WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Рослинництво (науковий реферат) - Реферат

Рослинництво (науковий реферат) - Реферат

культур належать такі хлібні злаки другої групи, як кукурудза, просо, сорго, рис, а також гречка з родини гречкових (Polygonaceae).
Кукурудза є універсальною високопродуктивною кормовою, харчовою і технічною культурою, яку вирощують для отримання зерна та зеленої маси.
Не зважаючи на високу енергомісткість вирощування, світова посівна площа кукурудзи становить більше 100 млн. га, а валовий збір - біля 550 млн.т.
Для України розрахунки показують, що кукурудзу на зерно слід висівати на площі 1 млн. га і біля 2 млн. га - на силос. Причому, під час вирощування кукурудзи на силос необхідно перейти на світові стандарти - на зернову технологію вирощування. Зернова продуктивність культури в країні може сягати 50-60 і більше ц/га. Урожай зеленої маси - 300-400 ц/га.
На Тернопіллі кукурудзи на зерно висівають біля 20 тис. га та за середньої врожайності 30-35 ц/га.
Ботанічна характеристика. Кукурудза звичайна (Zea mays L.) належить до родини злакові (Poaceae), але має значні відмінності у будові.
Коренева система потужна, проникає в ґрунт на 2-3 м у глибину і 1-1,5 м в сторони.
Стебло виповнене паренхімою, має висоту 2-3 і часто більше метрів. Стебло може містити до 25, а в гібридів і більше міжвузлів.
Листя велике, квітки роздільностатеві - чоловічі зібрані у верхівкову волоть, а жіночі - у качан, який формується в пазусі листка. Рослина перехреснозапильна за допомогою вітру, чому сприяє раніше на 2-3 дні зацвітання чоловічих квіток порівняно з жіночими.
Вид кукурудза звичайна включає дев'ять культурних підвидів - зубовидну, кременисту, розлусну, цукрову, крохмалисту та інші.
У господарських цілях використовують, головним чином, гібриди кукурудзи, а не сорти зазначених підвидів. Гібриди кукурудзи дають вищі врожаї на основі явища гетерозису.
Районованими в Україні є гібриди Селекційно-генетичного інституту - Одеський 297 МВ, Одеський 298 МВ, Інституту кукурудзи УААН - Дніпровський 145 МВ, Дніпровський 476 МВ, Інституту землеробства УААН - Колективний 244 МВ, закордонні: Молдавського науково-дослідного інституту кукурудзи і сорго - Молдавський 291 АМВ, Молдавський 256 АСВ, а також Піонер 3978, Дея (США), Енергі (Німеччина) та ін.
Районованими в Україні є також і три сорти кукурудзи - це Дніпровська 298, Закарпатська жовта зубовидна, Одеська 10.
Біологічні особливості. Кукурудза - це теплолюбива, світлолюбива культура короткого світлового дня. Насіння проростає за температури 8-9°С. Сходи витримують приморозки мінус 2-3°С. Оптимум для росту 20-25°С.
Кукурудза - досить посухостійка культура за рахунок сильно розвиненої кореневої системи, яка з ґрунту вбирає багато вологи.
Для вирощування кукурудзи придатні різні типи ґрунтів з pH 6-7,5. Непридатні для неї лише солонці та важкі глинисті ґрунти, що погано прогріваються.
Культура під час формування урожаю виносить багато поживних речовин. Наприклад, кукурудза формуючи урожаї зерна 60-65 ц/га засвоює з ґрунту N180-200 P50-60 K150-170.
Вегетаційний період від 90 до 150 днів.
Агротехніка. Місце в сівозміні. Найкращими попередниками в сівозміні для кукурудзи є озимі та ярі зернові, зернобобові культури та багаторічні трави. У районах з достатнім зволоженням хорошими попердниками виступають також такі просапні культури, як буряки та картопля. Вирощування кукурудзи допускає її повторні посіви.
Обробіток ґрунту, як і під інші ярі культури, включає систему основного зяблевого та передпосівного обробітків ґрунту.
