WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Механізм легеневого дихання - Реферат

Механізм легеневого дихання - Реферат

картоплі дає набагато вищі врожаї, ніж повторні посіви, які для неї допустимі.
Багаторічні трави в сівозміні переважно підсівають до зернових хлібів, причому в зоні достатнього зволоження, на легких ґрунтах - як до озимої пшениці й жита, так і до ярого ячменю та вівса, а на важких ґрунтах і за нестачі вологи - під ярі.
Пар у сівозміні розміщують для знищення на певному полі бур'янів і підвищення його родючості. Наприклад, після ярих і озимих колосових, що вирощувались два роки підряд.
Паром називають поле в сівозміні, на якому протягом певного періоду не вирощуються рослини і застосовують спеціальну систему обробітку ґрунту, яка спрямована на знищення бур'янів і нагромадження в ньому вологи та поживних речовин.
Виділяють чисті, або незайняті, та зайняті, або зелені, пари. Чисті пари - це пари, які протягом усього вегетаційного періоду не засіваються і обробляються. Використовуються такі пари переважно в південних посушливих районах.
Зайняті пари - це пари, на яких вирощують рослини з коротким вегетаційним періодом, після збирання яких є ще достатньо часу для парового обробітку, який включає періодичні культивації ґрунту, післядощові боронування ґрунту. Прикладом зайнятих парів є посіви бобово-злакових сумішей, кукурудзи на зелену масу, ранньої картоплі, бобових трав, вирощування культур на зелене сидеральне добриво тощо.
У Лісостепу України, в якому знаходиться і Тернопільська область, основною просапною культурою є цукрові буряки. Із зернових культур вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, овес, гречку, кукурудзу, із зернобобових - горох, які в сумі займають у структурі посівних площ усіх зернових культур 80-90% площі. З кормових культур у цій зоні сіють кукурудзу на силос, кормові буряки, бобово-злакові суміші, одно- і багаторічні бобові та злакові трави.
Класифікація, впровадження та освоєння сівозмін
Сівозміни класифікують за трьома ознаками: за використанням, провідними культурами і кількістю полів.
За використанням визначають типи сівозміни:
- польові (вирощують переважно польові зернові і технічні культури, на долю яких у цих сівозмінах припадає понад 50% усієї площі);
- кормові (вирощують переважно кормові культури, до таких сівозмін відносяться прифермські і лукопасовищні сівозміни);
- спеціальні (вирощують переважно певні специфічні культури, які не доцільно вирощувати в польових сівозмінах - овочеві, рисові, льонові, а також ґрунтозахисні).
За наявністю провідних культур у сівозмінах визначають їх види. Наприклад, за вирощування переважно зернових і просапних культур таку сівозміну називають зернопросапною. Виділяють також зернопарову, зернопарокартопляну, просапну та інші сівозміни.
За кількістю полів сівозміни бувають десяти-, дев'яти-, восьми- і т.д. пільними.
У Лісостеповій зоні України найпоширенішими є 8-10 - пільні сівозміни, наприклад: 1) пар (однорічні трави, кукурудза на зелений корм), 2) озима пшениця, 3) цукрові буряки, 4) кукурудза на зерно, 5) горох, 6) озима пшениця, 7) цукрові буряки, картопля, 8) кукурудза на силос, 9) ярі зернові. Також у цій зоні є сівозміни з короткою ротацією: 1) зернобобові, 2) озима пшениця, 3) цукрові буряки, 4) кукурудза на зерно, 5) ярі зернові (ячмінь, гречка, просо та ін.).
Для фермерських господарств та приватних землекористувачів, які спеціалізуються на виробництві картоплі, можна запропонувати наступні сівозміни: I. 1) конюшина або однорічні трави, 2) картопля, 3) ячмінь з підсівом конюшини або ячмінь, овес; II. 1) конюшина або однорічні трави, 2) озимі, 3) картопля, 4) ячмінь з підсівом конюшини або ячмінь, овес. За відсутності нематод можливе й більш спрощене вирощування на постійному місці з поліпшуючим чергуванням картоплі з озимим житом, що використовується навесні як зелене добриво: 1) картопля + озиме жито на зелене добриво.
Впровадження сівозміни - це розробка та затвердження проекту системи сівозміни щодо земельної території сільськогосподарського підприємства.
Освоєння сівозміни - це розміщення сільськогосподарських культур після попередників відповідно впроваджуваної схеми сівозміни.
Впровадження і освоєння сівозміни включає ряд послідовних етапів, таких як встановлення схеми чергування культур і ротаційної таблиці сівозміни, розробка системи обробітку і удобрення ґрунту, складання і здійснення плану переходу до впроваджуваної сівозміни.
Встановлення схем чергування культур у сівозміні передбачає планування кількості полів у сівозміні, їх площі, які б враховували кліматичні умови, відповідно запропонованих культур та потреби в тій чи іншій продукції. Схема сівозміни повинна враховувати також найсприятливіші територіальні умови для розміщення посівних площ, раціональних затрат праці тощо.
Після розробки схеми сівозміни складають ротаційну таблицю на період, який дорівнює кількості полів у сівозміні.
Розробка системи обробітку і удобрення ґрунту в сівозміні.
Освоєння та складання плану переходу до впроваджуваної сівозміни. Розробляється план для переходу до наміченої сівозміни, так як на полях висівались культури, які, як правило, не співпадають з наміченими в попередники культурами нової сівозміни.
План переходу до сівозміни повинен відповідати ряду вимог: враховувати правильність чергування культур; не зумовлювати зниження кількості продукції; провідні культури повинні висіватись після кращих попередників; за потреби, забур'янені поля відводити під пар; на одному полі висівати одну культуру, що важливо для використання техніки і підготовки поля до включення в нову сівозміну; перехідний період повинен тривати не більше 2-3 років.
Перехідний період вважають закінченим, а сівозміну освоєною, коли всі культури висівають після попередників, які заплановані схемою впроваджуваної сівозміни.
У господарствах щодо сівозмін ведеться документація. Всі відомості про сівозміни записують у "Книгу історії полів".
Книга історії полів, або книга регістрації посівів, включає загальну щодо всієї сівозміни частину та на кожне поле окремо.
У загальній частині записують схему сівозміни, таблицю перехідного періоду, систему обробітку та удобрення ґрунту тощо.
У другій частині книги, яка відведена кожному полю, фіксується його номер, що є незмінним протягом всього періоду сівозміни, записують відомості про культури, що висівались, їх врожайність і в хронологічному порядку всі роботи на ньому (час і вид обробітку та удобрення ґрунту, строк сівби та якість насіння, полив, внесення хімічних засобів захисту рослин, строки збирання урожаю тощо).
Сівозміни для пришкільної ділянки типові для сільськогосподарського виробництва, але повинні враховувати потреби школи в тій чи іншій продукції, включати більшу різноманітність культур, враховувати специфіку навчального процесу школи та інше.
Наприклад, шкільна польовазерно-трав'яно- просапна 8-пільна сівозміна включає: 1) ярі зернові з підсівом трав, 2) трави (конюшина, еспарцет, люцерна), 3) озима пшениця, 4) цукровий чи кормовий буряк, 5) кукурудза на
Loading...

 
 

Цікаве