WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Функція листків, види листків, будова - Реферат

Функція листків, види листків, будова - Реферат

Листкові пластинки у різних напрямках пронизані жилками, що є судинно-волокнистими пучками і падають листкові міцності. У листків дводольних рослин найчастіше сітчасте або перисте жилкування, а в листків однодольних - паралельне або дугове. Край листкової пластинки може бути суцільним (таки Листок називають цілокраїм - бузок) або з виїмками. Залежно від форми виїмок по краю листової пластинки розрізняють листки зубчасті, пилчасті, виїмчасті. У зубчастих листків зубці мають однакові боки (бук, ліщина). У пилчастих - один бік зубця довший за інший (груша), город часті - мають гострі виїмки і тупі опуклості (манія, розхідник). Всі ці листи називають суцільними, оскільки виїмки у них неглибокі. Коли розрізи листкової пластинки досягають ? її ширина, листки називають лопатевими. Листки, пластинки яких мають розрізи більше за ? їхньої ширини, називають роздільними (мак), якщо розрізи заходять ще далі, до середини, листки називають розсіченими (рищина, ріп'ях). Якщо листки видовжені, то вони відповідно бувають перистолопатеві (дуб, жовтозілля), перистороздільні (цикорій, мак, дикий), користорозсічені (ріп'ях, півонія), якщо ж листки округлі, вони відповідно поділяються. На пальчасто лопатеві (клен), пальчасто роздільні (анемона) і пальчасто розсічені (сон широколистий).
1.4. За оптимальних умов росту нижні і верхні листки неоднакові: розрізняють низові, серединні і верхівкові листки. Так дифереціювання помітне ще у брунці.
Низові, або перші листки пагона - недорозвинені та видозмінні листки, що нагромаджують поживні речовини або виконують захисну й інші спеціальні функції. Прикладом їх є луски цибулини, кореневищ, покривні луски бруньок, листки, що обгортають нижню частину стеблотрав'янистих рослин, сім'ядолі зародків (бобових, низові листки під час розвитку пагона зазвичай обладають. До низових належать і листки прикореневих розеток. Серединний - це типові для даного виду зелені фото синтезуючі листки різноманітних форм і розмірів. Верхівкові листки розміщені на верхівці пагона, де знаходяться суцвіття та квітки; вони відрізняються від серединних меншими розмірами, простішою формою, а часто й іншими забарвленнями. Це приквітки, покривні листочки квіток та суцвіть, чашолистки, пелюстки. Тобто видозмінені листки, що виконують функції захисту, приваблювання запилювачів.
1.5. Є три основні типи листкорозміщення: чергове, або спіральне, супротивне і кільчасте. При черговому розміщенні поодинокі листки прикріплені до стеблових вузлів по спіралі (яблука, фікус, береза). При супротивному - два листки у вузлі розміщені один навпроти одного (бузок, клен). Кільчасте листкорозміщення - три і більше листків у вузлі обхоплюють стебло кільцем (елодея, вороняче око, хвощі).
Будь-яке листкорозміщення дає змогу рослинам умовлювати максимальну кількість світлі, оскільки листки утворюють листкову мозаїку і не затіняють один одного. Це досягається різною довжиною та різним згином черешків, неоднаковістю розмірів та асиметрією листків.
1.6.Клітинна будова листка.
Листок, як і всі інші орган рослин, має клітинну будову. Верхня і нижня поверхня листкової пластинки вриті шкірою (епідермісом). Живі безбарвні клітини шкірки містять цитоплазму і ядро розміщуються одним суцільним шаром. Зовнішні їхні оболонки потовщені. У шкірці знаходяться продихи - щілини, утворені двома замикальними, або продиховими, клітинами.
