WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Колхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний - Реферат

Колхеарія, чебрець боровий, чебрець звичайний - Реферат

Лікарські рослини
та їх застосування
(Колхеарія,
Чебрець боровий,
Чебрець звичайний)
Кохлеарія (Cochlearia arctica), цинготна трава, морська салата.
Родина хрестоцвітих - Gruciferae.
З лікувальною метою використовують її траву.
Поширена в Північній Європі та в Північній Америці, її вирощують подекуди і в Радянському Союзі (в Сибіру, на Далекому Сході).
Кохлеарія - дворічна рослина. На перший рік життя розвиваються розетки прикореневих листків; листки з довгими черешками, майже округлі, цілокраї; навесні наступного року виростав квітконосне стебло заввишки 15-40 см. Стеблові листки чергові, округлі, як і прикореневі, або злегка виїмчасто-зубчасті, яйцевидні, сидячі або майже обіймають стебло. Квітки білі, зібрані в китицю. Пелюстки вдвоє довші за чашолистки. Плоди - округло-яйцевидні стручки з довгим червоно-бурим насінням.
Препарати з кохлеарії е в'яжучим, сечогінним, протицинготним і освіжаючим засобом, їх вживають усередину й застосовують зовнішньо (для полоскання), рекомендують їх і при ревматизмі, водянці, білях (у жінок), неприємному запаху з рота (для полоскання) та як сечогінний засіб (з медом).
Способи застосування. Відвар: 20,0- 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Настойка: на спирті - 25,0; по 20 крапель; на горілці - 8 частин трави на 6 частин горілки; настоювати 8 днів; вживати в тій самій дозі.
Для полоскання: відвар або настойка, розведена у відношенні 1 : 10.
Чебрець боровий (Thymus serpyllum)
чабер, материнка, мала материнка, боровий чепчик.
Родина губоцвітих - Labiatae.
З лікувальною метою використовують траву рослини.
Поширений по всій території Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, особливо на Поліссі, та в Сибіру й на Кавказі.
Боровий чебрець (мал. 131) - трав'яниста або напівкущова рослина. Стебла в нього бурі, тонкі, повзучі, місцями закріплюються в грунті, квітучі - висхідні. Листки супротивні, частіше еліптичної форми, дрібні, до 15 мм завдовжки й до 7 мм завширшки; мають ароматний запах, який посилюється при розтиранні, й гіркуватий смак. Квітки рожевуваті, іноді фіолетово-червоні, зібрані по кілька в пухкі головчасті суцвіття. Цвіте рослина з травня до вересня. Збирають боровий чебрець у червні - липні.
У траві цієї рослини, крім дубильних і гірких речовин, є й ефірна олія.
У науковій медицині цю рослину застосовують для ароматичних ванн і вживають усередину - у вигляді екстракту як відхаркувальний і болетамувальний засіб: при кашлі, при радикулітах та при інших нервових хворобах; входить вона й до складу спеціального препарату від кашлю - пертусину.
В народній медицині боровий чебрець використовують значно ширше - всередину й зовнішньо як болетамувальний засіб при радикулітах і невритах. Всередину вживають відвар 15,0-200,0 по 1 столовій ложці 3 рази на день, а зовнішньо прикладають теплі жмаки на хворе місце. З настойки або екстракту (розведених у відношенні 1 : 10) роблять примочки.
Крім того, цю рослину застосовують і як сечогінний, потогінний (пополам із кмином), відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засоби.
При коклюші застосовують відвар у тій самій дозі, що й при інших хворобах, але краще використовувати екстракт. Його готують так: відв-ар борового чебрецю вмішаний пополам з відваром кореня лікарської рожі (10,0-200,0), випаровують до половини й додають 1-2 чайні ложечки чистого меду на склянку відвару. Хворій дитині дають по 1 чайній ложечці 3 рази на день.
Боровий чебрець має властивість тамувати біль, очевидно, завдяки тому, що в ньому є ефірна олія. Тому препарати з нього застосовують при болях у шлунку й кишечнику та при хворобах нирок, невралгії, безсонні й цинзі. Настойку рослини рекомендують при болях у суглобах, замість мурашиного спирту золототисячника. Вживають ці ліки по 1 столовій ложці З рази на день; строк лікування - 2-3 місяці.
Як знезаражувальний і болетамувальний засоби застосовують примочки з борового чебрецю на рани.
Ароматичні ванни з трави борового чебрецю в народі застосовують при хворобах, що спричинені порушенням обміну речовин.
Способи застосування. Відвар: 15,0- 200,0; по 1- столовій ложці 3 рази на день.
Екстракт: 10 г трави борового чебрецю на 90 мл окропу, або 2 чайні ложечки трави на V2 склянки окропу; випарувати до половини й давати по 1 чайній ложечці (краще з медом) 3-4 рази на день.
Настойка: 10,0; по 15 крапель 3 рази на день.
Ванни: 50 г трави на відро окропу.
Чебрець звичайний (Thymus vulgaris), чепчик.
Родина губоцвітих - Labiatae.
З лікувальною метою використовують його листя.
Росте в дикому стані в північно-західній частині Середземноморського узбережжя, в Іспанії та на півдні Франції. Вирощують його в Криму, в країнах Західної Європи та Північної Америки.
Чебрець звичайний - невелика напівкущова рослина. Корінь у нього стрижневий, розгалужений. Стебло прямостояче або підведена (а не повзуче, як у борового чебрецю), в нижній частині здерев'яніле, дуже гіллясте, заввишки до 20-40 см. Листки дрібні, до 0,8 см завдовжки, з короткими черешками, довгасто-ланцетовидні, сіруваті, усіяні з обох боків крапками, ефірноолій-ними залозками, густо опушені, дуже запашні (запах тимолу).
Краї листків у звичайного чебрецю дуже завернуті всередину, і саме по цьому його можна відрізнити від борового чебрецю, бо ці дві рослини дуже схожі одна на одну. Крім того, їх можна відрізнити одну від одної ще й за кольором віночків: у борового чебрецю вони фіолетово-червоні, а в звичайного чебрецю - лілувато-рожеві, а іноді й білі.
Квітки у звичайного чебрецю дрібні й зібрані в суцвіття - кільця й напівкільця. Цвіте ця рослина в кінці серпня або на початку вересня, тоді й збирають її листя.
Хімічні властивості звичайного чебрецю достатньо вивчено. В ньому є ефірна олія і багато тимолу й завдяки цьому ліки з нього е сильним антисептичним засобом. Вживати звичайний чебрець корисно при бронхіті та інших захворюваннях дихальних шляхів, особливо при коклюші (треба додавати по стільки й рожі лікарської).
У науковій медицині застосовують пертусин, який виробляють з екстрактів звичайного чебрецю і борового чебрецю (по 1 столовій ложці 3 рази на день, а для дітей - по 1/а або по 1 чайній ложечці).
У народній лікувальній практиці звичайний чебрець застосовують як потогінний, сечогінний, проти судомний і заспокійливий засоби: при коклюші, невралгії, судомі й спазмах шлунка.
У вигляді примочок і мазей звичайний чебрець застосовують при гострому ревматизмі, ранах або виразках і при різних хворобах шкіри. Ліки з звичайного чебрецю виявляють майже таку саму дію на організм, як і ліки з насіння кмину і кропу та з борового чебрецю.
Способи застосування. Відвар: 15,0- 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Настойка: 10,0; по 15 крапель 3 рази на день.
Мазь: 1 частина порошку на 5 частин основи або 1 частина настойки чи згущеного відвару на 4 частини основи.
Loading...

 
 

Цікаве