WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Мислення - Реферат

Мислення - Реферат

абстрактного до конкретного з метою розкриття змісту.
Розумова діяльність завжди спрямована на отримання якого-небудь результату. Людина аналізує предмети, порівнює їх, абстрагує окремі властивості для того, щоб виявити в них спільне, щоб розкрити закономірності, які керують їхнім розвитком, щоб опанувати ними.
Узагальнення, таким чином, є виділення в предметах і явищах спільного, котре виражається у виглядіпоняття, закону, правила, формули і т. п.
Мислення людини протікає у формі суджень І умовиводів. Судження - це форма мислення, яка відбиває об'єкти дійсності в їхніх зв'язках і відношеннях. Кожне судження - це окрема думка про що-небудь. Послідовний логічний зв'язок декількох суджень, необхідний для того, щоб вирішити яке-небудь розумове завдання, зрозуміти що-небудь, знайти відповідь на питання, називається міркуванням. Міркування має практичний сенс лише тоді, коли воно призводить до певного висновку, умовиводу. Умовивід і буде відповіддю на питання, підсумком пошуків думки. Умовивід - це висновок із декількох суджень, що дає нам нове знання про предмети і явища об'єктивного світу. Умовиводи бувають дедуктивні та за аналогією.
І Індуктивний умовивід - це умовивід від одиничного (окремого) до загально-о. Із суджень про декілька одиничних випадків або про їхні групи людина обить загальний висновок.
Міркування, у якому думка рухається у зворотному напрямку, називають дедукцією, а висновок - дедуктивним. Дедукція - це виведення окремого випадку із загального положення, перехід думки від загального до менш загального, до окремого або одиничного. При дедуктивному міркуванні ми, знаючи загальне положення, правило або закон, робимо висновок про окремі випадки, хоча їх спеціально і не вивчали.
Умовивід за аналогією - це умовивід від окремого до окремого. Сутність умовиводу за аналогією полягає в тому, що на підставі подібності двох предметів у певному відношенні робиться висновок про подібність цих предметів і за іншими відношеннями. Умовивід за аналогією лежить в основі створення багатьох гіпотез, здогадів.
Результати пізнавальної діяльності людей фіксуються у формі понять. Пізнати предмет - означає розкрити його сутність. Поняття є відображенням істотних ознак предмета. Щоб ці ознаки розкрити, потрібно всебічно вивчити предмет, встановити його зв'язки з іншими предметами. Поняття про предмет виникає на основі багатьох суджень і умовиводів про нього.
Поняття як результат узагальнення досвіду людей є найвищим продуктом мозку, вищим ступенем пізнання світу.
Кожне нове покоління людей засвоює наукові, технічні, моральні, естетичні й інші поняття, вироблені суспільством у процесі історичного розвитку. Засвоїти поняття - це означає усвідомити його зміст, уміти виділяти істотні ознаки, точно знати його межі (обсяг), його місце серед інших понять для того, щоб не плутати з подібними поняттями; уміти користуватися цим поняттям у пізнавальній і практичній діяльності.
Розумова діяльність людини виявляється в розумінні об'єктів мислення й у вирішенні на цій основі різноманітних розумових завдань.
Розуміння - процес проникнення думки в сутність чого-небудь. Об'єктом розуміння може бути будь-який предмет, явище, факт, ситуація, дія, слова людей, твір літератури й мистецтва, наукова теорія і т. д.
Розуміння може бути включене в процес сприйняття об'єкта і виражатися в упізнаванні, усвідомленні його, воно може здійснюватися і поза сприйняттям.
Розуміння є обов'язковою умовою вирішення розумових завдань.
Діючи, людина вирішує різноманітні завдання. Завдання являє собою ситуацію, що визначає дію людини, яка задовольняє потребу шляхом зміни цієї ситуації.
Сутність завдання полягає в досягненні мети. Складні завдання людина вирішує в кілька етапів. Усвідомивши мету, питання, виниклу потребу, вона потім аналізує умови завдання, складає план дій і. діє.
Одні завдання людина вирішує безпосередньо, шляхом виконання звичних практичних і розумових дій, інші завдання - опосередковано, шляхом надбання знань, необхідних для аналізу умов завдання. Завдання останнього типу називаються розумовими.
Вирішення розумових завдань відбувається у кілька етапів. Перший етап - усвідомлення питання завдання й прагнення знайти на нього відповідь. Без питання немає завдання, немає взагалі діяльності мислення.
Другий етап вирішення розумових завдань - це аналіз умов завдання. Не знаючи умов, не можна вирішити жодного завдання, ані практичного, ані розумового.
Третій етап вирішення розумового завдання - саме вирішення. Процес розв'язання здійснюється за допомогою різних розумових дій з використанням логічних операцій. Розумові дії утворюють певну систему, послідовно змінюючи одна одну.
Останнім етапом вирішення розумових завдань є перевірка правильності рішення. Вона дисциплінує розумову діяльність, дозволяє осмислити кожен її крок, знайти непомічені помилки і виправити їх.
Уміння вирішувати розумові завдання характеризує розум людини, особливо, якщо людина може вирішувати їх самостійно й найбільш економними способами.
Види мислення
У залежності від того, яке місце в розумовому процесі займають слово, образ і дія, як вони співвідносяться між собою, виділяють три види мислення: конкретно-дійове, або практичне, конкретно-образне й абстрактне. Ці види мислення виділяються ще й на підставі особливостей завдань - практичних і теоретичних.
Конкретно-дійове мислення спрямоване на вирішення конкретних завдань в умовах виробничої, конструктивної, організаторської й іншої практичної діяльності людей. Практичне мислення - це насамперед технічне, конструктивне мислення. Воно полягає в розумінні техніки і в умінні людини самостійно вирішувати технічні завдання. Процес технічної діяльності - це процес взаємодій розумових і практичних компонентів роботи. Складні операції абстрактного мислення переплітаються з практичними діями людини, нерозривно пов'язані з ними. Характерними рисами конкретно-дійового мислення є яскраво виражена спостережливість, увага до деталей, частковостей й уміння використовувати їх у конкретній ситуації, оперування просторовими образами і схемами, уміння швидко переходити від міркування до дії і назад. Саме в цьому виді мислення найбільшою мірою виявляється єдність думки й волі.
Конкретно-образне, або художнє, мислення характеризується тим, що абстраговані думки, узагальнення людина втілює в конкретні образи.
Абстрактне, або словесно-логічне, мислення спрямоване в основному на виявлення загальних закономірностей у природі й людському суспільстві.
Loading...

 
 

Цікаве