WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок - Реферат

Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок - Реферат


Реферат на тему:
Морфологічна склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну крові в після операційний період при лапароскопічній оваріоектомії у свинок
Кастрацією називають штучно проведене знепліднення самців чи самок шляхом оперативного видалення яєчників або пригнічення їхньої функції іншим методом. Із фізіологічного процесу виключається статева діяльність. Це призводить до зменшення затрат кормової енергії на процеси життєдіяльності і підвищення організму до ожиріння. Змінються також і загальна поведінка тварини.
За останні декілька десятиліть в хірургії пройшли зміни, які суттєво змінили принципи оперативного доступу при абдомінальних операціях -лапароскопічна хірургія. Це метод який виконується без широкого розсікання покривів, а через точкові проколи тканин. Її використання виключає необхідність розтину черевної порожнини, зменшує розмір ран, величину крововтрати.
Лапароскопічна оваріоектомія хоча й почала використовуватись для потреб ветеринарної медицини, але ще не є достатньо опрацьована для всіх видів тварин і особливо для продуктивних. Тому метою нашої роботи було опрацювання методики лапароскопічної оваріоектомії та провести морфологічний склад, вміст гемоглобіну та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) в післяопераційний період у свинок.
Матеріали і методи досліджень. Досліди проводились в умовах хірургічної клініки Білоцерківського державного аграрного університету. Матеріалом для досліджень були 15 клінічно здорових свинок, віком п'ять місяців, живою масою 30-40 кг. Оперативне втручання проводили в стадію гальмування чи врівноваження статевого циклу.
Для проведення оперативних втручань ми застосовували наступне обладнання та інструменти: відеокамеру ЕКОНТ-200, відеомагнітофон та монітор, інсуфлятор, галогеновий освітлювач, електрохірургічний генератор МАВР-200, прямий, жорсткий лапароскоп діаметром 5 мм, інструменти загально хірургічного призначення (скальпель, голкотримач та інші), голка Вереша, троакари діаметром 5 та 10 мм з перехідниками до них, атравматичний зажим, L-подібний електрод, ножиці, дисектор.
Знеболювання тварин здійснювалось за наступною схемою. За 20 хвилин до операції внутрішньом"язово ін'єктували 1%-ний розчин ацепромазину у дозі 1,0 мг/кг маси тіла тварини. Безпосередньо перед оперативним втручанням внутрішньовенно вводили 5%-й розчин кетаміну в дозі 5 мг/кг маси тіла. Місцево використовували інфільтраційну анестезію на місці введення троакарів.
В крові визначали морфологічний склад, ШОЕ та вміст гемоглобіну загальноприйнятими методами.
Результати дослідження та їх обговорення. Тварин перед операцією витримували на голодній дієті 12-18 год. Оперативне поле готували за загально прийнятою методикою антисептиком хоспідермін.
Тварину спочатку фіксували в спинному положенні, а після накладання пневмоперитонеума головний кінець опускали на 20-25 градусів, стіл ротували на 15-20 градусів для видалення правого яєчника на лівий бік, а для видалення лівого яєчника - на правий.
Лапароскопічна оваріоектомія складалась із наступних етапів: накладання пневмоперитонеума, введення біля пупкового 10 мм троакара та в нього через перехідник лапароскопа, огляду органів черевної порожнини, введення робочих троакарів, захоплення та фіксація яєчника, торзування його судин, відсікання та евакуація статевої залози, стравлення повітря з черевної порожнини, накладання швів на отвори черевної стінки.
