WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Мислення - Реферат

Мислення - Реферат

Абстрактне, теоретичне мислення відбиває загальні зв'язки і відношення. Воно оперує насамперед поняттями, широкими категоріями, а образи, уявлення в ньому відіграють допоміжну роль.
Усі три види мислення тісно пов'язані один з одним. У багатьох людей однаковою мірою розвинуті конкретно-дійове, конкретно-образне і теоретичне мислення, але в залежності від характеру завдань, які людина вирішує, на перший план виступає то перший, то другий, то третій вид мислення.
Якщо мислення розглядати в процесі його розвитку в дітей, то можна виявити, що раніш за все виникає мислення конкретно-дійове, потім конкретно-
образне і, нарешті, абстрактно-логічне. Але особливості кожного із зазначених видів мислення в дітей трохи інші, їх зв'язок простіший.
Види мислення є разом із тим типологічними особливостями розумової й практичноїдіяльності людей. В основі кожного виду лежить особливе відношення сигнальних систем Якщо в людини переважає конкретно-дійове або конкретно-образне мислення, це означає відносну перевагу в нього першої сигнальної системи над другою; якщо ж людині найбільш властиве словесно-логічне мислення, це означає відносну перевагу в нього другої сигнальної системи над першою. Існують й інші розходження в розумовій діяльності людей Якщо вони стійкі, їх називають якостями розуму.
Поняття розуму ширше, аніж поняття мислення. Розум людини характеризують не тільки особливості її мислення, але й особливості інших пізнавальних процесів (спостережливість, творча уява, логічна пам'ять, уважність). Розуміючи складні зв'язки між предметами і явищами навколишнього світу, розумна люди на повинна добре розуміти й інших людей, бути чуйною, чутливою, доброю Якості мислення - основні якості розуму. До них відносять гнучкість, самостійність, глибину, широту, послідовність і деякі інші.
Гнучкість розуму виражається в рухливості розумових процесів, умінні враховувати мінливі умови розумових або практичних дій і відповідно до цього змінювати способи вирішення завдань. Гнучкості мислення протистоїть інертність мислення. Людині з інертним мисленням більш властиве відтворення засвоєного, ніж активні пошуки невідомого. Інертний розум - це ледачий розум Гнучкість розуму - обов'язкова якість творчих людей.
Самостійність розуму виражається в здатності ставити питання і знаходити o оригінальні шляхи їхнього розв'язання. Самостійність розуму означає його самокритичність, тобто уміння людини бачити сильні й слабкі сторони своєї діяльності взагалі й розумової зокрема.
Інші якості розуму - глибина, широта й послідовність - також мають важливе значення. Людина глибокого розуму здатна "доходити до кореня", вникати в сутність предметів і явищ. Люди послідовного розуму вміють логічно міркувати, переконливо доводити істинність або хибність якого-небудь висновку, перевіряти хід міркування.
Усі ці якості розуму виховуються в процесі навчання дітей у школі, а також шляхом наполегливої роботи над собою.
Дитина народжується, не володіючи мисленням. Щоб мислити, необхідно володіти деяким почуттєвим і практичним досвідом, закріпленим пам'яттю. До кінця першого року життя в дитини можна спостерігати прояви елементарного мислення.
Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване виховання й навчання. У процесі виховання дитина опановує предметні дії й мову, навчається самостійно вирішувати спочатку прості, потім і складні завдання, а також розуміти вимоги, що висуваються дорослими, і діяти відповідно до них.
Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності й зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.
Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі її діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.
Мислення дитини раннього віку виступає у формі дій, спрямованих на вирішення конкретних завдань: дістати який-небудь предмет, що знаходиться в полі зору, надягти кільця на стрижень іграшкової піраміди, закрити або відкрити коробочку, знайти заховану річ, залізти на стілець, принести іграшку і т. п. Виконуючи ці дії, дитина думає. Вона мислить діючи, її мислення наочно-дійове.
Оволодіння мовою оточуючих людей викликає зрушення в розвитку наочно-дійового мислення дитини. Завдяки мові діти починають мислити узагальнено.
Подальший розвиток мислення виражається у зміні співвідношення між дією, образом і словом. У вирішенні завдань чимраз більшу роль відіграє слово.
Існує певна послідовність у розвитку видів мислення в дошкільному віці. Спочатку йде розвиток наочно-дійового мислення, услід за ним формується наочно-образне і, нарешті, словесне мислення.
Мислення учнів середнього шкільного віку (11-15 років) оперує знаннями, засвоєними насамперед словесно. При вивченні різноманітних навчальних предметів - математики, фізики, хімії, історії, граматики тощо - учні мають справу не тільки з фактами, але й із закономірними відношеннями, загальними зв'язками між ними.
У старшому шкільному віці мислення стає абстрактним. Разом із тим спостерігається і розвиток конкретно-образного мислення, особливо під впливом вивчення художньої літератури.
Навчаючись основам наук, школярі засвоюють системи наукових понять, кожне з яких відбиває одну зі сторін дійсності. Формування понять - процес тривалий, він залежить від рівня їхньої узагальненості й абстрактності, від віку школярів, їхньої розумової спрямованості й від методів навчання,
У засвоєнні понять існує кілька рівнів: із розвитком учні чимраз ближче підходять до сутності предмета, явища, позначеного поняттям, легше узагальнюють і пов'язують один з одним окремі поняття.
Для першого рівня характерним є елементарне узагальнення конкретних випадків, узятих з особистого досвіду школярів або з літератури. На другому рівні засвоєння виділяються окремі ознаки поняття. Межі поняття учні то звужують, то надто розширюють. На третьому рівні учні намагаються дати розгорнуте визначення поняття з вказівкою основних ознак і наводять правильні приклади з життя. На четвертому рівні відбувається головне оволодіння понятим, указания його місця серед інших моральних понять, успішне застосування поняття в житті. Одночасно з розвитком понять формуються судження й умовиводи.
Для учнів 1-2 класів характерні судження категоричні, стверджувальної форми. Діти судять про який-небудь предмет односторонню і не доводять своїх суджень. У зв'язку зі збільшенням
Loading...

 
 

Цікаве