WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень - Реферат

Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень - Реферат


Реферат на тему:
Особливості взаємного впливу компонентів агрофітоценозу шляхом кореневих виділень
В практиці сільськогосподарського виробництва, для отримання збалансованих по поживності зелених кормів, практикується вирощування багатокомпонентних сумішок. Умови росту рослин в агрофітоценозах істотно відрізняються від умов їх росту і розвитку в чистих посівах через алелопатичну
їх взаємодію, яка здійснюється через екзометаболіти, що їх виділяють в оточуюче середовище компоненти [1; 2].
Рядом дослідників [6; 7] встановлено, що в процесі життєдіяльності в оточуюче середовище через кореневу систему рослини виділяється 23-30 % загального вмісту речовин. Завдяки наявності в ексудатах фізіологічно-активних речовин стимулюючої або інгібіруючої дії, рослини вступають у фітоценотичні взаємовідносини, які в значній мірі визначають їх продуктивність. Питання взаємного впливу компонентів агроценозу через кореневі виділення вивчали Н.М. Дзюбенко, Т.М. Філіпович [4], Н.М. Дзюбенко [5], А М. Гродзінський [2] та інші.
Проведені в УДАУ дослідження були направлені на визначення кількості
водорозчинних фізіологічно-активних речовин кореневих виділень кукурудзи і бобових культур в УОК (за методикою А.М. Гродзінського) та їх вплив на висоту, величину наземної маси, площу фотосинтезуючої поверхні, чисту продуктивність фотосинтезу, суму розчинних цукрів та вміст хлорофілу в рослинах кукурудзи, що поливалась витяжкою кореневих виділень бобових рослин. Лабораторні дослідження дозволили встановити, що в місячному віці кількість водорозчинних фізіологічно-активних речовин в кореневих виділеннях кукурудзи становила - 75,2; гороху - 58,0; бобів - 59,6; нуту -58,6; чини -34,7; буркуну -19,6; вики -15,8; сої-13,8; люпину -13,4 УОК в мг/л.
Таким чином, бобові рослини виділяють менше колінів ніж кукурудза: горох, нут і боби - на 21,5 -22,8 %, чина - на 53,8 %, буркун - в 3,8 рази, вика -в 4,7 рази, а соя і люпин - в 5,6 рази.
Ексудати - досить складна суміш фізіологічно активних речовин, що взаємодіють між собою, тому заздалегідь передбачити їх дію в біоценозі неможливо. Для встановлення дії фізіологічно-активних речовин ексудатів бобових рослин на кукурудзу було поставлено вегетаційний дослід, в якому на протязі місяця рослини кукурудзи поливались витяжкою з кореневих виділень бобових. Результати досліджень свідчать, що ексудати нуту,сої і буркуну не інгібірують ріст і розвиток кукурудзи. Середня вага рослини, як на контролі
(полив ексудатами кукурудзи), так і при поливі ексудатами нуту, сої і буркуну склала 79-80 г. Необхідно вказати на відсутність прямої залежності між кількістю УОК та їх дією. Так, за результатами досліджень, кореневі виділення сої містять 13,8 мг/л, буркуну - 19,6 мг/л, а нуту - 59,6 мг/л УОК, але всі вони не справляли інгібіруючої дії на рослини кукурудзи. Фізіологічно-активні речовини ексудатів гороху, вики, чини, бобів і люпину значно інгібірували ріст та розвиток кукурудзи, зменшуючи вагу середньої рослини в 1,5 - 2,3, приріст висоти - в 1,3 - 1,6, а асимілюючої поверхні - в 1,6 - 2,5 рази. Максимальну інгібіруючу дію спричиняють ексудати гороху та люпину, незважаючи на те, що вміст УОК в ексудатах люпину в 4,3 рази менший, ніж у гороху.
На значне пригнічення росту рослин кукурудзи під дією фізіологічно-
активних речовин ексудатів гороху вказував А.М. Гродзинський[2], а на зменшення вмісту цукрів, хлорофілу та зниження активності ферментів у кукурудзи під дією фізіологічно-активних речовин ексудатів бобових вказували в своїх дослідженнях Є.І. Гуляєв та Г.А. Ронсаль [3].
Вміст хлорофілу в асимілюючих органах компонентів агроценозу значно впливає на інтенсивність фотосинтезу, нагромадження сухих речовин, а в кінцевому результаті на їх продуктивність. Визначення вмісту хлорофілу в листках кукурудзи показало, що в сумісних з бобовими рослинами посівах його вміст зменшується на 5,2 -20,0 % в залежності від бобового компонента.
