WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат

Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат

колеоптиль, з якого, розриваючи його, появляється перший листочок. Далі з'являється другий, третій і т.д. Паралельно з появою листків йде ріст первинної кореневої системи.
У пшениці перші листки забарвлені в зелений колір, у жита - фіолетово-коричневий, ячменю - сизуватий, вівса - світло-зелений.
III. Кущіння відбувається після утворення третього листка. Це своєрідне галуження підземного стебла, під час якого утворюються додаткові стебла і вторинна коренева система. Інтенсивність кущіння тісно пов'язана з продуктивністю зернових.
IV. Вихід у трубку - це фаза активного росту стебла і формування генеративних органів рослин.
V. Колосіння, або викидання волоті, характеризується виходом суцвіття з піхви флагового листка.
VI. Цвітіння відбувається після V фази, але може і збігатись з нею, так як у ячменю.
Розрізняють злакові рослини самозапильні (пшениця, ячмінь, овес, рис, просо) і перехреснозапильні (жито, кукурудза, сорго). Цвітіння триває від 3-4 днів у вівса і до 6-10 - у пшениці.
VII. Достигання зерна включає в себе процеси наливу і остаточного формування зрілої насінини.
Цю фазу ділять ще на три частини:
1) Молочна стиглість. Зерно ще зеленого кольору, під час роздушування з'являється молочна рідина, вміст води в ньому 50-52%. Відмирають нижні листки рослини. Настає через 10-18 днів після цвітіння.
2) Воскова стиглість. Зерно набуває нормального забарвлення, стає твердим, як віск, легко розрізується нігтем, вміст води до 25%. Жовтіє вся рослина.
3) Повна стиглість характеризується вмістом вологи в зерні 15% (до 20%), зерно стає твердим, перетворень запасних продуктів не відбувається, зерно легко осипається.
Паралельно до фаз росту в рослинному організмі виділяють стадії розвитку, які тісно пов'язані між собою.
В Україні та країнах Східної Європи загальноприйнятою є класифікація стадій розвитку зернових культур, як і фаз росту, за Ф.М. Куперман. За цією класифікацією виділяють дві стадії органогенезу рослин - стадію яровизації та світлову стадію.
Нормальне проходження стадій розвитку рослиною є необхідною умовою для її переходу до цвітіння і плодоношення.
Яровизація проходить у різних культур неоднаково. Наприклад, яровизація озимих відбувається за температури 0-5°С протягом 35-60 днів, а у ярих культур - за 8-12°С, 5-6 днів.
Світлова стадія характеризується необхідністю, для подальшого росту і розвитку рослин, певної тривалості дня і ночі. Рослини короткого дня, як правило, південного походження - просо, рис, кукурудза і рослини довгого дня - північного - пшениця, жито, овес.
Відповідно, рослини, які потребують тривалої яровизації за низьких температур і тому висіваються восени, називаються озимими. Рослини ж, які яровизуються за короткий час, за вищої температури і висіваються весною - ярими.
Господарське значення і класифікація пшениць
Пшениця займає перше місце в світі за посівними площами (біля 230 млн. га) і валовим збором (понад 530 млн. т). і є однією з основних зернових культур. В Україні висівають у середньому 6,5 млн. га, або 40 % площі всіх зернових.
Пшениця, як свідчать археологічні дані, вирощувалась ще 10 тис. років до нашої ери в Єгипті, а також в Азії і Європі.
Поширеність цієї культури зумовлена її високою біологічною пластичністю щодо екологічних умов і, перш за все, високою поживністю зерна, з якого отримують багато харчових продуктів.
Визначальною ознакою хлібопекарської якості зерна пшениці є вміст у ньому клейковини, основним компонентом якої є прості білки гліадин і гліацин. Так, клейковина м'яких пшениць на 80% складається з цих білків, тому і хліб з борошна таких пшениць пухкий. Клейковина ж борошна твердих пшениць містить мало гліадину і гліацину, тому вона пружна і тягуча. З борошна твердих пшениць виготовляють макарони, вермішель, манку тощо.
Серед зернових хлібів пшениця має найрізноманітніший видовий склад - біля 28 видів.
За характером звільнення зерна від квіткових лусок за звичайного обмолоту пшеницю поділяють на:
- голозерні форми (пшениця м'яка, тверда);
- плівчасті (полба, колхідська двозернянка).
За числом хромосом серед пшениць виділяють чотири генетичні групи:
1) диплоїдна - містить 14 соматичних хромосом (однозернянка культурна);
2) тетраплоїдна - 28 соматичних хромосом (тверда пшениця, двозернянка);
3) гексаплоїдна - 42 соматичні хромосоми (м'яка пшениця, карликова, спельта);
4) октаплоїдна - 56 соматичних хромосом (один вид - грибобійна пшениця).
Пшеницю кожного виду за зовнішніми ознаками колоса і зерна поділяють на різновидності. Наприклад, м'яка пшениця має дві найбільш поширені різновидності - Erytrospermum - остиста форма і Lutescens - безоста форма, які мають жовті та неопушені колоси і червоне зерно.
Різновидності поділяють, в свою чергу, на сорти. Наприклад, до різновидності Erytrospermum належать такі сорти, як Одеська 51, Одеська напівкарликова, Поліська 70, Білоцерківська 47, Київська остиста та інші.
З усіх видів пшениць найбільш поширені у сільськогосподарському виробництві пшениця м'яка (Triticum aestivum L.) - 90% усіх посівів і пшениця тверда ( Triticum durum Desf.).
За відношенням до процесу яровизації пшениці поділяють на озимі і ярі.
На основі існуючих видів і різновидностей виведено величезну кількість сортів пшениць. Так, у "Реєстр сортів рослин України за 1996 рік" внесено 74 сорти м'якої і твердої пшениць.
Біологія та агротехніка озимої пшениці
Озима пшениця - провідна зернова культура України.
Не випадково вона є основним продуктом харчування в 43 країнах світу з населенням більше 1 млрд. чоловік, оскільки в склад зерна входять усі необхідні для харчування елементи.
Площа посіву озимої пшениці в Україні повинна становити не менше 6 млн. га, або 40% зернового клину, що за врожайності 45,5 ц/га матимемо валовий збір 27,3 млн. т сухого очищеного зерна.
Однак площа цієї культури повинна носити динамічний характер. У сприятливі до вологозабезпечення роки її площу доцільно максимально розширювати за рахунок зменшення посівів ярого ячменю. У посушливих умовах тенденція повинна бути зворотньою - скорочувати площу озимої пшениці та збільшувати яровий клин ячменю і ярової пшениці, щоб не допустити економічно невигідного великого пересіву озимини.
Площа посіву озимої пшениці на Тернопіллі становить 160-180 тис.га. Так, у 1995 році клин пшениці був 182,8 тис. га та врожайність 38 ц/га; у 1996 -160,4 тис. га та врожайність 25,8 ц/га. Агровиробничий потенціал області дозволяє ж висівати цю культуру на площі понад 200 тис. га.
В Україні сконцентровано великий науковий потенціал і накопичено значний виробничий досвід з вирощування пшениці. Провідними установами України з цих питань є Селекційно-генетичний інститут УААН (м. Одеса), де визначних успіхів добились вчені під керівництвом Ф.Г. Кириченка, Інститут фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України (НАНУ) (м. Київ) під керівництвом академіка В.В. Моргуна, Миронівський інститут пшениці УААН (Київська обл.), який добився світового визнання завдяки роботам В.М.Ремесла тощо.
У Тернопільській області селекцією
Loading...

 
 

Цікаве