WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вивчення ранніх етапів розвитку життя на Землі - Реферат

Вивчення ранніх етапів розвитку життя на Землі - Реферат

вміст у гірській породі того або Іншого радіоактивного елемента й продуктів його розпаду, врахувавши швидкість розпаду, І можна досить точно обчислити абсолютний вік цієї породи
Для осадових порід доводиться враховувати приблизний вік щодо абсолютного віку шарів вулканічних порід Тривале й кропітке дослідження відносного й абсолютного віку гірських порід у різних регіонах земної кулі, що проводилося декількома поколіннями геологів і палеонтологів, дозволило визначити основні віхи геологічної Історії Землі Межі між цими підрозділами відповідають різнорідним змінам геологічного й біологічного (палеонтологічного) характеру Це можуть бути зміни режиму накопичення опадів у водоймах, що призводить до формування Інших типів осадових порід, посилення вулканізму І горотворних процесів, вторгнення моря (морська трансгресія) завдяки опусканню значних ділянок континентальної кори або підвищенню рівня океану. Істотні зміни фауни й флори Оскільки подібні події відбувалися в Історії Землі нерегулярно, тривалість різних епох, періодів І ер неоднакова Іноді викликає труднощі величезна тривалість найдавніших геологічних ер (археозойської й протерозойської), які до того ж не розділені на менші тимчасові проміжки Су будь-якому разі, ще немає загальноприйнятого розподілу) Це виникло насамперед через сам фактор часу, тобто через стародавність відкладень археозою й протерозою, що зазнавати протягом своєї тривалої Історії значного метаморфізму й руйнування, у результаті чого стиралися Існуючі колись віхи розвитку Землі й життя Відкладення архейської й протерозойської ер містять надзвичайно мало викопних решток організмів, за цією ознакою археозой І протерозой об'єднують під назвою "криптозой" (етап прихованого життя), протиставляючи об'єднанню трьох наступних ер - фанерозой (етап явного, спостережуваного життя) Вік Землі визначається різними вченими по-різному, але можна вказати приблизну цифру - 5 млрд років
Основні підрозділи геологічної історії Землі
Археозойська й протерозойська ери, що складають криптозой, тривали приблизно 3,4 млрд років Це свідчить про те, що криптозой складає 7/8 усієї геологічної історії. Слід зауважити, що у відкладеннях порід цього періоду збереглася лише невелика кількість викопних решток вимерлих організмів. Тому вченим важко точно визначити, як саме розвивалося життя протягом цього досить тривалого проміжку часу.
Найдавніші рештки вимерлих організмів учені знайшли в осадових товщах Родезії. Осадові породи мають тут вік 2,9-3,2 млрд років. Були виявлені сліди життєдіяльності водоростей (очевидно, синьо-зелених). Це переконливо доводить, що приблизно 3 млрд років тому на Землі вже існували організми, які здійснювали фотосинтез. Це водорості. Припускається, що поява життя на Землі повинна була відбутися набагато раніше. Називають цифру 3,5-4 млрд років тому. Найбільш вивченою є протерозойська флора. Вона представлена нитчастими формами завдовжки до декількох сотень мікрометрів і завтовшки 0,6- 16 мкм. Усі вони мають різну будову. Також знайдені рештки одноклітинних організмів діаметром 1-16 мкм. Рештки цієї середньопротерозойськоі флори були знайдені в Канаді. Учені досліджували кременисті сланці на північному березі озера Верхнього і наштовхнулися на рештки вимерлих мікроорганізмів. Вік відкладень складає приблизно 1,9 млрд років.
Дуже часто в осадових породах, що відносяться до проміжку часу 2-1 млрд років тому, вчені знаходять строматоліти. Це тільки підтверджує версію про широке поширення й активну діяльність синьо-зелених водоростей у фотосинтезі й рифобудуванні.
