WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Значення водоростей у природі та для людини. Морфологічна будова квітки. Основні властивості живого - Контрольна робота

Значення водоростей у природі та для людини. Морфологічна будова квітки. Основні властивості живого - Контрольна робота

кормах. Вміст сирого або перетравного протеїну виражають у відсотках, в грамах на 1 кг натурального корму або сухої речовини.
Мінеральна поживність корму визначається кількістю мінеральних речовин, які надходять в організм тварини з кормами і частково з питною водою.
Крім загальної кількості мінеральних речовин, у раціонах тварин визначають співвідношення між окремими елементами. Співвідношення між кальцієм і фосфором повинно становити 1,5-2:1, тобто на одиницю фосфору потрібно 1,5-2 одиниці кальцію.
Вітамінна поживність корму. Вітаміни входять до складу кормів у дуже малих кількостях, але відіграють важливу роль у регулюванні процесів обміну речовин в організмі. Вони є в складі багатьох ферментів. Нестача вітамінів під час годівлі викликає порушення обміну речовин в організмі, сповільнює ріст, знижує продуктивність, плодючість, життєздатність приплоду, опірність організму тварин різним захворюванням.
Недогодовування, як і перегодовування, негативно позначається на організмі тварин, підвищує собівартість продукції тощо. Тому важливе значення в сільському господарстві має нормована годівля тварин.
Нормованою годівлею називають фізіологічно повноцінну і економічно вигідну годівлю тварин, за якої тварини отримують всі необхідні поживні речовини в потрібній кількості.
Основним завданням нормованої годівлі сільськогосподарських тварин є забезпечення повної реалізації їх генетичного потенціалу продуктивності за економного витрачання кормів.
На основі потреби тварин в енергії і поживних речовинах протягом певного часу, встановлюють норму годівлі. В довідниковій літературі частіше всього норму годівлі подають на одну добу, з врахуванням ваги тварини, віку, фізіологічного стану, продуктивності тощо.
На підставі норм годівлі складають кормові раціони. Кормовим раціоном називають набір певних кормів у відповідній кількості, які згодовуються тваринам, згідно норми годівлі. Кормовий раціон, як і норма годівлі, охоплює певний проміжок часу - добу, декаду, місяць, рік.
За поживністю кормовий раціон повинен обов'язково відповідати нормі годівлі, а також бути достатнім за масою, враховувати певні особливості тварин (масу, вік, рівень продуктивності тощо), наявність певних кормів у господарстві, кліматичні умови тощо.
У виробничих умовах, як правило, раціони складають для групи тварин певної статті, маси, віку та продуктивності, і таку годівлю називають груповою. Для такої годівлі формують більш-менш однорідні групи тварин, визначають норму і складають раціон із розрахунку на середню голову.
Відповідно до питомої ваги окремих кормів у складі раціонів виділяють різні типи годівлі тварин. Наприклад, для дійних корів за кількістю концентратів розрізняють концентратний, напівконцентратний, малоконцентратний і об'ємистий типи годівлі.
Господарське значення і біологічні особливості великої рогатої худоби
Скотарство - це провідна галузь тваринництва, яка займається вирощуванням великої рогатої худоби. В Україні завдяки функціонуванню цієї галузі народного господарства отримується 99% молока і 40% м'яса від загальних об'ємів виробництва цих продуктів.
Предком всіх порід великої рогатої худоби є азіатський і європейський тури. Одомашнення худоби спочатку розпочалося в субтропічних країнах Азії та Африки (8-9 тис. років тому), а потім в Європі (5-6 тис. років тому).
Біологічні властивості великої рогатої худоби дозволяють до 15-18 місячного віку досягати маси 450-500 кг.
Забійний вихід м'яса, що визначається як відношення маси харчових продуктів після забою тварини до загальної маси тварини перед забоєм, виражене у відсотках, для великої рогатої худоби становить 50-70%.
Рекордні показники надою молока сягають 20-25 тис. кг молока в рік та до 100 кг на добу. Лактаційний (дійний) період триває 300- 305 днів, сухостійний - 60-65 днів.
Тварини досягають господарської зрілості у 16-19-місячному віці і використовуються, як правило, до 10-12-річного віку. Період тільності 280-285 днів. Теля народжується одне, рідше двоє і більше.
Травна система великої рогатої худоби, як жуйних тварин з багатокамерним шлунком, дозволяє згодовувати їм дешеві об'ємні корми, які добре перетравлюються. У скотарстві з високою ефективністю використовуються такі грубі корми, як трава, силос, сінаж, сіно, солома та ін.
Скотарство - це джерело цінних органічних добрив, основним з яких є підстилковий гній, на долю якого в Україні, серед органічних добрив, припадає 70%. За рік одна корова продукує до 10 т гною.
Біологічні особливості великої рогатої худоби дозволяють широко використовувати механізацію в скотарстві, що дає можливість організувати виробництво молока та м'яса на основі промислової технології.
Поголів'я великої рогатої худоби в Україні одне з найчисельніших із сільськогосподарських тварин. Наприклад, лише в Тернопільській області на сьогоднішній час нараховується близько 600 тис. голів худоби.
Племінна робота та породи великої рогатої худоби
Племінна робота в скотарстві має свої особливості, які пов'язані з напрямком продуктивності тварин.
Так, в молочному скотарстві, поряд з поліпшенням породності і збільшенням молочної продуктивності, племінну роботу проводять у напрямку підвищення жирності молока і зниження затрат кормів на виробництво продукції.
Основні показники, за якими ведуть відбір і підбір у молочному скотарстві, є величина надою, вміст жиру і білка в молоці, жива маса, вирівняність лактації, оплата корму, відтворна здатність, племінні якості, стійкість до захворювань. Особливе значення має пристосування до машинного доїння.
Племінна робота з великою рогатою худобою м'ясного напрямку використання спрямована на підвищення м'ясних якостей та скороспілості тварин.
У м'ясному скотарстві основою відбору є конституційно-виробничий тип в цілому, враховується жива маса і особливості екстер'єру, приріст живої маси і оплата корму.
У світі розводять біля 300 порід великої рогатої худоби. В Україні зустрічається близько 60 порід та породних груп. Залежно від основного напрямку використання, породи великої рогатої худоби поділяють на молочний, м'ясо-молочний, або комбінований, і м'ясний напрямки продуктивності.
Тварини молочного напрямкупродуктивності мають дещо розтягнутий тулуб, кутасті форми тіла, легку голову з тонкими рогами, високу і нешироку холку, велику відстань між ребрами, тонку шкіру. На добре розвинутому череві сильно виражені молочні вени, які прямують до об'ємного вимені. Загальна тілобудова молочної корови наближається до зрізаного конуса.
Породи м'ясного напрямку продуктивності характеризуються компактним тулубом, добре розвинутою мускулатурою, товстою шкірою. Передня, середня і задня частини тулуба розвинуті приблизно однаково. Тваринам характерна товста і коротка шия, голова мала з короткими рогами, проміжки між ребрами невеликі, холка, спина і поясниця широкі, ноги короткі. Вим'я слабо виражене. Надої молока невеликі - 1,5 - 3 тис. кг в рік. Жирність молока 3,8-4,5%. Тварини цього напрямку продуктивності добре відгодовуються, швидко ростуть,
Loading...

 
 

Цікаве