WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Землеробство (науковий реферат) - Реферат

Землеробство (науковий реферат) - Реферат

відносять фрезерування, ярусну і плантажну оранку, оранку дисковими плугами, кротування, щілювання.
Фрезерування - розпушування ґрунту фрезою на глибину до 20 см. Основним робочим органом фрези є барабан з ножами, що швидко примусово обертається і тим самим інтенсивно рихлить і перемішує ґрунт. Фрезерування застосовують на сильно ущільнених, не крихких і задернених ґрунтах.
Оранку дисковими плугами застосовують на важких і кам'янистих ґрунтах, засмічених корінням дерев і на перезволожених ґрунтах.
Ярусну і плантажну оранки проводять на велику глибину на ділянках для закладання садів, виноградників, лісосмуг, ґрунтопоглибленні тощо.
Кротування і щілювання використовують для регулювання водного режиму ґрунту тощо.
Системи обробітку ґрунту
Заходи обробітку ґрунту в сільському господарстві об'єднують у системи.
Системою обробітку ґрунту називають сукупність послідовних прийомів його обробітку, які застосовуються під час вирощування певних культур.
У сучасному сільському господарстві існує багато систем обробітку ґрунту, основними з яких є: система основного (зяблевого) обробітку ґрунту; система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури; система обробітку ґрунту під озимі культури. Поширена також система обробітку ґрунту після посіву рослин, система обробітку перезволожених і еродованих ґрунтів та ін.
Систему основного, або зяблевого, обробітку проводять після збирання врожаю в літньо-осінній період. Ця система включає: лущення стерні і зяблеву оранку.
Лущення стерні проводять після стерньових культур і трав дисковими або лемішними знаряддями (лущильники, борони, культиватори) на глибину від 6-8 см до 10-12 см. Лущення стерні зменшує випаровування вологи, знищує вегетуючі і провокує до проростання нові бур'яни, покращує водопроникність ґрунту, його повітряний режим, частково заробляє у ґрунт післяжнивні рештки. Лущення створює сприятливі умови для основного обробітку і може бути кількаразовим, особливо на забур'янених полях: перший раз - одразу після збирання культури дисковими знаряддями на глибину 6-8 см для загортання в ґрунт насіння і підрізування вегетуючих бур'янів та другий - через 2-3 тижні лемішними знаряддями чи плоскорізами на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням.
Після просапних культур на незабур'янених полях лущення можна не проводити. Якщо ж поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями. Для подрібнення післяжнивних решток дискують також поля після кукурудзи, сорго, соняшника.
Зяблеву оранку проводять, як правило, плугом з передплужниками на глибину до 30 см. Виконують її через два-три тижні після лущення для кращого знищення проростаючих бур'янів. Оранка також забезпечує загортання післяжнивних решток і добрив, значно збільшує водопроникність, аерацію ґрунту. Глибина оранки залежить від властивостей ґрунту, культури, стану поля тощо. Так, глибше обробляють важкі ґрунти, а також поля, засмічені багаторічними бур'янами. Найглибше орють під цукрові буряки, овочеві, картоплю, кукурудзу з таким розрахунком, щоб за ротацію сівозміни таких глибоких (28-32 см) оранок було 2-3. Під решту культур оранку проводять на глибину 20-22 см. Важливо щорічно змінювати глибину оранки для запобігання утворення плужної підошви.
У районах нестійкого зволоження оранку замінюють безполицевим розпушуванням, обробітком культиваторами або плоскорізами на глибину 12-14 см, включають боронування та коткування кільчастими котками. Плоскорізний обробіток також застосовують за ймовірності вітрової ерозії.
У деяких випадках оранку проводять весною, але ефективність такої оранки значно знижується.
У посушливих районах, а також у реґіонах із значним засміченням полів однорічними бур'янами за раннього збирання попередників використовують напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту. Ця система обробітку включає лущення стерні у двох напрямках на глибину 5-6 см одразу після збирання попередньої культури та оранку плугами з передплужниками (кінець липня - початок серпня). Оранку проводять з одночасним боронуванням, а в посушливих умовах - коткуванням кільчасто-шпоровими котками. Після появи сходів бур'янів та випаданні дощів застосовують боронування або культивацію з боронуванням.
У роки з посушливим літньо-осіннім періодом, коли напівпаровий обробіток ґрунту недоцільний, або на запливаючих ґрунтах через значне ущільнення верхнього шару ґрунту, погіршення його структури, водопроникності тощо, застосовують поліпшену або комбіновану систему зяблевого обробітку. Вона передбачає лущення стерні дисковими лущильниками, через 10-12 днів повторне лущення лемішними лущильниками чи культиваторами-плоскорізами в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками, пізніш для знищення бур'янів і запобігання утворення ґрунтової кірки поле боронують або культивують з боронами. Орють у кінці вересня - жовтні. Після появи бур'янів їх знищують поверхневим обробітком.
Система обробітку ґрунту під ярі культури включає агротехнічні заходи обробітку від початку весняних польових робіт до сівби. Ця система спрямована на створення сприятливих умов якісної сівби і проростання насіння культурних рослин, а також подальшого їх росту.
Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури проводять після зяблевого обробітку. Він включає: ранньовесняне розпушування і передпосівні культивації в поєднанні з іншими видами обробітку.
Ранньовесняне розпушування ґрунту (закриття вологи) проводять зубовими або шлейфовими боронами на глибину 3-5 см у два сліди під кутом до напрямку зяблевої оранки. Зубові борони добре розпушують ґрунт, руйнують капіляри і знижують капілярне випаровування, але недостатньо вирівнюють ґрунт, тому їх доцільно використовувати на ущільнених ґрунтах з відносно рівною поверхнею. Шлейфи добре вирівнюють ріллю, подрібнюють брили і дещо ущільнюють поверхню ґрунту, що знижує дифузійне випаровування води, тому їх частіше використовують на гребенистій ріллі. Проте шлейфи недостатньо рівномірно розпушують ґрунт, тому часто їх роботу поєднують з боронуванням. Час проведення визначають через 1-2 дні після такого підсихання ґрунту, за якого він розпушується, тобто після настання його фізичної стиглості. Практично цей час визначається посірінням верхівок гребенів ріллі, такий ґрунт перестає мазатись та прилипати до знарядь обробітку.
На ущільнених безструктурних ґрунтах за умови неможливості їх розпушення боронами використовують культиватори.
Передпосівна культивація проводиться, як правило, лапчастими культиваторами на глибину загортання насіння у 1-2 сліди. Під ранні ярі культури (горох, ячмінь, пшениця, жито та ін.) проводять одну передпосівну культивацію, а підпізні ярі культури (кукурудза, просо, гречка) - не менше двох, причому глибина останньої культивації має відповідати глибині загортання насіння, а попередні - глибші (до 16-18 см). Така відповідність між глибинами культивації і загортання насіння необхідна для створення сприятливих умов проростання
Loading...

 
 

Цікаве