Продихові клітини дрібні, зелені, парні, мають підковоподібну форму. Оболонки цих клітин потовщені нерівномірно: внутрішня, звернена до цілин, товстіша, ніж протилежна. Зміни тургору продихових клітин спричинюють зміну їхньої форми, внаслідок чого продихова щілина буває відкритою, звуженою або повністю закритою, залежно від умов навколишнього середовища. Так, вдень продихи відкриті, а вночі і в спекоту суху погоду - закриті. Роль продихів полягає у регулюванні випаровування води рослиною і газообміну з навколишнім середовищем.
Проходи розміщені зазвичай на нижньому боці листка, але бувають і на верхньому, іноді вони розподілені біль-менш рівномірно з обох боків (кукурудза); у водяних рослин - лише на верхній поверхні листка. Кількість продихів на одиницю площі листка залежить від виду рослин, умов зростання, В середньому їх 100-300 на 1 мм2 поверхні, але може бути значно більше.
Чим вище розміщений листок по стеблі, тим більш продихів по одиниці площі його поверхні (хоча кожний зокрема продих менший).
Між верхньою і нижньою шкірками листкової пластинки розміщена м'якоть листка (мезофіл). Під верхньою шкірою знаходиться один або кілька шарів великих прямокутних клітин, які містять хлоропласти. Це стовпчаста, або палісадна, паренхіма - основна асиміляційна тканина, в якій відбувається процес фотосинтезу. Під палісадною паренхімою розміщені кілька шарів клітин неправильної форми з великими міжклітинниками. Ці клітини утворюють губчасту, або пухку паренхіму. В клітинах губчастої паренхіми міститься менше хлоропластів. Вони виконують функцію транспірації, газообміну і запасання поживних речовин.
1.7.М'якоть листка пронизана густою сіткою жилок (судинно-волокнистих пучків), які забезпечують постачання листка водою і розчиненими в ній речовинами, а також виведення з листка асимілятів. Жилки виконують механічну роль. Будова судинно-волокнистих пучків основних жилок листка типова, оскільки це продовження їх із стебла, але в міру галуження пучків судини та ситоподібні трубки зменшуються. У найдрібніших відсутня флоема, спрощується і ксилема - в ній немає трохей, залишається лише небагато трахеїд. Закінчуються жилки поодинокими трахеїдами.
1.8.Мікроскопічна будова листкової пластинки істотно змінюється навіть у межах однієї систематичної групи рослин залежно від умов їх зростання, насамперед від освітлення і водопостачання. У тіньових листків, як правило, немає стовпчастої паренхіми, і функцію фотосинтезу виконує губчасто. Зелені пластиди тіньових листків утворюють більше хлорофілу порівняно із світловими, що й забезпечує незалежну активність фотосинтезу за умов недостатнього освітлення. Проходи не заглиблені і випинаються над поверхнею листка, що сприяє активнішій транспірації.
ВИСНОВОК
1.1.Листок складається з: листкова пластинка, черешок, прилистки, пазуха листка.
Форма листків різноманітна. Функція захисна.
1.2.Є прості і складі листки. Їх розрізняють за числом листкових пластинок. Простий листок має одну пластинку й обпадає, а складний має кілька пластинок.
1.3.Листкові пластинки різноманітні за формою і лінійні, овальні ланцетні, яйцеподібні, стрілоподібні та ін.
1.4.За оптимальних умов росту нижні і верхні листки неоднакові: розрізняють низові, серединні і верхівкові листки.
1.5.Є три типи листкорозміщення чергове (спіральне). Супротивне і кільчасте.
1.6. Клітиннабудова листка вкрита шкіркою епідермосу. Ця шкірка містить цитоплазму і ядро, розміщується одним суцільним шаром. Зовнішні їхні оболонки потовщені.
1.7. Мякоть листка пронизана густою сіткою жилок. Ці жилки виконують механічну роль.
1.8. Мікроскопічна будова листкової пластинки істотно змінюється навіть у межах однієї систематичної групи рослин залежно від умов їх зростання, насамперед від освітлення і постачання.
Loading...

 
 

Цікаве