WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат

Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат

зернобобових культур стрижневого типу, гілкувата, здатна використовувати важкодоступні мінеральні речовини, особливо фосфати, глибоко проникає у ґрунт - до 180 см.
У люпинів бокові корені розміщені у нижній, а в кормових бобів - у верхній частині стрижневого кореня у шарі ґрунту 0-30 см. Тому люпини виносять елементи живлення із нижнього шару підорного горизонту, а кормові боби вимагають високородючих, удобрених ґрунтів.
Зернобобові культури володіють унікальною здатністю вступати у симбіотичні взаємовідносини з бульбочковими бактеріями і створювати цілісну систему з фіксації атмосферного азоту. Рослини забезпечують ці організми продуктами фотосинтезу, а бактерії рослину - зв'язаним азотом до 80% потреби.
Стебла у зернобобових бувають різних типів і здатні до галуження. Прямостоячі стебла характерні для люпинів, сої, нуту, бобів, сланкі - гороху, чини, виткі - деяких форм квасолі.
За будовою листків та особливостями проростання насіння зернобобові культури поділяють на три групи.
1. Для сої та квасолі характерні трійчасті листки і сім'ядолі, які виносяться на поверхню ґрунту.
2. Люпини мають пальчасті листки і під час проростання також виносять сім'ядолі на поверхню.
3. Рослини з пірчастими листками і сім'ядолями, які не виносяться на поверхню ґрунту, представлені горохом, бобами, сочевицею, нутом, чиною.
Тому насіння першої і другої групи рослин потребує неглибокого загортання, а третьої - більш глибокого.
У початковий період бобові рослини ростуть повільно і слабо конкурують з бур'янами.
Квітка зернобобових п'ятичленна, неправильної форми. Оцвітина складається з п'яти чашолистків та п'яти пелюсток - верхньої - парусу, двох бічних - крил та двох нижніх, що зрослись і утворили човник. Квітка містить одну маточку та 10 тичинок, 9 з яких у більшості видів зростаються.
Забарвлення пелюсток різноманітне - біле, рожеве, червоне, жовте, синє та ін.
Квітки можуть бути одинокими (нут), зібраними по 2-3 у пазухах листків (горох, соя), або утворювати верхівкове гроно (люпини).
Більшість зернобобових культур є самозапильними (горох, соя, квасоля та ін.), але є і перехреснозапильні (вика озима, вика яра).
Плід - біб, який може мати різну величину та форму. Однонасінний біб утворює нут, всім іншим зернобобовим характерні багатонасінні плоди.
Насіння зернобобових має також різноманітну форму і величину. Наприклад, сочевиці характерне округле стиснуте насіння розміром 3-5 мм, квасолі звичайній - округле, еліптичне, ниркоподібне, валькувате розміром 8-15 мм.
Фази росту зернобобових. За вегетаційний період зернові бобові культури проходять шість фаз росту й розвитку (за Ф.М.Куперман, Е.І.Ржановою).
I. Фаза проростання насіння розпочинається після висіву культури. Проростанню насіння зернобобових культур, як і інших рослин, передує набухання. Часто серед бобових, особливо у вики, люпинів, бобів і ін., спостерігається "твердокам'яність" насіння, що характеризується його нездатностю поглинати вологу та тривалий час не проростати. Причиною твердокам'яності насіння бобових є зміни у структурі їх оболонок, що відбуваються під впливом сильного висушування і можуть носити зворотний і незворотний характер.
Проростання насіння бобових культур розпочинається з росту корінчика, який розриває оболонку насінини, проникає у ґрунт і укорінюється в ньому. Разом з ростом корінця відбувається подовження стебельця. У культур, які виносять сім'ядолі, стебельце росте в основному за рахунок росту підсім'ядольного коліна (гіпокотилю), чого не спостерігається у рослин, які не виносять сім'ядолі.
II. Фаза сходів характеризується появою на поверхні ґрунту перших листків. Спочатку на поверхні ґрунту у рослин, які виносять сім'ядолі, за рахунок росту і вирівнювання дугоподібного підсім'ядольного коліна, з'являються сім'ядольні листки. Подальший ріст сходів проявляється у розвертанні перших справжніх листків, які у таких видів, як квасоля, є простими. Слідом за першим простим у квасолі появляються справжні трійчасті листки. У люпинів перші справжні листки є складними пальчастими.
У рослин, які мають пірчасті листки, проростання також розпочинається з росту корінчика, але сім'ядолі не виносяться на поверхню ґрунту. Ззовні зразу ж появляються перші справжні листки, які мають подібну будову до типових листків, але складаються з меншої кількості листкових пластинок. Крім цих листків у вики, бобів і гороху формуються так звані низові слабо розвинуті листки.
III. Фаза інтенсивного росту відзначається швидким ростом рослин. Разом із збільшенням довжини стебла, інтенсивно появляються нові листки, формуються квітки.
Визначальним фактором у формуванні високого врожаю зернобобових культур є площа листкової поверхні у генеративних фазах росту.
В онтогенезі бобових зернових рослин чітко виражена ярусна мінливість листків, яка у різних культур має свої особливості. У рослин, які мають пірчасті листки, мінливість проявляється в зміні кількості листкових пластинок у складному листку. З кожним новим ярусом проходить збільшення кількості пластинок на одну, дві і більше пар, що спостерігається до моменту закладання на одному з верхніх ярусів зародкової квітки. З цього моменту в наступних ярусах кількість листкових пластинок не збільшується, а залишається на певному для даного виду і сорту рівні або дещо зменшується. Така ж закономірність у зміні листків спостерігається і у люпину, який має складні пальчасті листки.
У онтогенезі ряду бобових добре виражена морфологічна різноякісність бокових пагонів: чим ближче до основи материнського пагона формуєтьсядочірній боковий пагін, тим більше на ньому утворюється листків і тим довше він перебуває у вегетативному стані (не утворює генеративних органів).
Паралельно з інтенсивним розвитком листків і стебел проходить формування і ріст кореневої системи.
Часто в межах фази інтенсивного росту виділяють ще фази третього-четвертого листка і галуження стебла.
IV і V. Фази бутонізації та цвітіння характеризуються появою бутонів квітів та їх розкриванням. Проходить запилення і запліднення. Ця фаза є критичним періодом для формування врожаю зернобобових культур. За оптимальних умов зволоження і температури цвітіння триває 15-20 днів, а за несприятливих - 3-5 днів і зав'язується у три рази менше бобів. У суху погоду і за високої температури спостерігається абортивність насіння (10-40%), зменшується кількість насінин у бобах.
VI. Під час фази формування і достигання насіння відбувається посилений ріст у довжину плодів, які досягають розмірів, властивих культурі. Остаточно визначається озерненість бобів та їх кількість на рослині.
Інтенсивно росте насіння і формуються зародки. Продукти асиміляції концентруються в навколопліднику і поступово переходять у сім'ядолі. Стулки бобів стають тонкими і менш соковитими. На цьому етапі формується вирівняність і вагомість насіння.
Пізніше відбувається остаточний відтік у сім'ядолі речовин із вегетативних органів, які відмирають та висихають. Цей процес триває навіть після відділення стебел від коріння. Під час достигання насіння остаточно формуються посівні й урожайні якості культури.
У
Loading...

 
 

Цікаве