WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Родина Гвоздичні (Сaryophyllaceae Juss.) у флорі Буковини: хорологічні та еколого-ценотичні особливості - Реферат

Родина Гвоздичні (Сaryophyllaceae Juss.) у флорі Буковини: хорологічні та еколого-ценотичні особливості - Реферат


Реферат на тему:
Родина Гвоздичні (Сaryophyllaceae Juss.) у флорі Буковини: хорологічні та еколого-ценотичні особливості
Родина Гвоздичні (Сaryophyllaceae) належить до числа 20 - 25 провідних родин світової флори, нараховуючи близько 80 родів, 2 тис. видів (Chapman et al., 1992). Поширені гвоздичні по всій земній кулі від Субарктики до Арктики. Представники цієї родини зростають в різноманітних умовах - в тундрі, лісах, на луках, у степах, напівпустелях і пустелях, піднімаються до альпійського гірського поясу, досягаючи межі снігового покриву.
У флорі України Сaryophyllaceae за кількістю видів займають восьме місце, (Федорончук, 2002) вона представлена 40 родами (50 % від загальної кількості родів цієї родини у світовій флорі), і 226 видами (відповідно 11,3 % ).
Поширені вони на території України досить нерівномірно. Так, у гумідних лісових ценофлорах кількість видів гвоздичних становить лише 1 - 2 і збільшується до 12 - 19 видів у степових фітоценозах, рідколіссях і саваноїдах Криму. За висотним розподілом кількість гвоздичних України зменшується із збільшенням висоти н.р.м. від рівнинного поясу (54 %) до монтанного (29 %), субальпійського (7 %) і альпійського (2 % ). Дуже мало їх у літоральному поясі (7 %), зовсім відсутні в аквальному (водному).
На території Буковини ростуть представники 28 родів Сaryophyllaceae - 35 % від загальної кількості родів у світовій флорі і 70 % від кількості родів у флорі України; та 77 видів ( відповідно 3, 85 % і 34 %).
Найрізноманітнішими і найчисельнішими родами Гвоздичних флори Буковини є наступні: Dianthus L. (19 видів); Cerastium L. (7 видів); Stellaria L. (5 видів); Silene L. (5 видів). Тільки одним видом у флорі Буковини представлені 13 родів (Agrostemma L., Alsine L., Coccyganthe Rchb., Cucubalus L., Myosoton Moench, Oberna Adans., Holosteum L., Hylebia (Koch) Fourr., Arenaria L., Spergula L., Spergularia (Pers) J. Presl et C. Presl, Steris Adans., Saponaria L.).
Представники 12 родів гвоздичних флори України у флорі Буковини зовсім не зустрічаються (30 % кількості родів України і 42, 9 % кількості родів Буковини). До таких родів належить: Dichodon Bartl. ex Rchb., Bufonia L., Queria L., Eremogone Fenzl., Paronychia Mill.., Pleconax Raf., Lychnis L.,Coronaria Guet., Petrorhagia Link, Kohlrauschia Kuth., Vaccaria Wolf, Velezia L.
Шляхом критичного перегляду гербарних зборів, що зберігаються у фондах гербарію кафедри ботаніки і охорони природи ЧНУ ім. Ю. Федьковича, в ході польових досліджень, що проводилися маршрутним і стаціонарним методами, а також аналізу літературних джерел по флорі і рослинності було встановлено, що найвища різноманітність та чисельність гвоздичних характерна для Прут-Дністровського межиріччя, де росте 51 вид; менше гвоздичних у Буковинському Прикарпатті (41 вид) та Буковинських Карпатах - 37 видів. Буковинські Карпати розміщені на південному заході Чернівецької області, займаючи майже четверту частину її території. Найвищі вершини підносяться понад 1500 м., а пересічні висоти не перевищують 900-1100 м., і тільки тут ростуть такі види, як Saginasaginoides (L.) H. Karst., Moehringia muscosa L., Elizanthe zawadskii (Herbich) Klokov, Ixoca carpatica ( Zapal.) Ikonn., Silene nutans L., Silene dubia Herbich, Silene nemoralis Waldst et Kit., Silene jundzillii Zapal., Dianthus carpaticus Wol., Dianthus compactus Kit., Dianthus spiculifolius Schur.
Деякі види в Україні відомі тільки з Чернівецької області: Dianthus spiculifolius Schur ( південна частина Буковини) та Dianthus gratianopolitanus Vill. (с. Хрещатик, Заставнівського району, Чернівецької області).
Географія видів і біоморфологічні особливості видів корелюють з екологічними факторами, що в сукупності визначає їх екологічну нішу та зумовлює стратегію існування. Провідне значення має водний режим грунту, що зумовлює розподіл видів. Серед Сaryophyllaceae Буковини (табл. 1) найбільше субмезофітів (42,5 %) і мезофітів (25, 35 %),тобто амплітуда розподілу видів зсунута в бік сухих умов, найменше - ксерофітів (1, 4 %).
Таблиця 1.
Розподіл Сaryophyllaceae флори Буковини за відношенням до водного режиму грунту
Групи рослин за відношенням до водного режиму грунту Кількість видів %
Субмезофіти 30 42,5
Субксерофіти 10 14,08
Мезофіти 18 25,35
Гігромезофіти 8 11,3
Ксерофіти 1 1,4
Гігрофіти 4 5,6
Не менш важливою ознакою є сольовий режим грунту. За цим показником (табл. 2) найвищий відсоток припадає на семіевтрофи (39,7 %), евтрофи (20,7 %), що ростуть на грунтах, збагачених солями, передусім НСО3 , з відсутністю ознак хлоридного і сульфатного засолення, та мезофітів (22,06%). Найнижчий відсоток - семіоліготрофи (5,9 %).
Таблиця 2.
Розподіл Сaryophyllaceae флори Буковини за відношенням до сольового режиму грунту.
Групи рослин за відношенням до сольового режиму грунту Кількість видів %
Семіевтрофи 27 39,7
Евтрофи 14 20,7
Мезотрофи 15 22,06
Субгліконтрофи 8 11,7
Семіоліготрофи 4 5,9
Аналіз фітоценотичної структури Саryophyllaceae Буковини (табл. 3) свідчить про те, що більшість видів належить до пратантів (25,6 %), петрофантів (21,1 %) і незначний відсоток - палюдантів (3,3 %) і галофантів (2,2 %).
Таблиця 3.
Розподіл Сaryophyllaceae флори Буковини за ценотипами.
Групи рослин за ценотичною характеристикою Кількість видів %
Синатропофанти 14 15,63
Петрофанти 19 21,1
Псамофанти 8 8,89
Степанти 13 14,4
Пратанти 23 25,6
Галофанти 2 2,2
Сильванти 8 8,89
Палюданти 3 3,3
Таким чином Caryophyllaceae досить чисельна група рослин флори Буковини, представники якої трапляються в різних еколого-ценотичних умовах.
Loading...

 
 

Цікаве