WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат

Ріст і розмноження мікроорганізму - Реферат


Науковий реферат
на тему:
Рослинництво
ПЛАН
1. Рослинництво - наука і галузь сільськогосподарського виробництва. Класифікація та походження культурних рослин.
2. Загальна характеристика хлібних злаків.
3. Господарське значення і класифікація пшениць.
4. Біологія та агротехніка озимої пшениці.
5. Біологічні особливості та агротехніка ярого ячменю.
6. Біологія та агротехніка кукурудзи.
7. Загальна ботанічна характеристика зернобобових культур.
8. Господарське значення, біологія та агротехніка гороху.
9. Загальна ботанічна характеристика коренеплодів на прикладі цукрового буряка.
10. Біологічні особливості та агротехніка цукрових буряків.
11. Народногосподарське значення і біологія картоплі.
12. Агротехніка вирощування картоплі.
Рослинництво - наука і галузь сільськогосподарського виробництва. Класифікація та походження культурних рослин
Рослинництво - наука, що вивчає культурні рослини, різноманітність їх форм і сортів, особливості біології та найдоцільніші прийоми вирощування з метою отримання високих і стабільних урожаїв.
Рослинництво - це галузь сільського господарства, в якій проходить накопичення органічної речовини шляхом вирощування культурних рослин.
У сучасному розумінні рослинництво, вірніше рослинницькі науки, поділяють на власне рослинництво, яке займається вивченням польових культур (зернових і технічних), овочівництво, плодівництво, луківництво, лісівництво.
Основним завданням рослинництва є забезпечення людини продуктами харчування, тваринництва - кормами, а промисловість - сировиною.
Наука, яка займається питаннями вирощування рослин, в широкому розумінні, називається агрономією.
Становлення агрономічної науки проходило завдяки роботам багатьох видатних вчених.
А.Т. Болотов працював над основами впровадження чергування культур та їх урожайності.
І.І. Комов розробив основи плодозмінної сівозміни.
І.А. Стебут розробив наукові основи рослинництва, які виклав у праці "Основы полевой культуры".
М.І. Вавілов досліджував флору культурних рослин, розробляв питання генетики, екології, селекції рослин.
В.Я. Юр'єв є основоположником селекції і насінництва культурних рослин, селекціонером зернових культур.
М.М. Кулешов вивчав екологію польових культур, особливо кукурудзи і пшениці та наукові основи насінництва.
Розвиток агрономічної науки пов'язується також із роботами Д.М. Прянишникова, К.А. Тімірязєва, І.В. Мічуріна, В.В. Докучаєва, П.А. Костичева та ін.
Великий вклад у розвиток рослинництва внесли вчені-селекціонери В.М. Ремесло, Ф.Г. Кириченко, М.В. Цицин, В.С. Пустовойт та ін.
Основними напрямками інтенсифікації рослинницького виробництва є створення оптимальних умов вирощування рослин, селекція рослин з високими показниками фотосинтезу, які б успішно росли у загущених посівах, селекція нових більш високопродуктивних, стійкіших до хвороб та шкідників сортів, розробка нових енергозберігаючих технологій тощо.
Всі сільськогосподарські рослини за біологічними та господарськими ознаками поділяють на польові, овочеві, плодові, ягідні та лісні культури, які, в свою чергу, включають дрібніші класифікаційні групи.
Для польових культур єдину класифікацію встановити важко, так як багато з них можна віднести одночасно до різних груп. Але найпоширенішим є їх поділ за характером головного продукту, який одержують під час їх культивування:
Група 1. Зернові:
- хлібні злаки I групи (пшениця, жито, ячмінь, овес, тритікале);
- хлібні злаки II групи (кукурудза, просо, сорго, рис) та гречка.
Група 2. Зернобобові (горох, квасоля, соя, кормові боби, сочевиця, люпин, нут та ін.).
Дуже часто в сільськогосподарському виробництві зернові і зернобобові культури об'єднують в одну групу - зернові.
Група 3. Коренеплоди (буряк кормовий та цукровий, кормова морква, бруква, турнепс).
Група 4. Бульбоплоди (картопля, топінамбур).
Група 5. Баштанні (гарбуз, диня, кавун). Часто цю групу рослин відносять до групи овочевих культур.
Група 6. Олійні (соняшник, ріпак, рицина, льон олійний, арахіс, сафлор, кунжут тощо) та ефіроолійні (коріандр, фенхель, кмин, аніс, м'ята та ін.).
Група 7. Прядивні:
- волокнисті (льон звичайний, коноплі, джут, канатник, кенаф);
- волокно на плодах (бавовник).
Група 8. Наркотичні та інші технічні (тютюн, махорка, хміль).
Група 9. Кормові трави:
- бобові однорічні (конюшина інкарнатна, вика, серадела);
- бобові багаторічні (конюшина посівна, конюшина біла, конюшина рожева, люцерна, буркун, еспарцет та ін.);
- злакові однорічні (райграс однорічний, африканське просо, могар, пайза);
- злакові багаторічні (тимофіївка, грястиця збірна, вівсяниця, райграс, стоколос, житняк, мітлиця та ін.).
Історія походження культурних рослин сягає в глибоку давнину - 10-12 тис. років тому. Людство протягом багатьох тисячоліть відбирало з дикої флори кращі форми рослин, змінювало та змінює не тільки умови росту рослин, а й їхню природу за рахунок відбору потрібних їй форм.
Перші передбачення про походження культурних рослин були висунуті швейцарським ботаніком О. Декандолем ("Ботанічна географія", "Походження культурних рослин").
Сучасні ж уявлення про походження культурних рослин закладені М.І. Вавіловим, який із співробітниками в результаті численних експедицій в різні райони Земної кулі, виділив закономірності їх поширення. Було доведено, що різні культури мають свої центри найбільшої різноманітності, які і є центрами їх походження.
На сьогоднішній день виділяють сім центрів походження основних сільськогосподарських культур:
1. Південноазіатський тропічний центр (рис, цукрова тростина, плодові, овочеві);
2. Східноазіатський центр (соя, просо, плодові, овочеві);
3. Південно-Західноазіатський (форми пшениці, жито, виноград, бобові, горох);
4. Середземноморський (маслина, конюшина, капуста, кормові культури);
5. Абіссінський (сорго, нут, форми пшениці та ячменю);
6. Центральноамериканський (кукурудза, бавовник, какао, квасоля та ін. (900 видів));
7. Андійський (картопля, лікарські рослини (хінне дерево)).
Світовий фонд культурних рослин налічує близько 1500 видів (2% рослинних ресурсів Землі), з них у рослинництві використовується 1200, але найпоширенішими є тільки 250 видів.
Вчення М.І. Вавілова про центри походження культурних рослин вивчається в курсі "Загальної біології" середньої школи.
Загальна характеристика хлібних злаків
Зернові культури є основою всього сільськогосподарського виробництва, адже зерно - основний продукт харчування людини, основний концентрований корм для тварин і сировина переробної промисловості.
У світі зернові займають величезні площі: пшениця - 216 млн. га, рис - 146,5, кукурудза - 131,5, ячмінь - 73,5 млн. га.
Україна довго була одним з постачальників зерна наєвропейський ринок. Та ось протягом останньої чверті двадцятого століття зерна не вистачало для забезпечення власних потреб, його закуповували близько 5 млн. т щорічно. На сьогоднішній день, у зв'язку з економічними труднощами в країні, спостерігається тенденція
Loading...

 
 

Цікаве