Наступний найважливіший етап в еволюції життя підтверджується рядом знахідок викопних решток у відкладеннях, що мають вік 0,9-3 млрд років. Серед них знайдені прекрасно збережені рештки одноклітинних організмів завбільшки 2-8 мкм, у яких вдалося розрізнити внутрішньоклітинну структуру, схожу на ядро; виявлені також стадії поділу одного з видів цих одноклітинних організмів, що нагадують стадії мітозу - способу поділу евкаріотичних (тобто таких, що мають ядро) клітин.
Якщо висновки, зроблені після ретельного вивчення знайдених решток, правильні, то це тільки підтверджує, що близько 1,6 млрд років тому еволюція організмів минула найважливіший рубіж: був досягнутий рівень організації евкаріотів. Про перші сліди життєдіяльності червоподібних багатоклітинних можна довідатися з пізньорифейських відкладень. Вже у вендські часи (приблизно 650-570 млн років тому) існували різні тварини, яких можна було віднести до різних типів. Відбитків м'якотілих вендських тварин не так вже й багато, однак вони відомі у всіх куточках земної кулі. Цілий ряд цікавих знахідок учені зробили на території колишнього СРСР, знайшовши їх у пізньопротерозойських відкладеннях.
У 1947 p. P. Спріггом була виявлена багата пізньопротерозойська фауна. Учений знайшов її у Центральній Австралії. М. Ілесснер, який досліджував її пізніше, припускає, що вона складається з трьох десятків видів найрізноманітніших багатоклітинних тварин, які можна віднести до різних типів. Більшість знайдених форм можна зарахувати до кишковопорожнинних. До них належать медузо-подібні організми, які, за припущеннями, знаходилися в середньому шарі води, і придонні поліплоідні форми, які за виглядом нагадують сучасних альціона рій або морські пера. Учені підтвердили, шо усі вони, як і подібні тварини едіакарської фауни, не мають твердого кістяка.
Крім кишковопорожнинних у кварцитах Паунд, де й знаходиться едіакарська фауна, виявлені рештки червоподібних організмів, яких зараховують до плоских і кільчастих хробаків. Деякі з представлених решток вважаються можливими предками членистоногих. Знайдені також останки невідомої таксономічної приналежності. Це тільки ще раз підтверджує, що у вендські часи існувало велике різноманіття багатоклітинних м'якотілих тварин. З цього можна зробити висновок: з огляду на те, що у вендські часи існувало величезне різноманіття видів, у тому числі й досить високоорганізованих тварин, можна припустити, очевидно, що до вендського періоду життя існувало вже протягом тривалого часу. Припускається, що багатоклітинні тварини з'явилися набагато раніше - приблизно 700-900 млн років тому.
Різке зростання розмаїтості викопної фауни
На межі протерозойської й палеозойської ер дуже сильно змінюється склад викопної фауни. Раптово після товщ верхнього протерозою, у яких спостерігалася майже повна відсутність життя, в осадових породах кембрію, починаючи з найнижчих його шарів, виникає величезна кількість і розмаїтість решток викопних організмів. Є серед них і губки (плечоногі молюски),а також представники вимерлих членистоногих. Зате вже до кінця кембрію виникають практично усі відомі вченим типи багатоклітинних тварин. Дотепер дослідники не можуть пояснити такий раптовий стрибок в еволюції живих форм.
Очевидно, виокремлення всіх основних типів тварин відбулося у верхньому протерозої 600-800 млн років тому. Учені припускають, що примітивні представники всіх груп багатоклітинних тварин були невеликими організмами, позбавленими кістяка. Одночасно в атмосфері тривало нагромадження кисню І збільшувалася потужність озонового екрана, що й призвело до збільшення розмірів тіла тварин і появи у них кістяка. У результаті організми одержали можливість широкого розселення на невеликих глибинах різних водойм, а це стало причиною того, що значно зросло число різноманітних форм життя.
Loading...

 
 

Цікаве