WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти - Реферат

Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти - Реферат


Реферат на тему:
Особливості анатомічної будови епідерми листків рослин з С3- типом фіксації вуглекислоти
Епідерма - поліфункціональна тканина, розмір і стан клітин якої в значній мірі визначають водний баланс рослини, інтенсивність асиміляції СО2, дихання, що в остаточному підсумку відбивається на характері продукційного процесу [3,7]. Гістологічні особливості клітин первинної покривної тканини визначені генетично, але їхнє формування і функціонування залежить від багатьох біологічних і екологічних факторів, тому при якісному і кількісному вивченні епідерми необхідно приділяти особливу увагу впливу кожного з цих факторів не тільки окремо, але також при їхній спільній дії [5,6].
Мета роботи полягала в кількісному і якісному вивченні клітин епідерми С3-рослин (цукровий буряк - гібрид Ювілейний) і відповідної реакції цієї тканини на дію водного стресу.
Наші дослідження показали, що листки цукрового буряка гібрида Ювілейний відносяться до амфістоматичних [1,2], зверху і знизу покриті епідермою, причому основні клітини адаксіальної сторони крупніше за розмірами, ніж відповідні клітини абаксіальної сторони. При вивченні основних клітин покривної тканини (лист 15), використовуючи методику Захаревич [4], ми виділили чотири типи клітин, що відрізняються між собою розмірами, проекцією, обрисами. Верхня епідерма представлена наступними типами клітин: I тип - проекція клітин прямокутно-витягнута, кути загострені і закруглені, кількість їх на 1 мм2 - 36 1,2; S = 1129,69 мкм2; II тип - проекція клітин прямокутно-витягнута, обриси прямолінійно-рідкозвивисті, кути загострена і закруглені, кількість їх на 1 мм2 - 42 0,8; S = 453,90 мкм2; III тип - проекція клітин квадратна, обриси рідкозвивисті, кількість їх на 1мм2 - 50 0,9; S = 948,23 мкм2; IV тип - проекція клітин квадратна, обриси рідкозвивисті, кількість їх на 1мм2 - 36 0,5; S = 708,84 мкм2. Висота клітин верхньої епідерми складає 48-50 мкм. Нижня епідерма складається з таких типів клітин: I тип - проекція клітин прямокутно-витягнута, обриси прямолінійно-звивисті, кути загострені і закруглені, кількість їх на 1мм2 - 50 0,5; S = 679,51 мкм2; II тип - проекція і звивистість антиклінальних клітин подібні, кількість їх на 1 мм2 - 55 0,8; S = 477,94 мкм2; III тип - проекція клітин квадратна, обриси рідко-звивисті, кути загострені і тупі, кількість їх на 1 мм2 - 48 0,3; S = 723,6 мкм2. Висота клітин епідерми дорівнює 35-40 мкм.
Таким чином, основні клітини верхньої епідерми листку цукрового буряка гібрида відрізняються від аналогічних клітин нижньої епідерми проекцією, обрисами, кількістю на 1 мм2, що в остаточному підсумку приводить (у морфологічному відношенні) до курчавості та гофрированості листків. Нами показано, що листки гібрида Ювілейний - амфістоматичні, тип продихового апарату - аномоцитний. Кількість продихів на верхній епідермі коливається в межах 90-110 шт. на 1 мм2, на нижній - 140-180 шт. на 1 мм2.
З отриманих даних випливає, що розміри продихів верхньої епідерми перевищують їхні розміри на нижній епідермі на 1-4 мкм, що призводить до збільшення "усередненої" площі продихової щілини. Але через те, що кількість продихів у нижній епідермі на 35-40 % більше, ніж уверхній, "відносна площа пор" тут на 15-20 % вище.
Вивчення динаміки відкритості продихових комплексів показало, що вранці (900 -1100), коли відносна вологість повітря досить висока і вологість ґрунту оптимальна, площа продихової щілини на обох сторонах листку буряка коливається незначно (30-40 мкм2). У цей час значно впливає на площу продихових отворів (ППО) нижня епідерма. Потім спостерігається поступове звуження ширини продихових щілин і зменшення кількості відкритих продихів на одиницю поверхні. З численних спостережень можна сказати, що першими закриваються продихи на нижній стороні листку. Так, опівдні на верхній епідермі площа продихового отвору знижується до 15-20 мкм2, кількість відкритих продихів зменшується на 40-45%, на нижній епідермі в цей же час зменшується, як ширина продихової щілини (до 1,5-2 мкм), так і кількість відкритих продихів (у два рази) в порівнянні з ранковими годинами. Опівдні основне значення для загальної ППО належить абаксіальній стороні листку.
Зменшення ППО протягом дня при оптимальній вологості ґрунту пояснюється тим, що в останні роки в багатьох видів рослин [6,7] виявлена пряма, тобто не опосередкована водним потенціалом листку, реакція продихів на зміни вологості повітря. Ця реакція дозволяє оперативно скорочувати втрати води з листків при падінні вологості чи збільшенні температури листка. Пряма реакція здійснюється шляхом зміни потенціалу води в замикаючих клітинах, потім спостерігається порушення рівноваги потенціалу води між стінками і внутрішністю клітин, виникає потік води через мембрани і зміна тургору замикаючих клітин [3,7]. Виходить, зменшення тургору замикаючих клітин при падінні вологості повітря, підвищення температури листку призводить до закривання продихових комплексів при достатньому кореневому водо-постачанні, тобто раніш, ніж рослина почне відчувати недолік води.
ЛІТЕРАТУРА
1. 1. Баранова М.А. О стефаноцитном типе устьичного аппарата у цветковых //Бот. журнал. -1987. - Т. 72. - С. 1159-1164.
2. 2. Баранова М.А. Классификация морфологических типов устьиц //Бот. журнал. -1985. - Т. 70, № 12 - С. 1585-1595.
3. 3. Журавлёва Н.А. Механизм устьичных движений, продукционный процесс и эволюция. - Новосибирск.: Наука, 1992. - 141 с.
4. 4. Захаревич М.Ф. К методике описания эпидермиса листа //Вестник Ленинградского ун-та. - 1954. - № 4. - С. 65-75.
5. 5. Nomani Н., Schulze Е.D., Ziegler Н. Mechanism of stomatal movement in response tо air humidity, irradiance and xylem water potential //Planta. - 1990. - Vol. 183, № 1. - Р. 57-64.
6. 6. Pyurko O.E., Kazakov E.A. The tolerantation specificity of different ecological groups of halophytes //Тези доповідей VІІІ конференції молодих вчених "Сучасні напрямки у фізіології і генетиці рослин" (23-25 жовтня, Київ, 2002 р.). - Київ: Б.в., 2002. - С. 57.
7. 7. Spence R.D. The problem of variability in stomatal responses, particularly aperture variance, to environmental and experimental conditions //New Phytol. - 1987. - Vol. 107, № 2. - P. 303-315.
Loading...

 
 

Цікаве