WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості антиоксидантної та антирадикальної активності деяких рослин - Реферат

Особливості антиоксидантної та антирадикальної активності деяких рослин - Реферат


Реферат на тему:
Особливості антиоксидантної та антирадикальної активності деяких рослин
Останнім часом велика роль відводиться оксидатному стресу, як причині цілого ряду захворювань, зокрема, кардіоваскулярних, раку, цукрового діабету, дегенеративних хвороб, пов'язаних зі старінням [2]. Вважають, що антиоксиданти відіграють важливу роль в профілактиці цих хвороб цивілізації. Значення овочів та фруктів, як складових їжі є загальновідомим. Одним з обгрунтувань їх позитивних ефектів на здоров'я є вміст в них антиоксидантів, до яких належать вітаміни С, Е, каротиноїди, селен, фолати та фенолові сполуки, включаючи флавоноїди [4]. Велику увагу останнім часом почали привіляти антоціанам, як представникам значної групи антиоксидантів [2].
Ціллю роботи було дослідження антоціанів в різних видах рослин та їх антирадикальної і антиоксидатної активності, як показника їх харчової цінності.
Матеріалом дослідження були такі рослини: бузина чорна, кизил звичайний, шовковиця чорна, ехінацея пурпурна, яблука, яфини, капуста.
Визначення кількості антоціанів та антирадикальної активності проводили в лабораторії Харчового наукового інституту в Модрі, Словаччина (директор к.м.н., доц., Станіслав Шілгар). Антоціанові фарбники визначались спектрофотометрично при поглинаючому максимумі по екстракції з тугих матеріалів окисленим етанолом або прямо розведенням рідких взірців соляною кислотою в етанолі. Для визначення DPPH-антирадикальної активності екстрактів була використана методика основана на реакції антиоксидантів зі стабільним радикалом 2,2 дифеніл-1-пікрілгідразіл-гідратом (DPPH) в метаноловому розчині. Падіння поглинання в часі при відповідній довжині хвилі є доказом реакції антиоксидантів екстрактів з DPPH, тобто доказом прояву антиоксидантної активності, що полягає у зв"язуванні вільних радикалів. Редукція вільного DPPH в присутності антиоксидантів або радикалів проявляється в зниженні поглинання при 515,6 нм. Визначення антиоксидантної активності проводили по методиці D.E.Pratt (1992) [5]. Антиоксидантна активність вираховувалась як відсоток інгібіції оксидації проти контрольної проби без придавання спиртового естракту рослини.
Одержані дані вказують на широкий спектр антиоксидантної та антирадикальної активності і вмісту антоціанів в різних рослинних матеріалах, найбільше дрібних овочах. Найвищий вміст антоціанів виявлений в концентраті бузини чорної (17,43±0,1 г/кг), в якій була визначена також найвища антирадикальна активність (82,91±5,01%). Слід вказати, що високою антиоксидатною активністю характеризується і гроно бузини чорної. Цікаво, що заморожені плоди шовковиці чорної та яфин провляють значну здатність зв'язувати вільні радикали, що відповідає високій концентрації антоціанів в плодах і забезпечує інтенсивне виловлювання вільних радикалів у формі добавленого DPPH.
Між різними видами фруктів найбільше антоціанів виявлялось в бузині чорній, в меншій кількості в яфинах, а найменше в шовковиці та кизилі. Поряд з цим спектрофотометрично встановлена здатність виловлювати вільні радикали пов'язана з показниками антоціанів в досліджуваному біологічному матеріалі і утворює ряд величин знижуються: бузина чорна > шовковиця > яфини > вишні. Ці результати підтверджуються також даними інших авторів, що вивчали у дрібних фруктах антоціани та фенольні сполуки, які характеризуються високою здатністю виловлювати вільні радикали та інгібувати оксидантні процеси [4].
Не виключено, що висока антирадикальна активність бузини чорної визначається не лише великою кількістю антоціанових барвників, але й вмістом вітаміну С й каротинів.