Мінімальна кількість хлорофілу в листках кукурудзи відмічена в сумісних посівах з горохом, бобами, викою і чиною - 1,68 -1,77% до абсолютно сухої речовини, дещо вищий його вміст в сумісних посівах з люпином та нутом -1,82- 1,83 % і найвищий в сумісних посівах з буркуном і соєю 1,93 - 1,98 %, проти 2,09 % в чистому посіві.
Під впливом фізіологічно-активних речовин ексудатів бобового компонента в агроценозі погіршувався водний режим. Визначення водного дефіциту в листках кукурудзи показало, що в посівах з горохом, бобами, чиною, нутом та люпином він перевищував 15 %, що свідчить про зниження інтенсивності фотосинтезу. Близьким до чистого посіву кукурудзи був дефіцит
води в посівах з буркуном та соєю (9,65 - 10,16 % проти 9,16 % ).
Фізіологічно - активні речовини ексудатів бобових рослин впливають і на асиміляцію розчинних цукрів в органах злакового компонента. За результатами досліджень кількість розчинних цукрів у стеблах кукурудзи сумісних з бобовими рослинами посівів збільшувалась на 0,14 - 42,0 %, у листках на 27,0 -66,0 %, а в печатках - на 25,2 - 41,4 %.
В листках кукурудзи чистого посіву вміст розчинних цукрів становив 3,59% до абсолютно сухої речовини, а в посівах з чиною і викою на 0,97 %, з бобами і нутом на 1,23 %, з горохом на 1,30 %, з соєю на 1,81 %, з люпином на 1,96 % і з буркуном на 2,37 % більше. В стеблах кукурудзи чистого посіву вміст розчинних цукрів склав 23,57 % до абсолютно сухої речовини, а в посівах з
чиною - на 0,20 %, з горохом - на 3,0 %, з викою - на 3,38 %, з соєю - на 5,13 %, з буркуном - на 5,93%, з люпином - на 9,46 % і з нутом - на 9,92 % більше. В початках кукурудзи чистого посіву вміст розчинних цукрів склав 30,03 % до абсолютно сухої речовини, а в посівах з буркуном - на 7,59 %, з соєю - на 8,51%, з чиною - на 9,26 %, з викою - на 9,84 %, з нутом - на 11,02 %, з горохом - на 11,65 %, з бобами і люпином - на 12,43 % більше. Приведені результати досліджень свідчать про покращення азотного живлення кукурудзи під впливом фізіологічно-активних речовин ексудатів бобових культур при вирощуванні їх в агрофітоценозі.
Висновки:
1. В ексудатах компонентів аргофітоценозу міститься відповідна кількість
водорозчинних фізіологічно-активних речовин, що значно впливають на їх
життєві процеси.
2. Ексудати сої, нуту, буркуну практично не інгібірують ріст та розвиток
кукурудзи, не дивлячись на те, що виділяють різну кількість колінів.
3. Ексудати гороху, бобів, люпину, чини та вики інгібірують ріст та розвиток
кукурудзи, зменшуючи вагу рослини, приріст висоти та асиміляційної
поверхні.
4. Під впливом ексудатів бобових рослин в листках кукурудзи збільшується
вміст хлорофілу, сума розчинних цукрів та водний дефіцит.
Література:
1.Головко Э.А., Биляновская Т.М., Воробей И.И.,Макарчук О.Л.,Элланская Н.Е. Аллелопатия культурных растений в аспекте проблем агрофито- ценологии // Физиология и биохимия культурных растений. -1999. -31, №2.-С.8-21.
2. Гродзінський А.М.Основи хімічної взаємодії раслин.-К.:Наук. думка,1973.-
204с.
3. Гуляев Е.И., Ронсаль Г.А. О влиянии корневых выделений однолетних
бобовых культур на жизнедеятельность кукурузы при совместном произрастании // Бат. журн.-Т.47.- 1962.-С.ЗЗ.
4.Дзюбенко Н.Н., Філіпович Т.Н. Хімічна взаємодія рослин у мішаних посівах
бобових і злакових культур // ІІ Укр. республік, конференція - К.: Наук. думка, 1964.- С. 137.
5.Дзюбенко Н.Н. Накопление воднорастворимых колинов под бобовыми и злаковыми культурами / Физ.-био. основы взаимного влияния растений в фитоценозе. -М, 1966. - 251 с.
6. Тютюнников А.И., Фадеев В.М. Повышение качества кормового белка.- М.:
Россельхозиздат, 1984,- 157 с.
7. Филлипович Т.Н. Влияние корневых выделений на поступление питательных веществ в растения / Автореферат дис. канд. биол. наук.- К., 1966. - С. 18.
Loading...

 
 

Цікаве