WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Зябернодихаючі. Клас ракоподібні. Вищі і нижчі раки. Первинно трахейні. Трахейно дихаючі - Реферат

Зябернодихаючі. Клас ракоподібні. Вищі і нижчі раки. Первинно трахейні. Трахейно дихаючі - Реферат

культур.
Сланкими пагонами, або вусами, розмножують рослини, що мають стебла, які стеляться поверхнею землі і здатні у вузлах укорінюватись. У такому випадку на кожному вузлі утворюється нова самостійна рослина. Цей спосіб широко використовують для розмноження суниці садової.
У практиці садівництва із вегетативних методів розмноження найчастіше використовують щеплення, яке є надійним засобом передачі ознак від материнської рослини дочірній.
У щеплених рослин розрізняють верхню (надземну) частину -прищепу, яка виростає з прищепленої бруньки або живця та нижню (підземну) - підщепу. Підщепою може бути сіянець (рослина вирощена із насіння) або вегетативно одержана рослина.
Всі способи щеплення ділять на три групи:
1) щеплення живцем (прищепою є живець - частина пагона) - копулірування, за кору, у боковий розріз, у розщіп, у напіврозщіп та інші;
2) окулірування, або щеплення вічком, (прищепою є брунька з частиною кори та деревини (щиток));
3) наближення, або аблактування, - спосіб щеплення, який полягає у зрощуванні пагонів двох сусідніх рослин, не відокремлених від стовбура.
Добре щеплюються і ростуть біологічно споріднені рослини - яблуня на яблуні, груша на груші тощо. Проте часто щеплюють неспоріднені рослини - грушу на айві, сливу або персик на аличі та ін.
Розмноження садивного матеріалу плодових і ягідних культур проводять на спеціальних ділянках землі - плодових розсадниках.
За призначенням плодові розсадники поділяються на плодові (вирощують садивний матеріал лише плодових культур) та мішані (розмножують плодові та ягідні культури).
Плодовий розсадник мішаного типу складається з маточно-насінного відділу, відділу розмноження та відділу формування.
Маточно-насінний відділ забезпечує інші відділи розсадника насінням, живцями, відсадками тощо. Він включає наступні ділянки:
а) підщепно-насінну, в якій заготовляють насіння для вирощування підщеп. Найкращими формами для цієї мети в Лісостеповій зоні є: для яблуні - яблуня лісова, сорти яблуні домашньої - Антонівка звичайна, Пепінка литовська; для груші - груша лісова, груша усурійська, айва; для вишні - вишня степова, вишня звичайна сорту Антипка, черешня; для сливи - алича, терен тощо;
б) ділянка маточних підщеп, які розмножуються вегетативно. У цьому полі вирощують в основному яблуню низьку (дусен і парадизка) та айву;
в) маточно-сортовий сад, в якому вирощують живці районованих сортів для розмноження;
г) ділянка маточних сортових насаджень ягідних культур, в якому вирощують вуса суниці, живці, відсадки інших ягідних рослин.
Відділ розмноження служить для вирощування підщеп плодових та садивного матеріалу (живці, відсадки тощо) ягідних культур. Цей відділ складається з:
а) ділянки з вирощування насінних підщеп - шкілки сіянців, яка має свою сівозміну, наприклад: 1) сіянці; 2) ярі з підсівом трав; 3) трави першого року; 4) трави другого року; 5) пар;
б) ділянки з вирощування підщеп плодових вегетативними способами, а також вегетативного розмноження ягідних культур;
Відділ формування, або саджанців, - це відділ плодового розсадника, в якому висаджують підщепи, прищеплюють на них прищепи та вирощують і формують щеплені саджанці плодових і ягідних культур. Відділ формування складається з:
а) ділянки, або шкілки, щеплених саджанців, яка має відповідне чергування полів, наприклад: 1) поле дичок окулянтів - поле, на яке весною висаджують з відділу розмноження підщепи і які влітку цього ж року окуліруються, або рано навесні наступного - копуліруються; 2) однорічки, або щеплені саджанці першого року, тобто рослини, щеплені у попередній рік; 3) дворічки, або щеплені саджанці другого року, - рослини, після щеплення яких пройшло два роки і які піддаються формуючим обрізуванням та восени будуть готові до висаджування у сад на постійне місце вирощування; 4) ярі з підсівом трав; 5) трави першого року; 6) трави другого року; 7) пар або овочеві культури.
б) ділянка кореневласних саджанців складається з 1-2 полів, на яких вирощуються 1 або 2-річні саджанці з укорінених живців, відсадків, кореневої порослі плодових та ягідних культур.
Закладання плодового саду
Закладання плодового саду включає ряд таких послідовних етапів, як вибір місця, організація ділянки, добір порід і сортів та їх розміщення у насадженнях, підготовка та удобрення ґрунту, посадка дерев тощо.
Вибір місця для саду. Закладають промислові сади на основі проектів Укрсадпроекту після вивчення рельєфу місцевості, ґрунтів, підґрунтя, глибини залягання ґрунтових вод тощо.
У Лісостеповій зоні сади розміщують на рівних або з некрутими схилами ділянках з глибиною залягання ґрунтових вод не менше 1,5-2 м від поверхні. Придатність ґрунту визначають у ґрунтових розрізах глибиною 2-3 м. Ґрунт повинен бути родючим з потужним гумусовим горизонтом та підґрунтям, у районах з надмірним зволоженням, суглинистим, супіщаним або піщаним.
Організація ділянки. Після вибору місця на сад та дослідження місцевості й властивостей ґрунту проводять організацію вибраної ділянки, яка включає: а) розбивку на квартали, як правило, прямокутної форми зі співвідношенням сторін 1:1,5; б) організацію дорожньої мережі, що включає дороги периметром саду та з двох боків вітроламних ліній; в) намічення місця та проведення посадки садозахисних ліній із швидкоростучих видів дерев (береза, тополя, клен, горіх волоський) та кущів; г) виділення місця для господарських будівель, дворів, ставків, чатальних насаджень (для заготівлі підпірок) тощо.
Добір порід і сортів та їх розміщення у насадженнях. Підбір порід та сортів плодових і ягідних культур проводять на основі місцевих умов вирощування та господарських потреб у тій чи іншій продукції.
Породи і групи подібних порід плодових рослин у саду розміщують суцільними масивами в окремих кварталах. Основні сорти садять у перемішку з сортами-запилювачами.
У саду рослини розміщують різними способами, найчастіше - прямокутним, шаховим, контурним (у поперек схилів), із загущенням у рядках та іншими способами.
Відстань між рослинами в саду залежить від породи, сили росту дерева, способу розміщення, типу крони тощо. В середньому площа живлення культур така: яблуні, груші, черешні - 6х4,5 м; вишні, сливи - 6х3; горіха грецького - 8х5; смородини, порічок - 3х1,5; аґрусу - 2,5х1,5; малини - 3х0,7; суниці - 1х0,25 м.
Підготовка ґрунту - наступний етап закладання
Loading...

 
 

Цікаве