Зяблеву оранку проводять на глибину 25-30 см з попереднім лущенням поля на глибину 8-10 см у випадку стерньових попередників. На значно забур'янених полях лущення проводять два рази.
Весняний передпосівний обробіток включає закриття вологи боронуванням і шлейфуванням та дві культивації. Першу культивацію проводять на глибину 10-12 см, а другу - на глибину загортання насіння - від 5-6 см до 10 см.
Удобрення. Найвищі урожаї зеленої маси та зерна кукурудзи отримують завдяки комбінованому удобренню органічними та мінеральними добривами. В Україні, як показують багаторічні дослідження Інституту землеробства УААН, під час вирощування кукурудзи на зерно середні дози внесення добрив складають 30-40 т/га органічних та N100-120 P60-90 K90-100 кг/га. Під кукурудзу на силос доцільніше давати 20 т/га органічних та N140 P90 K100 кг/га мінеральних.
Переважну кількість мінеральних та всі органічні добрива приорюють. Значну кількість мінеральних слід вносити під передпосівну культивацію - по 30-40 кг/га NPK. Під час сівби в рядки дають 25-30 кг/га суперфосфату. Висосокоефективним є також підживлення кукурудзи та внесення в опідзолені ґрунти борних, мідних та магнієвих мікродобрив.
Сівба. Кукурудзу рекомендують висівати за прогріву ґрунту на глибині 10 см до 10°С. У Лісостепу України цей період настає в кінці квітня - на початку травня.
Сіють кукурудзу пунктирним та широкорядним (70 см) способами. Глибина посіву на зволожених землях 5-6 см, а пересохлих - до 10 см.
Під час вирощування кукурудзи на зерно чи силос у Західному Лісостепу висівають 55-70 тис. зерен на гектар. Вагова ж норма висіву на широкорядних посівах до 15-20 кг/га.
У господарствах України посіви кукурудзи на силос часто ущільнюють високостебловими зернобобовими культурами - соєю, бобами, люпином.
Догляд за посівами кукурудзи включає: 1) боронування поля до появи сходів; 2) боронування, а за необхідності і проривання сходів у фазу 3-4 листків; 3) на пізніших етапах росту рослин проводять 2-3 міжрядні культивації в поєднання з підживленням - перша на глибину 10-12 см, інші - мілкіше та в районах з достатнім зволоженням останю культивацію замінюють підгортанням; 4) для боротьби з шкідниками посіви обробляють інсектицидами (проти довгоносиків використовують 40% метафос - 1 л/га; тлі - 40% метафос - 0,75 л/га, 50%карбофос - 1 л/га тощо); 5) для боротьби з бур'янами крім механічних засобів використовують гербіциди - ерадикан, 2,4-Д амінну сіль та ін.
Збирання кукурудзи в Лісостепу, Поліссі та Північному Степу розпочинають у воскову стиглість, коли вологість зерна не вище 40%. Зібрані качани просушують до вологості 16%, а зерно - 13%. На силос кукурудзу скошують у молочно-восковій фазі стиглості.
Загальна ботанічна характеристика зернобобових культур
До групи зернових бобових культур відносяться сільськогосподарські рослини, які широко використовують у продовольчих, кормових та технічних цілях.
Зерно бобових культур містить у 2-3 рази більше білку, ніж зерно хлібних злаків, що підкреслює їх цінність як продукту харчування людини та корму для тварин, багатого на білок. Крім того, в зерні бобових часто міститься багато жиру - соя - 17-26%, люпин - 5,5-20%. Зернобобові містять значну кількість вітамінів групи B, C, а також вітаміну A.
Велике агротехнічне значення зернобобові мають у сівозмінах, так як вони збагачують ґрунт азотом.
Загальна ботанічна характеристика. Всі зернобобові культури належать до родини бобових (Fabaceae): горох посівний, горох польовий, квасоля звичайна, люпин вузьколистий, люпин жовтий, люпин білий, соя культурна, боби, чина посівна, нут звичайний та ін.
Коренева система
Loading...

 
 

Цікаве