WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Дослідження посухостійкості рослин в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ століття) - Реферат

Дослідження посухостійкості рослин в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ століття) - Реферат

ксероморфності верхніх листків цей автор бачив у тому, що вони гірше забезпечуються водою: нижні, вже сформовані листки відтягують від бруньки, яка розгортається, більше води, ніж верхні листки, які тільки-но закладаються або розгортаються. Вплив факторів, які обумовлюють втрату води (світло, вітер і інші), збільшується знизу вгору, поступово по мірі підняття по ярусам. Однак класичні робити цього науковця довго залишалось непоміченим іноземними вченими. Вони значно пізніше "відкривали" закономірність, давно відкрити Заленським (Япп, 1912; Гейзер, 1915; Риппель, 1919; Рюбель, 1920).
Дослідження В.Р.Заленскього, який відкрив закономірність у анатомо-фізіологічних особливостях рослин в залежності від зовнішніх факторів, знайшли своє продовження у працях іншого українського вченого В.В. Колкунова.
На початку ХХ століття внаслідок того, що більшість вчених розглядало проблему посухостійкості у відриві від практики, у Західній Європі набула широкого розповсюдження теорія німецького вченого А. Шимпера (1891), який вважав, що рослини посушливих місць - ксерофіти - подібнодо кактусів і інших сукулентів, відрізняються не тільки низькою транспірацією, а й слабкою асиміляцією і уповільненим ростом. Звідси виникло вчення, що посухостійкість рослин визначається в першу чергу економічними витратами води і що найважливішими анатомічними ознаками таких рослин повинні бути: невелика кількість продихів, товста кутикула, слабкий розвиток листкової поверхні і т.п. "Зразком" посухостійких рослин були визнані кактуси та інші сукуленти. Такі критерії посухостійкості завчасно виключали виведення нових сортів культурних рослин, які б відрізнялися не тільки економними витратами води, а й високого продуктивністю.
Проти цієї теорії виступав учень видатного фітофізіолога Є.П. Вотчала В.В. Колкунов, який вивчав посухостійкі і разом з цим врожайні культурні рослини (наприклад, просо). Спираючись на роботи К.А. Тімірязєва і В.Р. Заленського, а також на власні дослідження (1905), В.В. Колкунов прийшов до висновку, що великі можливості у боротьбі з посухою закладено у самій рослині (раніше це не враховувалось). На думку цього вченого, у посухостійких культурних рослин крім економної транспірації повинна бути висока асиміляція. Тому досить важливим є визначення "транспіраційних коефіцієнтів", тобто показників кількості води, яку витрачає той чи інший вид рослини на утворення одиниці сухої речовини. В.В. Колкунов висунув ідею про добір посухостійких рослин на основі вивчення анатомічних пристосувань проти посухи; був визнаний як автор популярної у свій час анатомо-фізіологічної теорії посухостійкості 4 . Згідно цієї теорії між посухостійкістю і особливістю будови (дрібні листки) рослин існує прямий зв'язок. Такі анатомо-фізіологічні ознаки, як розміри клітин, окремих продихів, обумовлюють її водний режим. Рослини з великими клітинами, які є гідрофітами, легше віддають воду, в той час як дрібноклітинні, ксерофіти, міцніше утримують її у своїх тканинах. Кожній кліматичній зоні відповідає свій оптимум розміру клітин, що обумовлює кращий водний режим, який, в свою чергу, сприяє отриманню високого вражаю. Пізніше В.В. Колкунов уточнив свою теорію введення поняття "скользящий оптимум" розміру клітин. Він сформував уявлення, що оптимальний розмір клітини не є постійною ознакою і може змінюватися в залежності від комплексу супутніх ознак, наприклад кількості хлорофілу у листку і т.д.
В.В. Колкунов досяг значних успіхів у галузі фізіології селекції на посухостійкість. На підставі багаторічних досліджень він прийшов до висновку, що найбільш посухостійкими рослинами є такі, які відрізняються меншими розмірами продихів і клітин мезофілу, тому при селекції посухостійких рас слід звертати увагу в першу чергу на дрібноклітинність і на розмір листкової пластинки. Дослідження В.В. Колкунова на зернових культурах показали, що у роки з підвищеною вологістю більш врожайними були сорти з більшими розмірами клітин і листкових пластинок, а в посушливі роки спостерігалась зворотна залежність. Одночасно цей вчений знайшов залежність між розміром клітин і тривалістю вегетаційного періоду: дрібноклітинні сорти виявилися і більш скоростиглими. Однією з заслуг В.В. Колкунова є те, що він встановив на значній кількості об'єктів певний зв'язок між величиною продихів, клітин і несприятливими зовнішніми умовами, тобто застосував основні принци В.Р. Заленського для виведення посухостійких форм культурних рослин.
Майже в цей же час (1905-1910) український вчений В.Г. Ротмістров на Одеському дослідному полі провів вивчення глибини розповсюдження кореневої системи культурних рослини і виявив, що вона уходить далеко за межі ораного шару ґрунту 5 .
Отже, фізіологія рослин на Україні як самостійна наука почала формуватися з середини ХІХ століття, а згодом визначилися і окремі напрямки досліджень, зокрема проблема стійкості рослин до посухи. Однак слід зазначити, що в період кінець ХІХ - початок ХХ століття дослідження українськими фітофізіологами цього аспекту життєдіяльності рослинного організму носили розрізнений характер і були представлені досить скудно поодинокими роботами окремих вчених.
Література:
1. Богданов С.М. О минимуме поглощения воды прорастающими семенами //Изв. Петровск. земледельч. акад. - 1886. - Т. 9. - Вып. 1. - С. 1-23.
2. Заленский В.Р. Материалы к количественной анатомии различных листьев одних и тех же растений (магист. дис.)//Изв. Киев. политехн. ин-та. - 1904. - Т. 4. - Кн. 1. - С. 1-212.
3. Измаильский А.А. Как высохла наша степь. - М.: Типография Зельхмана, 1883. - 56 с.
4. Колкунов В.В. К вопросу о выработке выносливых к засухам рас культурных растений //Изв. Киев. политехн. ин-та. - 1905. - Вып. 5. - Кн. 4. - С. 18-31; 1907. - Вып. 7. - Кн. 1. - С. 1-70.
5. Ротмистров В.Г. Корневая система у однолетних культурных растений. - Одесса: Урожай, 1910. - 68 с.
Loading...

 
 

Цікаве