При порівнянні зразків заморожених плодів яфин та шовковиці бачимо, що в шовковиці знаходиться менше антоціанів, але її антирадикальна активність вища. Більш висока активність, очевидно, зумовлена вітаміном С та присутність цинку в шовковиці в порівнянні з яфинами.
Не дивлячись на помірно низький вміст антоціанового барвника в зразках шовковиці залитих медом (0,496±0,02 г/кг), кизилового компоту (0,352±0,03) та пюре з шовковиці та яблук (0,037±0,004), була визначена їх висока антирадикальна активність (74,62±0,567%; 70,25±0,522 та 72,7±0,841 відповідно). Цей факт, очевидно, пов'язаний з високою антиоксидантною здатністю меду та яблук, які зумовлюють високу здатність виловлювати DPPH. Встановлена висока здатність пюре з шовковиці та яблук виловлювати вільні радикали, очевидно, зумовлена найвищим вмістом вітаміну С в шовковиці в порівнянні з досліджуваними видами фруктів та суттєвою концентрацією антоціанів в яблуках, а також присутністю вітаміну С, Е, каротину, селену, цинку, міді та поліфенолових сполук.
Найнижчою антирадикальною активністю з поміж досліджуваних взірців характеризується сік квашеної капусти (16,64±0,46%).
Отже, нашими, як і вище згаданими авторами підтверджується високий вміст антоціанів в плодах дрібних фруктів, які вільно зустрічаються в природі. Це вказує на значення включення дрібних овочів до харчування і є аргументом до їх систематичного вживання.
Встановлено найвищу антиоксидантну активність в в плодах кизила звичайного (94,4+2,12%), дещо нижчу антиоксидантну активність в гроні бузини чорної (89,5+2,44%). Найнижчою була антиоксидантна активність у ехінацеї пурпурної, яка була зібрана через 5 тижнів після цвітіння в середині вересня (13,3+1,62%). При цьому в насінні цієї лікарської рослини визначалась антиоксидантна активність на рівні 15,4+1,23%. Антиоксидантна активність решти вказаних рослинних джерел знаходилась в проміжку між вказаною найвижчою та найнижчою антиоксидатною активність.
З цього випливає, що не лише істивні частини рослин - плоди, але й інші їх частини, такі як гроно без ягідбузини чорної, листи та насіння (ехінацеї пурпурної), є суттєвим ресурсом антиоксидантів та можуть бути використані на оздоровлення людини.
Таким чином, дрібні фрукти є багатим джерелом антиоксидантів в т.ч. антоціанів, що забезпечує високий антирадикальний та антиоксидантний ефект, і тим самим захищають організм від надмірного накопиченням токсичних вільних радикалів. Кількість антоціанів, як правило, визначає рівень антиоксидантної та антирадикальної активності. Рівень антоціанів характеризує харчову цінність рослинних продуктів та може використовуватись при підборі їх для проведення ефективної профілактики радикалзалежних хвороб цивілізації.
Література
1. Carlsen H. et al. Nutrient- Gene Interactions- Research Communication- Berry Intake Increases the г- Glutamylcysteine Synthetase Promoter in Transgenic Reporter Mice. -The Journal of Nutrition. - 7. - 133. -2003. - P. 2137- 2140,
2. Ginter E. Antioxidanty v ѕudskej vэћive. -Vesmнr. - 8. - 1998. - S. 77. (http./www.vesmire.cz/clanek.php3.CID=1682)
3. Halvorsen B. L. et al.: Nutrient Requerements- A systematic Screening of Total Antioxidants in Dietary Plants. - The Journal of Nutrition. - 3. -132. - 2003. -P. 461- 471,
4. KAISU R. M.- RIIHINEN et al. Identificationand Quantification of Phenolic Compounds in Berries of Fragaria and Rubus Species (Family Rosaceae). -Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 20. - 52. - 2004. - P. 6178- 6187,
5. Pratt D.E. Natural antioxidants from plant material. In: Phenolic compounds in food and their effect on health II: Antioxidants and cancer prevention: Huan, T.M. -Ho, C.T. - Lee, C.Y., Eds Washington, DC: American Chemical Society. - 1992. - P. 54-71.
Loading...

 
 

Цікаве