WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Функція листків, види листків, будова - Реферат

Функція листків, види листків, будова - Реферат


Реферат на тему:
Функція листків, види листків, будова
План
1. Функція листів.
2. Види листків їх морфологічні будова.
1.1. Листок - обмежений у рості бічний виріст пагона. Функція листка - фотосинтез випаровування води (транс по) газообмін. Крім цих основних функцій у результаті ідіоактації до різних умов існування листки, видозмінюючись, можуть нагромаджувати поживні речовини (цибуля, капуста), вода (алое) захищати рослину від поїдання тваринами (комочки кактуса і барбарису), здійснювати вегетативне розмноження (бегонія, фіалка), ловити і перетравлювати комах, (росичка, непентіс (рухати і закріплювати слабкі стебла (вушка гороху, вини), видаляти продукти речовин під час листопаду у дерев і кущів).
1.2. Крім фотосинтезу і обміну в листках відбувається процес транспірації - випаровувати води. Основну роль у випаровуванні виконують продихи, частково в цьому процесі бере участь і вся поверхня мийка. Тому розрізняють транспірацію проходу і кутикулярну - крізь поверхні кутикули, яка вкриває епідерміс листка. Кутикулярна трансляція значно менша за продихову; у старих листках вона становить 5-10 % загальної трансляції, а в молодих, які мають таку кутикулу, може досягти 40-70%.
1.3.Оскільки трансляція здійснюється в основному крізь продихи, в яких проникає і вуглекислий газ для процесу фотосинтезу, існує взаємозв'язок між випаровуванням води і нагромадження сухої речовини в рослин. Кількість води яку рослина випаровує для побудови 1 г сухої речовини, називається трансляційним коефіцієнтом. Його величина коливається від 30 до 1000 г і залежить від умов зростання, виду і сорту рослин.
На побудову свого тіла рослина використовує 0,2% води, яка проходить крізь ті, решта витрачається на терморегуляцію і транспорт. Мінеральних речовин. Трансляція сприяє надходженню води в корінь і підійманню її по стеблу до листків і тим самим підтримує постійний рух води в рослині. У зв'язку з цим листки дістали назву верхнього водяного насоса, а коренева система - нижнього водяного насоса, який накачує воду в рослину.
Випаровування захищає листків від перегрівання, що має велике значення для всіх процесів життєдіяльності рослини, особливо фотосинтезу. Рослини посушливих районів, а також у суху погоду випаровують більше води, ніж за умов підвищеної вологості. Випаровування води крім продихів, регулюють захисні утвори на шкірці листка. Цими утворами є кутикула, восковий наліт, опущення різними волосками. У рослин-сукулентів листок перетворився на колючку (пантуси), а його функції виконує стебло. Рослини вологих районів мають великі листкові пластинки, на шкірці листків немає захисних утворів.
У разі утрудненого випаровування у рослин відбувається гутація - виділення крізь водяні продихи крапель води. Ці явища у природі спостерігаються вранці, коли повітря насичене водяною парою, або перед дощем.
В умовах лабораторії явище гутацій можна спостерігати, вкривши молодів проростки пшениці скляним ковпаком. Через короткий час на кінчиках листків з'являються краплі рідини. Біологічним пристосуванням рослин, що захищає від випаровування, є листопад - масове обпадання листків на холодний або жаркий період року. В помірних зонах дерева спадають листки на зиму, коли перші не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.
Підготовка до опадання листків розпочинається в міру розслаблення інтенсивності життєвих процесів наприкінці літа - на початку осені. Насамперед руйнується хлорофіл, інші пігменти (каратин і ксантофіл) зберігаються довше і надають листкам осіннього забарвлення. Згодом біля основи черешка листка утворюється відокремлюваний шар, який у вигляді диска пронизує всі тканини крім провідних шляхів. Ці елементи жилок листка ізолюються останніми, закупорюванням їх продуктами життєдіяльності. Після цього листок відривається, а на стеблі залишається слід - листковий рубель. На час листопаду листки старіють, у них нагромаджуються непотрібні продукти обміну речовин, які видаляються з рослини разом з опалим листям.
1.7. Ісі рослини (зазвичай це дерева і кущі, рідше - трави) поділяються на листопадні і вічнозелені. У листопадних листки розвиваються упродовж одного вегетаційного періоду. Щороку з настанням несприятливих умов вони обпадають. Листки вічнозелених рослин живуть від 1 до 15 років. Відмирання частин старих і утворення нових листків відбувається постійно, дерево здається вічнозеленим (хвойні, цитрусові).
ВИСНОВОК:
1.1. Листок - обмежений у рості бічний виріст пагона. Функція листка - фотосинтез, випаровування води (транспірація), і газообмін.
1.2. Основну роль випаровування води виконують продихи, частково в цьому процесі бере участь і вся поверхня листка. Тому розрізняють транспірацію продихову і кутилярну, яка вкриває епідерміс листка.
1.3. Кількість води, яку рослина випаровує для побудови 1 г сухот речовини називається трансляцією коефіцієнта.
Його величина коливається від 30 до 1000 г і залежить від умов зростання виду і сорту рослин.
1.4. На побудову свого тіла рослина використовує в середньому 0,2% води, яка проходить крізь неї, решта витрачається на терморегуляцію і транспорт мінеральних речовин. Транспірація сприяє надходженню води в корінь і підійманню її по стеблі до листків і тим самим підтримує постійний рух води в рослині.
1.5. Випаровування захищає листки від перегрівання. Випаровування води, крім продихів, регулюють захисні утвори на шкірці листка.
1.6. Гутація - виділення крізь водяні продихи крапель води. У разі утрудненого випаровування у рослин відбувається гутація, це явище у природі спостерігається вранці, коли повітря насичене водяною парою, або перед дощем.
1.7. Усі рослини поділяються на листопадні і вічнозелені. У листопадних листки розвиваються упродовж одного вегетаційного періоду. Щороку вони обпадають. Листки вічнозелених, рослини живуть від 1 до 15 років. Старі частини листків відмирають і утворюються нові, це відбувається постійно.
ВИДИ ЛИСТКІВ ТА ЇХ МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА
1.1.Листки у більшості рослин зелене, найчастіше пластинчасті, зазвичай мають двобічну симетрію. Розміри від кількох міліметрів до 10-15 м. Листок формується з клітин твірної тканини конуса наростання стебла. Зачаток листка диференціюється на листкову пластинку.
Черешок за допомогою якого листок прикріплюється до стебла, і прилистки. У деяких рослин черешків немає, такі листки на відміну від черешкових називають сидячими. Прилистки також бувають не в усіх рослин. Вони є придатними біля основи черешка листка. Форма їх різноманітна (плівки, лусочки маленькі листочки, комочки), функція захисна.
1.2. Прості і складні листки розрізняють за числом листкових пластинок. Простий листок має одну пластинку й обпадає цілком. У складного листка на черешку розміщено кілька пластинок.
Вони прикріплюються до головного черешка своїми маленькими черешками, їх називають листочками. У разі відмиранняскладного листка спочатку обпадають листочки, а потім - головний черешок.
1.3. Листкові пластинки різноманітні за формою: лінійні (знаки) овальні (анація), ланцетні (верба), яйцеподібні (груша), стрілоподібні (стрілолисті),
Loading...

 
 

Цікаве