WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Біосферний заповідник "Асканія-Нова" - Реферат

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" - Реферат

краєзнавці, письменники, художники. Айвазовський саме тут працював над багатьма своїми полотнищами. Говорять, навіть сам губернатор вважав вдачею бути запрошеним на обід до Фальц-Фейнів...
Багато зробив Фальц-Фейн і для порятунку біловезького зубра. "Варто було б, - пише він московському професорові Кулагіну в грудні 1902 року, - не втрачаючи часу, створити впідходящих місцях різних частин Росії окремі розсадники... і з часом переміщати молодих самців з одного розсадника в іншій. Цими мірами можна було б паралізувати в Біловіжсько-Пущинськім череді вплив постійного кровозмішення та запобігти біловезьких зубрів від... остаточного і неминучого зрештою виродження і вимирання". Виконуючи обіцянку, декількох зубрів Фальц-Фейн оселив в Асканії-Новій, і навіть зумів одержати потомство.
Його енергії вистачало на всіх. Вирішив повернути в степ її споконвічних мешканців - сагайдаків, степових орлів, дрохв - і домагається свого. Деякі знають, що асканійський ботанічний сад довгий час "мовчав": лісові птахи пролітали мимо. Фальц-Фейн тисячами ловив їх на прольотах, приманював гніздівками. У сотнях дуплянок оселилися сови і кажани, у дощатих шухлядах - боривітра і кібчики. Навіть у житлових будинках цеглу клали по-особливому, з нішами для шпаків. І що ж? Парк вже незабаром наповнився пташиним співом... Фрідріх Едуардович одним з перших у Росії став кільцювати птахів - цей метод офіційна наука визнала лише через кілька десятиліть!
Нині
Нині біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна має загальну площу 33307га. До його складу входять заповідний степ, дендрологічний парк, зоологічний парк.
Східноафриканський вінценосний журавель - емблема заповідника "Асканія-Нова"
З 1983р. він є біосферним заповідником, а з 1984р. є установою міжнародного значення з природоохоронною та науково-дослідною функціями. Як природоохоронна територія заснований власником земель Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном в 1898 році шляхом відведення "захисної ділянки", що носить назву "Стара", площею 520га. Заповідний степ площею 11054 га є природним ядром біосферного заповідника. Цей степовий масив складається з Великого Чапельського поду (2360га) та рівнинних ділянок - Північної (2106га) та Південної (6588га). Крім заповідної зони, яка представлена заповідним степом, в заповіднику виділено ще дві зони: буферну - 6909 га, до складу якої входить державний дендрологічний парк площею 196 , 6га і зоологічний парк площею 61 , 6га, та зону антропогенних ландшафтів площею 15344 , 6га. До останньої відносяться землі дослідних господарств Інституту тваринництва степових районів (21342га), 7 населених пунктів, землі фермерських господарств (652га). У буферній зоні обмежена господарська діяльність - в кілометровій смузі, що оточує заповідний степ, заборонено обробляти землі отрутохімікатами, гербіцидами, вносити мінеральні добрива повітряним шляхом, заборонено зрошення земель, рекомендовано обробку ґрунту протиерозійними методами. Зонування біосферного заповідника здійснено відповідно з міжнародною схемою.
Проте стан зон, крім природного ядра, не відповідає міжнародним вимогам, оскільки зовнішні межі заповідника встановлювались без відповідного екологічного обґрунтування. Це означає, що в заповіднику забезпечено збереження еталонних фітоценозів підзони типчаково-ковилових степів степової зони Європи з характерною для них флорою, але не забезпечена охорона фауни хребетних, для представників якої площі природного ядра недостатньо. Територія буферної зони заповідника не відповідає сучасним вимогам ведення сільського господарства за екологічно чистими" технологіями, тому що вона докорінно трансформована і довгий час експлуатувалася в інтенсивному режимі. На думку керівництва заповідника, погляди землекористувачів на характер ведення господарства почали поступово еволюціонувати в бік, що наближає режим використання зон прикриття природного ядра до міжнародних норм. Відзначено, що вже в 1998 р. порушень використання фунгіцидів, отрутохімікатів, гербіцидів на землях охоронної зони не було.
Степи заповідника відносяться до ксеротичного варіанту типчаково-ковилових і степів, в їх складі виділяють справжні, лучні і чагарникові степи. Ряд формацій, які представлені різним числом асоціацій, є рідкісними, занесені до Зеленої книги України, а саме - формація ковили волосистої (Stipeta caillatae), ковили української (Stipeta ucrainicae), ковили Лессінга (Stipeta lessingianae), бобчука або мигдалю низенького (Amygdaleta nanae).
Флора заповідника нараховує 1316 видів судинних рослим, з них в заповідному степу зростає 515 видів, з яких 478 зростають природно. Звертає увагу факт біологічного забруднення степових природних ценозів. В них відмічено 7,3% рудерантів та 1,3% культивантів. Це свідчить про постійне проникнення бур'янів в природне ядро заповідника та значну порушеність степових місцезростань до встановлення заповідного режиму. Велике значення заповідника як місця збереження видового різноманіття підтверджує наявність тільки в цьому районі 8 ендемічних видів - це тюльпан скіфський, деревій подовий (Achillea micranthoides) , пирій подовий (Elytrigia pseudocaesia), цибуля скіфська, залізняк скіфський (Рhlomis scythica), плакуй Софії (Lythrum sophiae), гірчак скіфський (Роlygonum scythicum), астрагал ввігнутий (Аstragalus concavus), з третинних реліктів проліска осіння та ін.
Птицемлечник Гуссана росте у заповіднику "Асканія-Нова"
В зрошуваному дендрологічному парку, який закладено у 1887-1895р., зростає 748 видів і 190 форм і сортів. При інтродукції звертається велика увага на екологічні особливості інтродуцентів. Краще почувають себе в Асканія-Нова види з територій з подібним посушливим кліматом - Східної Європи, Середньої і Центральної Азії, особливо якщо при цьому застосовується поступова ступінчаста інтродукція.
Мохоподібних в заповіднику відмічено 57 видів, водоростей - 285, грибів - 388, лишайників - 55.
Альгофлора грунтів типчаково-ковилових степів заповідника досить багата і нараховує майже 330 видів водоростей. Найбільше серед них видів зелених водоростей - їх майже половина, а також синьо-зелених та жовто-зелених. Альгологи відмічають стабільність систематичної структури альгофлори на рівні найкрупніших систематичних одиниць - відділів. Це свідчить, що альгофлора заповідних степових ценозів відображає особливості зональної альгофлори степової зони і може бути еталоном при проведенні екологічного моніторингу.
До Червоної книги України занесено 26 видів рослин - три види ковили, два види тюльпанів, два види цибулі, карагана скіфська та ін., 4 види грибів -
Loading...

 
 

Цікаве