WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Рослинництво (науковий реферат) - Реферат

Рослинництво (науковий реферат) - Реферат

достиганні насіння зернобобових культур, як і зернових, виділяють молочну, воскову і повну стиглість.
Господарське значення, біологія та агротехніка гороху
У посівах зернобобових культур в Україні переважає горох. Перспективні розрахунки показують, що горох необхідно висівати на площі 1,6 млн. га, що за середнього врожаю 29,2 ц/га задовольнить потребу в білках у нашій країні.
Горох - основна зернобобова культура не тільки України, а і ряду Європейських країн. Наприклад, великі площі він займає у Франції, Англії, даючи до 45 ц/га зерна.
У Тернопільській області горох висівається останнім часом на площі 30-35 тис. га і дає в середньому 15-25 ц/га зерна.
Широке поширення гороху зумовлено рядом особливостей. Зерно гороху містить до 34% білка, багато вітамінів, мінеральних солей, що загалом зумовлює його високу харчову та кормову цінність.
Гороху, як і іншим зернобобовим культурам, відводиться головна роль у балансуванні раціонів годівлі сільськогосподарських тварин за вмістом білка і жиру. Наприклад, на Тернопіллі для годівлі свиней використовують горохову і ячмінну дерті, 1 кг яких містить відповідно 160 і 89 г перетравного протеїну. З цією ж метою для годівлі широко використовують горохово-злакові (переважно з вівсом та ячменем) суміші на зелений корм тощо.
Гороху властива симбіотична фіксація атмосферного азоту - до 100 кг/га, що на 30-35% забезпечує власні потреби рослини. У зв'язку з цим, горох є хорошим попередником для інших культур у сівозміні, зокрема для озимої пшениці.
Ботанічна характеристика. Горох - однорічна бобова рослина, яка походить з Східного Афганістану. У сільськогосподарському виробництві поширені два види гороху - горох посівний ( Picum sativum L.) і горох польовий (Picum arvense L.).
Для гороху посівного характерні білі квітки, насіння округле світлого кольору - зелене, жовте, біле.
Горох польовий має фіолетові квітки, насіння округло-кутастої форми з ямками на поверхні з темними крапочками. Прилистки з червонуватим антоціановим відтінком. Горох польовий менш вимогливий до ґрунтів, тому добре росте на піщаних землях.
Більше значення у виробництві має посівний горох, який поділяють на лущильні та цукрові форми. Для лущильного гороху характерні боби з пергаментним шаром на внутрішній стороні лусок. Достигаючи такі боби розтріскуються, що часто є причиною втрат зерна.
Цукровий, або овочевий, горох має безпергаментні плоди, які достигаючи не розтріскуються. Цукровий горох використовують переважно в зеленому вигляді.
Коренева система гороху посівного стрижнева і відносно надземної частини слабо розвинута, бокові корені обганяють у рості основний. Стебло сланке, а у штамбових форм - прямостояче, довжиною 30-300 см. Листки парнопірчасті з вусами та прилистками. Квітки типові для родини бобових і розташовуються у пазухах листків. Плід - 3-10-насінний біб. Маса 1000 насінин у середньому від 150 до 250 г.
Біологічні особливості. Горох посівний є холодостійкою культурою, насіння якої проростає за 1-2 °С, але тривало - протягом 15-20 днів. Для одержання нормальних здорових сходів і доброго їх розвитку температура ґрунту повинна бути 4-5°С. Сходи витримують приморозки до мінус 5-7 °С. Температура вище 26 °С несприятлива для формування урожаю. Оптимальні температурні умови для росту 18-20 °С.
Горох відноситься до рослин, які не чутливі до довжини дня, але краще плодоносить в умовах довгого світлового дня. Як і всі зернобобові, горох у початкових фазах розвитку рослин менш вибагливий до світла, ніж у наступні періоди. В загальному ж це світлолюбива культура.
Горох вимогливий до вологості та родючості ґрунту, так як, в першу чергу, його насіння під час проростання вбирає більше 100% води до своєї сухої маси, а також через слабо розвинуту кореневу систему. Надмірна вологість ґрунту і повітря негативно впливає на ріст і розвиток рослин, внаслідок чого з'являються різні захворювання, гальмується фіксація азоту повітря. Найкращими ґрунтами для гороху є чорноземні. Негативно реагує культура на кислотність та засолення земель.
Районованими сортами в Україні є Уладівський ювілейний, Уладівський 10, Орендатор, Аграрій, Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції, а також закордонні - Богатир чеський, Орловчанин та ін.
Агротехніка. Місце в сівозміні. Розміщення гороху в сівозміні типове для зернобобових - після озимих і ярих зернових, просапних, а також льону і однорічних злакових трав.
Обробіток ґрунту, типовий під ранні ярі культури, - зяблевий і весняний передпосівний, який проводиться в самі стислі ранні строки.
Удобрення на родючих ґрунтах передбачає припосівне внесення NPK по 10-15 кг/га. На менш родючих ґрунтах вносять до 60 кг/га азоту, фосфору і калію в діючій речовині. Необхідно зауважити, що горох чутливий до наявності фосфору і добре його засвоює з фосфоритного борошна, яким часто замінюють суперфосфат.
Горох добре реагує на внесення молібденових та борних мікродобрив. Особливо ефективна передпосівна обробка насіння бактеріальними добривами, які містять симбіотичні бульбочкові бактерії. Для цього найчастіше використовують ризоторфін.
Сівба гороху проводиться в якомога раніші строки у вологий ґрунт, так як насіння для проростання вимагає багато вологи. Висівають звичайним або вузькорядним способом на глибину 5-7 см, а за нестачі вологи до 10 см.
Кількісна норма висівугороху в Лісостепу становить 1,2-1,4 млн. насінин на га. Вагова ж норма значно залежить від маси 1000 насінин і коливається від 160 до 350 кг/га.
У зв'язку з нестійкістю рослин зернобобових культур до грибкових захворювань, які передаються насінним матеріалом, зниження ураження рослин гороху досягається протруєнням його насіння фунгіцидами (ТМТД, тигам).
Догляд розпочинають відразу після сівби з коткування зубчастими котками. Якщо використовували гладкі котки, після них пускають легкі борони.
Хоча горох володіє високою конкурентною здатністю щодо бур'янів, порівняно з люпинами, соєю і кормовими бобами, які слабо протистоять ним, до появи сходів та у фазу 3-4 листків посіви гороху боронують та обробляють гербіцидами.
Для боротьби з гороховою тлею, совкою, гороховою зернівкою та плодожеркою використовують метафос, фосфамід.
Горох на зелену масу висівають у суміші з культурами, які мають міцні прямостоячі стебла - овес, ячмінь, кукурудза. Горохо-вівсяні суміші для посіву виготовляють змішуванням вагової норми висіву гороху з додаванням до неї 30-50 кг вівса.
Суміші на основі гороху мають високу конкурентну здатність, тому в екосистемах відіграють важливу роль у боротьбі з бур'янами.
Збирають горох на зерно, коли пожовтіє 50-80% бобів. У зв'язку з тим, що боби достигають неодночасно, практикують роздільне збирання зерновими комбайнами.
Загальна ботанічна характеристика коренеплодів на прикладі цукрового буряка
До коренеплідних культур відносяться рослини, які утворюють коренеплоди - видозмінені вегетативні органи.
Коренеплідні рослини - це рослини різних ботанічних родин, таких як лободові (Chenopodiaceae) - буряк звичайний, зонтичні (Apiaceae) - морква посівна, цикорій й капустяні (Cruciferae) - бруква, куузіку
Loading...

 
 

Цікаве