Накладання пневмоперитонеума - при підняття черевної стінки, що дає можливість створення відповідного доступу в порожнині для огляду органів та оперативного доступу до них. Для запобігання травмування внутрішніх органів накладали лігатуру в ділянці пупка за допомогою якої припіднімали черевну стінку. Голку Вереша вводили по білій лінії на відстані 1 см каудальніше від пупка під кутом 45 градусів. Черевну порожнину наповнювали вуглекислим газом до 10 мм ртутного стовпця. Потім голку Вереша витягували. На її місце вводили 10-ти мм троакар, попередньо для нього зробивши розтин шкіри та підшкірної клітковини (до накладання пневмоперитонеума), до якого приєднували канюлю від інсуфлятора та через перехідник вводили лапароскоп діаметром 5 мм з приєднаною цифровою відеокамерою. Оцінювали стан всіх органів розміщених в черевній порожнині. Під контролем лапароскопа, вводили "робочі" троакари, відповідно зліва і справа в здухвинній ділянці на середній відстані між передостанньою та останньою парою сосків вимені на відстані 5-7 см від білої лінії.
Потім яєчник разом з бахромкою захоплювали атравматичними щипцями та відтягували його в напрямку протилежної черевної стінки. В місцях проходження судин дисектором в монополярному режимі проводили коагуляцію судин, а потім відрізання статевої залози L-подібним електродом.
Евакуацію яєчника проводять через 10-ти мм троакар, при цьому лапароскоп переводять в один з "робочих" торакопортів.. При неможливості видалити його ендоскопічними ножицями перерізали на 2 або 3 частини. По закінченню операції повітря з черевної порожнини поступово спускали через клапани в троакарах. На шкіру, підшкірний шар і м'язи накладають вузлуваті шви, які знімають через сім днів.
Втручання в середньому тривало 15-20 хвилин та легко переносилося тваринами, практично після виходу їх з наркозу відновлювалася рухова активність і вони починали приймати корм.
Заслуговують на увагу і зміни морфологічного складу, ШОЕ та вмісту гемоглобіну в крові.
Таблиця 1 - Динаміка морфологічного складу, ШОЕ та вмісту гемоглобіну крові при лапароскопічній оваріоектомії у свинок
Показники Еритроцити,
Т/л Лейкоцити,
Г/л Тромбоцити,
Г/л Гемоглобін,
г/л ШОЕ,
мм
До операції 6,53±0,16 16,56±0,44 219,67±7,81 112,61±2,58 24,87±0,96
2 доба 6,14±0,18 22,38±0,6*** 279±11,28*** 106,17±1,91 33,33±1,79***
6 доба 6,16±0,15 19,8±0,54** 227,33±10,87 109,75±3,38 24,26±1,85
10 доба 6,27±0,20 17,7±0,39 222,33±6,17 109,11±2,04 23,73±0,91
15 доба 6,59±0,14 16,09±0,4 198,33±1,16 111,96±1,16 23,26±0,97
Примітка: ***- р<0,001; **- р<0,001 порівняно з до операції, решта р<0,05
Як видно з табл.1, на 2-гу добу після операції спостерігається незначне зниження загальної кількості еритроцитів та гемоглобіну, що може бути пов'язано з незначною кровотечею під час проведення операції. Лейкоцитоз спостерігався на 2-гу, 6-ту та значно менше на 10-ту добу. Причиною цьому є стимуляція лейкопоетичної функції кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки продуктами розпаду тканинних білків. Збільшення ШОЕ характеризує ступінь розвитку інфекційно-запального процесу.
Таблиця 2 - Динаміка лейкограми периферичної крові при лапароскопічній
оваріоектомії у свинок.
Показники еозинофіли Нейтрофіли лімфоцити моноцити
паличкоядерні сегментоядерні
До операції 1,67±0,21 2,04±0,18 25,7±1,09 69,73±1,22 0,86±0,23
2 доба 1,86±0,32 5,13±0,82** 29,01±1,16* 63,0±1,45* 1,0±0,23
6доба 1,86±0,40 3,53±0,74 31,33±1,51** 67,13±1,84** 1,0±0,21
10 доба 1,53±0,22 2,4±0,42 28,28±1,57 67,13±1,84 0,66±1,17
15 доба 1,63±,032 2,2±0,35 27,58±1,16 67,86±1,6 0,73±0,17
Примітка: ***- р<0,001; **- р<0,001 порівняно з до операції, решта р<0,05
Аналізуючи динаміку лейкограми периферичної крові(табл.2) на 2-гу та 6-ту добу ми відмічали регенеративне зрушення ядра нейтрофілів. Це можна пояснити їхньою функцією - участь у захисті організму від інфекційно токсичного впливу.
Отже, використання лапароскопічної оваріоектомії є перспективним методом у ветеринарній хірургії, який дозволяє при мінімальній травматизації тканин та органів провести дану операцію у свинок.
Loading...

 
 

Цікаве