WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Значення водоростей у природі та для людини. Морфологічна будова квітки. Основні властивості живого - Контрольна робота

Значення водоростей у природі та для людини. Морфологічна будова квітки. Основні властивості живого - Контрольна робота

під час забою вихід м'яса становить 60-70%.
В Україні розводять породи великої рогатої худоби різних напрямків продуктивності. З порід молочного напрямку найбільш поширені - червона степова, чорно-ряба породи, а також в меншій мірі є білоголова українська, червона польська, айширська, голштино-фризька, червона датська, голландська та ін.
Червона степова порода становить близько 39% поголів'я тварин молочного напрямку використання. Виведена складним схрещуванням тварин місцевої сірої степової породи із західноєвропейськими породами в середині 18 століття.
Тваринам цієї породи характерна червона масть. Жива маса корів 480-520, биків 800-900 кг. Молочна продуктивність корів 3-3,8 тис. кг в рік, жирність молока 3,7%. Кращі корови-рекордистки дають за 300 днів лактації від 9 до 12,4 тис. кг молока жирністю 3,3-4,1%. Забійний вихід м'яса близько 60 %.
Для покращення породи використовують биків голштинської і айширської порід.
Чорно-ряба порода виведена шляхом поглинального схрещування місцевих українських порід із голландською худобою. Це друга за чисельністю молочна порода в Україні.
Масть тварин - чорна з білим ряба. Жива маса корів 500-550 кг, биків 850-950 кг. Молочна продуктивність 3,5-4,5 тис. кг молока в рік. Рекордні надої сягають 17,5 тис. кг. Жирність молока 3,7%. Тварини добре пристосовані до машинного доїння. Забійний вихід м'яса 53-60%.
Для виведення нової чорно-рябої породи, яка б давала 6-7 тис. кг молока, в Україні використовують бугаїв голштинської породи.
Червона польська порода виведена в 19 столітті у Польщі схрещуванням місцевої худоби з бугаями ангельнської і датської порід, а пізніше в окремих районах з шведською червоно-рябою породою.
В Україні червону польську худобу розводять у господарствах західних областей. Худоба червоної масті, інколи з білими плямами на вимені та череві. Тварини витривалі й пристосовані до місцевих умов годівлі, але дрібні та з бідною мускулатурою. Продуктивність корів становить 2,6 тис. кг молока жирністю 3,7-3,9%.
За останні роки поліпшення породи велось шляхом схрещування з худобою різних порід.
Породи м'ясо-молочного, або комбінованого, напрямку продуктивності в господарствах України представлені переважно симентальською породою (37% м'ясо-молочного поголів'я). У меншій мірі зустрічаються лебединська, бура карпатська, сіра українська породи. Тварини цих порід поєднують ознаки як молочних, так і м'ясних порід.
Симентальська породавеликої рогатої худоби виведена у Швейцарії у 18 столітті та є досить поширеною у всьому світі. В Україну завезена наприкінці 19 століття.
Масть тварин кремово-біла ряба, рідше червоно-ряба. Породі характерні розвинуті м'язи і міцний кістяк. Жива маса корів близько 500 кг, биків до 1 т. Молочність 3-3,8 тис. кг, за жирності 3,7-3,9%. Забійний вихід м'яса 50-65%.
На основі симентальської породи зараз створюється нова червоно-ряба порода молочного напрямку використання.
Лебединська порода виведена схрещуванням місцевої сумської худоби із тваринами швіцької породи, яку завезли із Швейцарії.
Масть різна, частіше темно-сіра. Жива маса корів 500-550 кг, биків - 1 т. Річний надій молока 3,2-3,7 тис. кг, жирність 3,8-3,9%. Забійний вихід м'яса 53%.
Худобу лебединської породи схрещують із тваринами швіцької породи американської селекції та з тваринами джерсейської породи. Кінцевою метою такого схрещування є створення нової молочної породи.
До порід м'ясного напрямку продуктивності належать герефордська, шортгорнська, шароле, калмицька, казахська білоголова та інші породи, які мало поширені в Україні.
Шортгорнська порода походить від місцевої худоби, яка розводилась в Англії. За продуктивністю серед шортгорнів виділяють молочно-м'ясний і м'ясний типи. В нашу країну ця порода була завезена в 30-х роках 20-го століття.
За інтенсивної годівлі в 15 місяців тварини досягають живої маси до 500 кг. Маса дорослих корів 550-580 кг, биків - 900-950 кг. Забійний вихід м'яса 65%. Молочність корів до 3 тис. кг молока жирністю 3,8%.
Тварини шортгорнської породи широко використовувались для виведення та удосконалення місцевих вітчизняних порід. Зараз ведеться робота із створення високопродуктивного м'ясного типу шортгорнів.
Годівля і утримання худоби
Для годівлі великої рогатої худоби використовують різні корми рослинного і тваринного походження. Особлива увага під час складання раціонів приділяється вмісту перетравного протеїну та незамінних амінокислот - лізину, метионіну, триптофану. Корми з високим вмістом вуглеводів у раціоні великої рогатої худоби нормалізують процеси травлення, запобігають утворенню в шлунку тварин отруйних газів. Розщеплення клітковини дає речовини, які використовуються в молокоутворюючих процесах.
Для високопродуктивних дійних корів раціони балансуються за вмістом Ca, P, Mg, K і S, а також іншими елементами. В раціоні повинні бути в достатній кількості і вітаміни, нестачу яких ліквідовують вітамінними кормами та синтетичними препаратами.
На склад молока і його кількість сприятливо впливають якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку і можуть погіршувати якість масла і сиру (наприклад, турнепс, бруква, ріпак, дика редька, полин, дика цибуля і часник).
Потреба дійних корів у поживних речовинах залежить від рівня продуктивності, вмісту жиру в молоці, живої маси тварин, їх віку і вгодованості, а також фізіологічного стану. Для корів виділяють основні чотири періоди фізіологічного стану, різні за умовами годівлі: сухостійний період (60-65 днів); перший період лактації (перші 100 днів лактації); другий період лактації (другі 100 днів); третій період лактації (останні 100-105 днів).
Дійний період у корови розпочинається після народження теляти. У день отелення корові дають досхочу високоякісного сіна і до 15 літрів теплої підсоленої води. На другий і третій день до сіна додають 1-1,5 кг концентрованих кормів у вигляді пійла. Потім до раціону поступово включають інші корми з розрахунком, щоб на 10-15-йдень після отелення корова одержувала повну їх норму.
Після отелення корови проводять її роздоювання, яке включає комплекс заходів, спрямованих на підвищення молочної продуктивності корів. До них відносяться: організація повноцінної годівлі тварин з поступовим зростанням кількості кормів і їх авансуванням з розрахунку на 4-6 кг молока понад фактичний надій (2-3 корм. од.), застосування правильного доїння з масажем вимені, раціональне утримання тощо. Додатковими кормами під час авансування є коренебульбоплоди, але найчастіше концентрати.
Влітку роздоювання корів проводять тільки за безперебійного забезпечення їх досхочу зеленою масою і підгодівлі концентратами та мінеральними добавками.
Після роздоювання корів до наміченої продуктивності годівлю організовують так, щоб досягнутий рівень протримався якнайдовше. Не рідше двох разів на місяць раціони для молочних корів слід корегувати відповідно до їх продуктивності поступовим зменшенням даванки концентрованих кормів.
Loading...

 
 

Цікаве