WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ендокринні залози - Реферат

Ендокринні залози - Реферат


Реферат
на тему
Ендокринні залози
До ендокринних залоз, або залоз внутрішньої секреції, належать: гіпофіз, шишковидне тіло, щитовидна залоза, прищитовидні залози, загрудинна залоза, надниркові залози, підшлункова залоза, чоловічі та жіночі статеві залози, їх називають ще безпроточними тому, що вони не мають вивідних проток і виділяють утворені в них речовини - гормони - безпосередньо у кров.
Гормони беруть участь у регуляції дихання, кровообігу, травлення, тісно пов'язані з процесами росту і розвитку, реактивністю і підтриманням стабільності внутрішнього середовища організму. Проте вони не є самостійними регуляторами. Утворення їх і надходження в кров підпорядковані системі нервово-гуморальної регуляції функцій організму при провідній ролі центральної нервової системи.
У дитячому віці анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз істотно впливають на їхні функції.
Гіпофіз - залоза овальної форми, яка міститься на дні турецького сідла. На час народження дитини гіпофіз буває вже досить розвинутим, і, незважаючи на дуже малі розміри, його роль в організмі, який росте, надзвичайно важлива.
У гіпофізі розрізняють передню і задню частки. Передня частка називається аденогіпофізом; задня, що складається з нервових елементів, - нейрогіпофізом. Між передньою і задньою частками е проміжна частина.
Передня частка гіпофіза виділяє:
1) гормон росту соматотропін (стимулює розвиток і ріст усіх органів і тканин);
2) кортикотропін (стимулює секрецію гормонів надниркової залози);
3) тиротропін (стимулює функцію щитовидної залози);
4) гонадотропіни, до яких відносять фолікулотропін (фолікуло-стимулюючий гормон) і лютропін (лютеїнізуючий гормон).
Гонадотропіни впливають на дозрівання статевих залоз, стимулюють синтез статевих гормонів.
Проміжна частина гіпофіза секретує меланотропін (меланости-мулюючий гормон), що регулює відкладання пігменту в шкірі, бере участь у продукуванні кортикотропіну.
Гормонами задньої частки є:
1) вазопресин (адіуретин), що виявляє антидіуретичну дію і стимулює непосмуговані м'язи артерій і кишок;
2) окситоцин (сприяє скороченню матки).
Крім того, задня частка гіпофіза виділяє особливі фактори, які стимулюють вироблення гормонів передньої частки гіпофіза.
Гіпофіз тісно пов'язаний з гіпоталамусом, розглядається з ним як єдине ціле. Доведено, що гормони задньої і деякі гормони передньої часток гіпофіза фактично утворюються в гіпоталамусі у вигляді нейросекретів, а гіпофіз є лише місцем депонування їх. У гіпоталамусі утворюються гіпофізотропні гормони (рилізинг-фактори), які справляють специфічний вплив на звільнення тропних гормонів гіпофіза. Центри гіпоталамуса також виділяють гормони, що впливають на процеси сну і бадьорості, моторної активності, регуляції температури тіла, апетиту.
У регуляції діяльності гіпофіза беруть участь також гормони надниркової, щитовидної та статевих залоз.
В окремі вікові періоди функція гіпофіза підвищується. В перед-дошкільному, дошкільному періодах і в старшому шкільному віці посилюється активність передньої частки гіпофіза, підвищується виділення соматотропіну, який визначає лінійний ріст дитини аж до періоду статевого дозрівання. В ці періоди найчастіше спостерігаються і захворювання гіпофіза.
Шишковидне тіло - непарний орган, розміщений над верхніми горбиками пластинки покришки середнього мозку. Відносні розміри і маса його у дітей, особливо у дівчат, більші, ніж у дорослих. За своєю анатомічною будовою шишковидне тіло належить до інкреторних залоз, але гормон його до цього часу не виділено. В його тканині виявляють біологічно активні аміни: мелатонін, серотонін, норадреналін, гістамін. Шишковидне тіло бере участь у регуляції процесів росту, справляє гальмівний вплив на гонади, на продукування тропних гормонів гіпофіза, водно-електролітний і вуглеводний обміни, є важливою ланкою в системі центральних ендокринних утворень. Підвищений вплив його на організм дитини спостерігається в переддошкільному періоді.
Щитовидна залоза міститься на шиї спереду трахеї і на бічних стінках гортані. Відносна маса її у новонароджених така сама, як у дорослих. Анатомічне щитовидна залоза характеризується фолікулярною будовою, проте в дитячому віці кількість фолікулів і вміст в них колоїду зменшені. З віком маса залози і кількість колоїду зростають, особливо інтенсивний ріст спостерігається у дітей 12-15 років.
Гормонами щитовидної залози є тироксин, трийодтиронін, які виділяються під впливом тиротропіну. Вони відіграють важливу роль у розвитку плода, в процесах росту і диференціації тканин, впливають на газовий і білковий обмін, підвищують синтез білка і активують ріст тканин, сприяють фізичному і розумовому розвитку. Ці гормони позитивно впливають на трофіку шкіри, волосся, нігтів. Щитовидна залоза, діючи узгоджено зі статевими залозами, є одним з основних факторів, що спричинюють закриття епіфізарних ліній окостеніння. Тироксин -найважливіший стимул дозрівання скелета протягом усього дитинства. Крім цих гормонів, в особливих клітинах щитовидної залози синтезується гормон, що забезпечує постійну концентрацію кальцію в крові, він дістав назву кальцитоніну.
Прищитовидна залоза міститься на задній поверхні бічних часток щитовидної залози. Більшість людей має 4 прищитовидні залози, у дітей вони відрізняються малими розмірами, слабким розвитком сполучної строми і великою кількістю паренхіми, яка не розділена на часточки.
Прищитовидні залози виділяють паратирин (паратиреоїдний гормон паратгормон), який відіграє важливу роль в обміні кальцію, в регуляції процесу кальцинозу і декальцифікації в кістках. Встановлено, що є три фракції паратирину - І, II і III, які діють вибірково на обмін кальцію і фосфору. При підвищеному продукуванні паратирину спостерігається втрата фосфатів внаслідок мобілізації їх з кісткової тканини.
Загрудинна залоза (тимус) складається з двох часток, вона міститься у верхній передній частині грудної порожнини над ручкою грудини і продовжується до III-IV ребра. У новонароджених маса її становить у середньому 12 г, досягаючи в 11-15 років 35- 40 г. Потім маса її починає поступово зменшуватися. У 25-річних вона зменшується до 25 г, у
Loading...

 
 

Цікаве