WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Лікарські рослини високогір’я Карпат - Реферат

Лікарські рослини високогір’я Карпат - Реферат

простуді, а також при різних жіночих хворобах, особливо маткових. Зовнішньо з напару материнкироблять компреси на нариви, чиряки та різні опухлі. В офіційній медицині рекомендується при безсонні, гастритах з пониженою кислотністю шлунка та безкислотністю, при запорах. Крім того, як відхаркувальне - при бронхітах і бронхоекстазах, запалення легень, бронхіальній астмі, коклюші. Вагітним не можна лікуватися материнкою, бо вона діє абортивно.
Любка дволиста (Piatanthera bifolia). Росте в лісах на галявинах. Це рослина, яка утворює щороку кореневі бульби з паростком, причому торішні бульби, звичайно відмирають. Листки довгасті або округлі. Квітки зібрані в пухкий колос-волоть. Цвіте в травні-липні. З лікувальною метою використовують бульби. Застосовують бульби при поносах, і товстих кишок при і сечового міхура, при туберкульозі. Любка звичайна діє обволікаючи, запобігає подразненню запалених тканин. Внутрішньо призначають при гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку, при виразках шлунку, виразці 12-палої кишки, ентеритах, дизентерії.
Первоцвіт весняний (Primula veris). Росте на лісових галявинах, у розрідженому лісі, на схилах. Рослина з розеткою прикореневих листків овальної або яйцевидно-овальної форми, поступово звужених у крилатий черешок, сильно зморшкуватих, по краях хвилястих зарубчасто-зубчастих. Із середини розетки виростає одне або кілька безлистих квітконосних стебел з квітками на верхівці. Квітки жовті, з трубчастим віночком із невеликим відгином, з 5 оранжевими плямами в зіві. Кореневище дуже коротке. Цвіте з квітня до червня. Збирають рослину з квітками під час її цвітіння.
Первоцвіт весняний приймають як відхаркувальний засіб, при сильній простуді, грипі, а також при кашлі, бронхіті, нежиті і взагалі при всіх видах простудних хвороб, пов'язаних із захворюваннями горла і печінки, при хронічних запорах, при мігрені, як сечогінний засіб. Рекомендується при безсонні, як легке сечогінне, потогінне і поліпшуюче обмін речовин у хворому організмі. Квіти дають при серцевих захворюваннях (тахікардії), як болезаспокійливе при паралічних проявах, при головокружінні, при чиряках, наривах.
Протипоказання: у великих дозах при частому катарі шлунка і кишок, кровотечах у стравоході та органах травлення, ранніх післяопераційних станах.
Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare). Росте на берегах Черемошу. Рослина з сильним камфорним запахом. Листки чергові, пірчасто-розсічені з довгасто-ланцетними пірчасто надрізаними пилчастими ділянками. Нижні листки черешкові, Верхні сидячі. Кошики квітів зібрані в щитовидне суцвіття. Квітки жовті. Кореневище коротке галузисте. Цвіте у червні-вересні. З лікувальною метою використовують квіткові кошики без квітконіжок.
Настій суцвіть приймають в народі при нетравленні і при болях в шлунку, при поносах, як жарознижуючий, потогінний. Також використовують для вигнання глистів. Слід пам'ятати, що пижмо отруйна рослина, однак треба знати, що приймання його всередину в підвищених дозах може викликати понос, блювання, запаморочення, подразнення слизистої травного тракту і, за деякими даними, - матки, нирок; спазми, появу крові у сечі, навіть певну втрату свідомості. Разом з тим це цінна рослина, якою треба вміти користуватися і звичайно під керівництвом знаючого лікаря. Колись водним настоєм пижма боролись зі вошивістю та робили обмивання шкіри при пораженнях коростою (кліщевою).
Підбіл звичайний (Tussilago farfara). Росте на берегах річки, зустрічається у лісі, там де ростуть хвойні дерева. Рослина з повзучим підземним галузистим кореневищем. Листки округло-серцевидні, щільні, формою нагадують нижню поверхню кінського копита, зі споду білоповстисті, зверху гладкі. Листочки квітучого стебла лускуваті, прямостоячі, загострені, часто буруваті. Суцвіття до і після цвітіння пониклі. Для виготовлення ліків використовують квітки і листки. У народному лікуванні застосовуються листки, рідше квіти при різних видах грудних - легеневих хвороб як відхаркувальний засіб, легке потогінне при запаленні слизової оболонки, при катарах шлунка і кишок, при ниркових захворюваннях, катарі сечового міхура. Сік із свіжих листків приймають при нежиті, туберкульозі легенів, золотусі, прикладають до гнійних ран, виразок, наривів, при піодерміті.
Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale). Росте у передгір'ї. з лікувальною метою використовують насіння та бульбоцибулини.
Радіола рожева (золотий корінь). Росте у високогір'ї Гринявських гір, у гірських ущелинах. Лікувальні властивості має корінь.
Череда трироздільна (Bidens tripartita). Росте на березі річки. Рослина з прямим сильно галузистим стеблом. Листки з рідкими волосками, звужені у короткий крилатий черешок, здебільшого трироздільні з пилчастими частками з яких середня більша. Кошики буро-жовті, прямостоячі) квітки жовті трубчасті. Цвіте з липня до вересня. З лікувальною метою застосовують усю рослину.
В народній медицині широко застосовується при шкірних хворобах, при рахіті, золотусі, артритах, подагрі, крім того, як легкий потогінний та сечогінний засіб. Також череду трироздільну приймають при всіх формах алергії, діатезі, при всяких висипках (особливо у дітей) як всередину, так і для ванн, примочок, а також при виразках на тілі, при екземі, проти вугрів, при себореї, при псоріазі, для зниження артеріального тиску.
Скополія карніолійська (Scopolia carniolica). Росте у лісових вирубах. Лікарську цінність мають корені.
Тирлич жовтий (Gentiana lutea). Росте на високогірних луках. Рослина за досить товстим кореневищем і розеткою листків. Прикореневе листя ланцетно-еліптичне, стебло тупувате. Квіти 4- членні, в пазухах листків та верхівкових кільцях сидячі. Цвіте в липні-серпні. Для виготовлення ліків використовують корені. Корені тирличу жовтого вживають як гіркоту, що збуджує апетит і поліпшує діяльність травних органів. Також при запорах, відсутності апетиту, при блідій немочі, подагрі, артритах.
Протипоказання: останні місяці вагітності, гострі запалення шлунка, глаукома, виразка шлунка, кровотеча в органах системи травлення.
Чистотіл звичайний (Chelidonium majus). Росте у затінках, садах. Корінь цієї рослини багатоголовий, червоно-бурий (в середині жовто-оранжевий), від якого виростає по кілька стебел. Вони прямостоячі, галузисті, вузловаті, вкриті волосками. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік. Листки зі споду голубувато-сизі, зверху ясно зелені, нижні чергові, довгочеренкові. Верхні майже сидячі з округлими зарубчастими, при основі збігаючими частками. Квітки золотисто-жовті на довгих квітконіжках з опадаючою дволистою чашечкою. Плід - стручковидний, двостулкова коробочка. Цвіте в травні - жовтні.
Лікарською сировиною служить наземна частина, яку збирають під час цвітіння. Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, змазують також очищені мозолі, плями на шкірі, лишаї, сверблячі, звичайно уражені грибком місця на шкірі. Настоянкою чистотілу лікують
Loading...

 
 

Цікаве