WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вікові особливості накопичення сполук важких металів окремими видами двостулкових молюсків дністровського водосховища - Реферат

Вікові особливості накопичення сполук важких металів окремими видами двостулкових молюсків дністровського водосховища - Реферат


Реферат на тему:
Вікові особливості накопичення сполук важких металів окремими видами двостулкових молюсків дністровського водосховища
Метою даного дослідження було визначення вмісту важких металів (Zn, Cu, Fe, Cd, Ni, Co, Mn, Cr) в окремих видах активних фільтраторів-седиментаторів Дністровського водосховища, а також характеру і вікових особливостей їх накопичення в тканинах та раковинах.
Дані попередніх досліджень [7,8] вказували на певні закономірності в характері накопичення сполук важких металів організмами, особливості харчування яких пов'язані з фільтрацією значних обсягів води. Зокрема, для дослідження було вибрано три види найбільш поширених представників двостулкових молюсків, що характеризуються вказаними особливостями: Dreissena polymorpha, Unio tumidus та Anodonta piscinalis.
Відбір проб здійснювали в різних ділянках Дністровського водосховища - верхній, середній та нижній.
Визначення вмісту важких металів проводили за віковими групами. Для двостулкових молюсків визначення вмісту токсикантів здійснювали окремо в черепашках та у внутрішніх органах.
Дослідження тканин проводили в чотирикратній послідовності. Проби висушували в сушильній шафі, після чого їх гомогенізували і спалювали за методом мокрого озолення в суміші сірчаної, соляної та азотної кислот (1:2:8) упродовж 24 годин [6 ].
Кількісне визначення вмісту важких металів в органах і тканинах гідробіонтів проводили за допомогою атомно-адсорбційного спектрофотометра. Отримані результати обчислювали за допомогою методів варіаційної статистики.
Аналіз отриманих результатів підтвердив попередні дані про певні закономірності в характері накопичення сполук важких металів двостулковими молюсками. Накопичення сполук важких металів відбувається в кількостях, що перевищують їх вміст у воді [9]. Спостерігається чітка кореляція вмісту цинку в організмі дрейссени з її віком. При цьому вміст цинку в раковинах залишається приблизно незмінним, в незначній мірі зменшуючись з віком. Максимальний вміст цинку характерний для травної системи та гонад молюсків [2,3], а його вміст в зовнішньому скелеті, як правило, невисокий. Найбільш високі концентрації цинку в тілі досліджуваних організмів спостерігались в зимовий та весняний період, тобто в період формування статевих продуктів. Такі особливості можуть свідчити про зміну умов відтворення та вплив температури оточуючого середовища на інтенсивність поглинання цинку. Концентрація цинку зростає з розміром та віком. Відмічена чітка кореляція між вмістом цинку в органах та їх вагою. Вміст цинку в раковині молюсків з віком зменшується, очевидно, з причини вповільнення фізіологічних процесів в організмі.
Вміст міді в організмах двостулкових молюсків має тенденцію до невеликого збільшення як в м'яких тканинах так і в раковинах, в деяких випадках перевищуючи ГДК в незначній мірі. Значне поглинання міді бентальними організмами пов'язане з старінням водосховища, зокрема процесами мулоутворення та явищем так званого, вторинного забруднення, що особливо характерно у весняно-літній період. При оцінюванні токсичності міді для безхребетних слід враховувати, що вона в значній мірі залежить від твердості води. Із збільшенням твердості води токсичність сполук міді збільшується. Вміст у воді органічних сполук зменшує токсичний вплив міді [1].
Сполуки заліза в більшій мірі накопичуються в тілах організмів, що вивчались ніж в раковинах. Вміст їх залишався приблизно сталим протягом всього життя. У тілі дрейсени відмічено підвищений вміст заліза на першому році життя, що, очевидно, пов'язано з більшою активністю процесів життєдіяльності. При цьому вміст заліза в раковинах молюсків був значно менший.
Кадмій в донних відкладах перебуває у вигляді сполук, хімічна активність яких є досить великою [4]. Тому для нього також характерна здатність до вторинного забруднення, що найбільше проявляється влітку при підвищенні температури води. Це збігається з підвищенням харчової активності досліджуваних організмів і призводить до значного накопичення сполук кадмію, що в кілька разів перевищує ГДК.
З вивчених організмів, найбільший вміст нікелю зафіксовано у дрейсени. Спостерігається незначне зменшення вмісту нікелю в організмах молюсків з віком, що очевидно, пояснюється більш активним обміном речовин молодих особин, в результаті чого поглинання нікелю зростає. Вміст нікелю в м'яких тканинах статевозрілих самок двостулкових молюсків перевищує вміст в однакових за віком чоловічих особинах.
Для кобальту характерно більш значне накопичення у раковинах молюсків в порівнянні з тканинами. У перлівниці та анодонти спостерігається збільшення кількості кобальту в раковинах з віком. Для дрейсени характерне збільшення кількості металлу до третього року життя. В подальшим кількість зменшується.
Сполуки марганцю здатні накопичуватись у донних відкладах в кількостях, що на кілька порядків перевищують їх вміст в грунтах до затоплення. Акумуляція в донних відкладах та рухливість сполук марганцю створюють передумови для вторинного забруднення водойм та накопичення елементу в організмах фільтраторів в індикаторних кількостях [5]. Найбільший вміст марганцю характерний для перлівниці. Значна частина його накопичується в тілі молюска, збільшуючись з віком. Раковини також здатні накопичувати марганець з віком, але в менших кількостях. В меншій мірі марганець здатний накопичуватись в тканинах дрейсени, хоча тенденція до збільшення його вмісту з віком зберігається. В раковинах вміст металу протягом життя залишається сталим. У анодонти спостерігається зменшення вмісту марганцю з віком.
Визначення вмісту хрому в тілах та черепашках двостулкових молюсків вказує на переважаюче накопичення його в раковинах. Вміст та характер його розподілу характерний для всіх досліджуваних організмів. Дещо більше хром накопичується в раковинах та м'яких частинах перлівниці в порівнянні з іншими організмами.
Висновки:
1.
Loading...

 
 

Цікаве