WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Дослідження посухостійкості рослин в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ століття) - Реферат

Дослідження посухостійкості рослин в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ століття) - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження посухостійкості рослин в Україні (кінець ХІХ- початок ХХ століття)
Питання про вплив посухи на рослини і про зміни їх водного р6ежиму в залежності від умов довкілля досить активно розроблялися вітчизняними вченими в кінці ХІХ та на початку ХХ століття. Посухи, які періодично повторювалися в українських степах, і пов'язані з ними неврожаї наполегливо вимагали від природодослідників вирішення питань щодо боротьби з цим загрозливим явищем.
На велику увагу заслуговує наукова та практична діяльності в галузі сільського господарства та фізіології рослин вихованця Київського університету Сергія Михайловича Богданова (1859-1920), який працював в цьому навчальному закладі з 1885 р. спочатку викладачем, а потім професором, завідуючим кафедрою агрономії. В університеті він був першим ученим, який щільно пов'язував свої теоретичні дослідження в галузі ботаніки та фізіології рослин з практичними потребами землеробства.
Серед багаточисленних досліджень С.М.Богданова 1 значний інтерес становлять його праці з вивчення потреби насіння у воді (1887) і відношення проростаючого насіння до ґрунтової вологи (1889). Вирішення цих питань мало велике практичне значення для сільськогосподарських районів з недостатнім водозабезпеченням. Застосування оригінальної методики, розробленої цим вченим, проведення великої кількості дослідів з 60 видами і сортами культур дозволило йому зробити висновок про те, що поглинання води насінням залежить від наявності у них білкових речовин, крохмалю і клітковини (найменша кількість води необхідна злаковим рослинам, найбільша-бобовим). С.М. Богданов показав, що біологічна потреба насіння у воді обумовлюється стадіями проростання, розмірами й складом насіння. Таким чином, талановитий природодослідник вперше встановив не тільки мінімум води, необхідний для проростання насіння різних культур, але й показав залежність між хімічним складом насіння і потребою його у воді. Він розрахував, що найменша кількість води для проростання всіх видів насіння у ґрунті дорівнює подвоєній максимальній гігроскопічній вологості даного ґрунту. Важливим висновком роботи С.М.Богданова є встановлення факту, що насіння здатне використовувати воду не тільки від ґрунтових часток, що безпосередньо контактують з ним, а й від більш віддалених. Запропонований ним спосіб визначення так званого мертвого запасу води по проростанню насіння широко вкоренився в агрономічній практиці. Ці роботи були проведені Богдановим за 23 роки до американських дослідників Брігса і Шанца (1911-1912), які вивчали так званий коефіцієнт в'янення. Отже, ці праці С.М. Богданова ввійшли до скарбниці світової науки і створили фундамент для нового вчення про водний режим та про недоступну для рослин воду.
Слід зупинитись на дослідженнях полтавського агронома Олександра Олексійовича Ізмаїльського (1851-1914), який вписав значу сторінку у історію вітчизняної науки. Він був людиною доволі скромною і працелюбною; майже все життя присвятив вивченню режиму вологості ґрунту. У своїй книзі "Как высохла наша степь" цей природодослідник попереджує нащадків: "Если мы будем также беззаботно смотреть на прогрессирующие изменения поверхности наших степей, а в связи с этим и на прогрессирующее иссушение степной почвы, то едва ли можно сомневаться, что в сравнительно недалеком будущем наши степи превратятся в бесплодную пустыню" 3, с.12 . На основі бездоганних численних експерименті О.О. Ізмаїльський встановив, що в зв'язку з неправильною обробкою степових земель змінилось відношення їх до води й що причина зсушення цих ґрунтів лежить у погіршенні водного балансу. Його особливою заслугою є розробка агротехнічних прийомів боротьби з посухою.
Одним з засновників екологічних анатомо-фітофізіологічних досліджень був В'ячеслав Рафаїлович Заленський (1875-1923), який певний час працював у Києві: 1889-1908 рр. - у Київському політехнічному інституті, 1908-1914 рр. - у Київському університеті. Темою його наукових досліджень в цей період було вивчення взаємозв'язку між анатомічною будовою, фізіологічною функцією листка та його місцем розташування на стеблі рослини. Підсумувавши результати своїх багаточисленних визначень, Заленський у роботі "Материалы к количественной анатомии различных листьев одних и тех же растений" (1904) 2 вперше у світовій ботанічній літературі показав, що різні листки однієї і тієї ж рослини за анатомічною будовою неоднакові. Верхні листки в порівнянні з нижніми у перерахунку на одиницю поверхні мають більшу кількість продихів, більшу довжину жилок і більше волосків, якщо вони є. Крім того, чим вище на рослині розташований листок, тим дрібнішими будуть клітини верхнього і нижнього епідермісу. Клітини мезофілу, замикаючі клітини, продихові щілини, волоски, розташованих вище листків мають сильніше розвинену палісадну паренхіму у порівнянні з губчастою, більш потовщені зовнішні оболонки верхнього і нижнього епідермісу, краще розвинутий восковий шар. Отже, листки, розташовані у верхній частині рослини, далі від кореня, мають більш ксероморфну будову, яка спричиняється в результаті дії так званих відвідних токів, наявність яких Заленський довів експериментально.
З'ясовані цим вченим ознаки, які відрізняють листки верхніх ярусів: порівняно густа сітка провідних пучків, дрібноклітинність, більша кількість продихів - властиві ксерофітам, тобто рослинам сонячних, посушливих місць. У відповідності до цього структуру листків верхніх ярусів Заленський відзначив як ксеноморфну.
Ксеноморфні листки верхніх ярусів відрізняються від листків нижніх ярусів й фізіологічно: у них активніше протікають процеси асиміляції вуглекислоти і транспірації, підвищена концентрація клітинного соку і осмотичний тиск, виявляється більша стійкість при зав'яданні рослини. Сукупність анатомо-фізіологічних закономірностей різних листків однієї рослини була названа пізніше "законом Заленського". Причини
Loading...

 
 

Цікаве