
на тему:
Тваринництво
ПЛАН
1. Тваринництво як наука і галузь сільського господарства.
2. Походження домашніх тварин. Поняття породи.
3. Біологічні властивості сільськогосподарських тварин.
4. Основи селекції, племінної роботи та розмноження тварин.
5. Хімічний склад кормів.
6. Класифікація кормів за походженням.
7. Процес травлення у тварин та властивості корму, пов'язані з ним.
8. Поживність кормів. Нормована годівля тварин.
9. Господарське значення і біологічні особливості великої рогатої худоби.
10. Племінна робота та породи великої рогатої худоби.
11. Годівля і утримання худоби.
12. Технологія виробництва молока і яловичини.
13. Біологічні особливості та породи свиней.
14. Вирощування і утримання свиней.
15. Відгодівля свиней.
16. Біологічні особливості та породи сільськогосподарської птиці.
17. Розведення, годівля і утримання птиці.
18. Технологія виробництва яєць і м'яса курей
Тваринництво як наука і галузь сільського господарства
Тваринництво - це галузь агропромислового комплексу, що забезпечує людину продуктами харчування, а промисловість - сировиною.
Тваринництво має велике народногосподарське значення. Воно являє собою джерело забезпечення населення такими важливими продуктами харчування, як м'ясо, молоко, яйця, а також дає для промисловості вовну, шкіру, смушок та іншу сировину.
Тваринництво тісно пов'язане з іншими галузями сільського господарства. Так, гній з тваринницьких ферм є цінним добривом для підвищення родючості ґрунтів. Тваринництво дає змогу найбільш раціонально використовувати непридатні для землеробства луки і пасовища. Для годівлі тварин використовують не тільки спеціально вирощені рослинні корми, а й різноманітні відходи зернового господарства, технічних і баштанних культур, овочівництва тощо. Отже, тваринництво перебуває в тісному взаємозв'язку з рослинництвом і саме від їх ефективного поєднання залежить стійке та все зростаюче виробництво у сільському господарстві.
Теоретичною основою тваринництва є зоотехнія - наука, що на основі біологічних властивостей тварин розробляє і впроваджує способи їх ефективного розведення, годівлі, утримання і використання.
Розвиток зоотехнічної науки пов'язаний з іменами багатьох видатних вчених.
П.М. Кулешов створив вчення про методи розведення і підбір тварин, розробив класифікацію типів конституцій тварин та написав багато підручників із зоотехнії.
М.Ф. Іванов займався питаннями селекції: розробив відтворювальне схрещування тварин, вивів українську степову білу породу свиней, асканійську тонкорунну породу овець. Вивчав біологічні властивості домашніх тварин тощо.
Ю.Ф. Лискун домігся значного доробку в питаннях годівлі сільськогосподарських тварин, вирощування молодняка, племінної справи у скотарстві.
Великий вклад у розвиток тваринництва також внесли І.С. Попов (підручник з годівлі тварин, таблиці поживності кормів), О.Ф. Мітендорф (основи годівлі і розведення тварин), І.І. Іванов (штучне заплідненння тварин), М.П. Червінський (розведення тварин), Г.О. Богданов (питання годівлі тварин і складу кормів) та інші.
В Україні над питаннями розвитку тваринництва працює ціла мережа науково-дослідних інститутів, племінних станцій та спеціалізованих господарств. Це такі установи, як Львівcька академія ветмедицини ім. С.З. Гжицького (м. Львів), Інститут землеробства і біології тварин УААН (м. Львів), Інститут кормів УААН (м. Вінниця), Київська станція тваринництва (Київська обл.) та ін.
Сучасну зоотехнічну науку поділяють на загальну та спеціальну.
Загальна зоотехнія охоплює широке коло питань, які пов'язані з розведенням, годівлею, утриманням та зоогігієною всіх видів сільськогосподарських тварин.
Спеціальна зоотехнія займається такими ж питаннями тільки стосовно окремих галузей тваринництва (скотарства, свинарства, вівчарства, конярства, птахівництва, кролівництва, хутрового звіринництва).
На сучасному етапі підвищення продуктивності в тваринництві пов'язується саме із здобутками зоотехнічної науки та з високоякісним процесом кормовиробництва.
Походження домашніх тварин. Поняття породи
Однозначно доведено, що всі свійські тварини походять від диких предків. На це вказує анатомічна подібність у будові тіла диких і домашніх тварин, палеонтологічні дослідження, можливість схрещування диких і домашніх тварин, здатність домашніх тварин дичавіти, недавнє одомашнення нових видів тварин (хутрові звірі) тощо.
Одомашнення тварин - це довготривалий процес, який розпочався 7-9 тис. років, а за деякими даними і 10-12 тис. років тому і на сьогодення завершився одомашненням лише близько 60 видів тварин.
За даними М.І. Вавілова, процес приручення диких тварин з метою їх використання в домашньому господарстві людини проходив у п'яти основних центрах земної кулі: Китайсько-Малайському, Індійському, Південнозахідноазіатському, Середземноморському та Андійському.
У Китайсько-Малайському центрі були одомашнені курка, качка, гуска, шовкопряд і інші види тварин.
Одомашнення курей, павичів, буйволів, зебу тощо пов'язується з Індійським реґіоном.
Південнозахідноазіатський центр, який охоплює території сучасної Туреччини, Ірану, Іраку, Афганістану та інших країн, пов'язаний з прирученням великої рогатої худоби, коней, овець, кіз, свиней та інших тварин.
У Середземноморському реґіоні також проходив процес одомашнення свиней, великої рогатої худоби, коней, овець і крім того, качок, гусей, кролів тощо.
В Андійському центрі, що знаходиться на Американському континенті були одомашнені лама та мускусна качка.
Встановлено, що найраніше було одомашнено вівцю, потім свиней, велику рогату худобу, пізніше коней.
Предками свійських овець є муфлон, архар і аргалі, що і тепер зустрічаються в дикій природі. Свійські свині походять від європейських та азіатських диких свиней. Диким предком власне ВРХ вважають тура, який не зберігся до нашого часу. Предком одомашненого коня є дикий кінь - тарпан, нащадком якого є сучасний дикий кінь Пржевальського.
Під впливом одомашнення дикі тварини зазнали багатьох змін. Збільшилась їх маса, скелет став менш міцним, ніж у диких, мускулатура - ніжніша і пухкіша. Змінилась масть тварин та покриви стали менш густими і ніжнішими, за деяким виключенням (вівці). Під впливом одомашення значно збільшилась молочна залоза, особливо у тварин молочного напрямку. Змінились статеві функції, підвищилась плодючість тварин. Великі зміни відбулися в травній та інших системах організму. Свійські тварини можуть поїдати такі корми і в такій кількості, які були недоступні для диких тварин. Темперамент домашніх тварин, порівняно з їх дикими предками, став більш спокійний, змінились загальні форми тіла тощо.
Ізольоване розведення окремих груп тварин у певних умовах, що відбувалось спочатку стихійно, а з 18-19 ст. і під впливим цілеспрямованогоштучного добору, привело до створення в межах кожного виду багатьох порід сільськогосподарських тварин.
Породою називають створену працею людини
Loading...

 
 

Цікаве