WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Найважливіші таксономічні одиниці в класифікації рослинного світу і основні завдання класифікації і систематизації рослин - Реферат

Найважливіші таксономічні одиниці в класифікації рослинного світу і основні завдання класифікації і систематизації рослин - Реферат

(наприклад - каштанові і солонцеві ґрунти).
Реакцію ґрунтового розчину виражають у pH, що є від'ємним десятковим логарифмом концентрації іонів водню. За величиною pH ґрунти поділяють на такі групи: сильнокислі - pH 8,1.
У районах Полісся і Півночі Лісостепу частіше зустрічається саме кисла реакція ґрунтового розчину, що негативно впливає на продуктивність сільськогосподарських рослин та життєдіяльність ґрунтових організмів.
Розрізняють актуальну і потенційну кислотність ґрунту.
Актуальна, або активна, кислотність зумовлюється наявністю в ґрунтовому розчині вільних іонів Н+. Визначається у водних ґрунтових витяжках.
В якості меліорантів лужних ґрунтів останнім часом широко почали використовувати фосфогіпс - відхід суперфосфатного виробництва. У деяких країнах використовують сірчану кислоту, яка особливо ефективна на ґрунтах карбонатного засолення, та сірчанокисле залізо; хлористий кальцій - за содового засолення.
У південних степових районах України, де в ґрунтах близько до поверхні залягають карбонати, застосовують так звану самомеліорацію - перемішування верхніх горизонтів з нижнім карбонатним під час глибокої оранки.
Структура та фізичні властивості ґрунту
Структура ґрунту - це різні за формою і розміром агрегати, на які розпадається ґрунт. Структура ґрунту є важливою його морфологічною ознакою. Найбільше агрономічне значення мають частинки орного шару розміром 0,25 - 10 мм. За таких умов ґрунт найпухкіший, втрачає найменше вологи, має високу водопроникність та водозатримну здатність, стійкий проти ерозії. У структурному ґрунті добре виражені капілярні та некапілярні пори.
Виділяють три види структури ґрунту (за С.А. Захаровим): кубоподібна, призмоподібна і плитоподібна.
За кубоподібної структури агрегати ґрунту рівномірно розвинуті за всіма трьома взаємоперпендикулярними векторами (агрегати грудочкові, пилуваті, горіхоподібні, зернисті).
Призмоподібна - структурні частинки розвинуті переважно у вертикальній осі (агрегати стовпчасті, призматичні).
Плитоподібна - характеризується частинками, які розвинуті переважно у горизонтальній площиніта вкорочені у вертикальному напрямку (агрегати сланцеві, пластинчасті, листкоподібні, лускоподібні).
Ґрунти, в яких частинки містяться не в агрегатах (піски) або взагалі не мають грудочкової структури (сильно ущільнені), називаються безструктурними. Безструктурні ґрунти не мають сприятливого для рослин водного і повітряного режимів.
Причиною погіршення структури ґрунту є: механічне руйнування агрегатів під час обробітку ґрунту; фізико-хімічне руйнування опадами, які містять іони водню та амонію, що витісняють з обмінного шару колоїдних частинок іони кальцію та магнію, руйнуючи їх; біологічне руйнування - мінералізація мікроорганізмами органічних сполук, які приймають участь в утворенні структурних агрегатів.
Покращення грудочкової структури ґрунту досягається: внесенням у ґрунт органічних та мінеральних кальцій- і магнійвмісних добрив, які коагулюють колоїди, тим самим сприяючи утворенню грудочок; посів злакових і бобових трав, які підвищують вміст гумусу в ґрунті, складові якого з іншими компонентами ґрунту утворюють агрегати; посів рослин з потужною кореневою системою, яка механічно сприяє утворенню грудочок; дотримання сівозміни; зменшення кількості обробітків ґрунту та ін.
Механічний і мінералогічний склад ґрунту, вміст у ньому органічних речовин, увібраних іонів, його структура та інші компоненти визначають фізичні властивості ґрунту.
До загальних фізичних властивостей ґрунту належить питома і об'ємна маса та пористість.
Питома маса твердої фази - це маса одиниці об'єму абсолютно сухої твердої фази ґрунту без пор. Наприклад, малогумусові чорноземи мають питому вагу 2,5-2,65 г/см3, високогумусові - 2,3-2,4 г/см3.
Об'ємна маса - це маса одиниці об'єму абсолютно сухого ґрунту з непорушеною будовою. Наприклад, об'ємна маса орного горизонту глинистих і суглинистих ґрунтів становить 1,6-1,8 г/см3. Оптимальною для більшості cільськогосподарських рослин є на суглинистих ґрунтах їх об'ємна маса 1-1,2, а піщаних і супіщаних - 1,2-1,4 г/см3.
Пористість ґрунту - це відношення сумарного об'єму всіх пор до загального об'єму ґрунту.
Пористість вираховують діленням показника об'ємної ваги ґрунту на його питому вагу, виражену у відсотках. Наприклад, пористість верхнього горизонту піщаного ґрунту близько 30%, суглинистого - 45%, глинистого - 53%, структурного чорнозему - 55-60%. Оптимальною для культурних рослин є пористість ґрунту 50-60%.
Сумарну пористість ґрунту поділяють на капілярну (діаметр пор менше 0,1 мм) і некапілярну (діаметр пор більше 0,1 мм). Від співвідношення капілярних і некапілярних пор також залежать фізичні властивості ґрунту, його водний, повітряний та інші режими. Оптимальним для рослин є рівне співвідношення капілярних і некапілярних пор.
Список рекомендованих джерел:
1. Агрохімія / І.М.Карасюк , О.М.Геркіял, Г.М.Господаренко та інші / За ред. І.М.Карасюка. - К.: Вища школа, 1995. - 471с.
2. Агрохімія: Лабораторний практикум / А.П.Лісовал, І.М.Давиденко, Б.М.Мойсеєнко. - К.: Вища школа, 1994. - 335с.
3. Андреев Ю.М. Овощеводство. - М.:ПрофОбрИздат, 2002. - 256с.
4. Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. - 336с.
5. Бадина Г.В., Королев А.В., Королева Р.О. Основы агрономии. - Ленинград: Агропромиздат, 1988. - 448с.
6. Барабаш О.Ю. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1994. - 374с.
7. Барабаш О.Ю., Семенчук П.С. Довідник овочівника. - Львів: Каменяр, 1985. - 218с.
8. Бейкер Х. Плодовые культуры: Пер. с англ. - М.: Мир, 1990. - 198с.
9. Білецький П.М. Овочівництво. - К.: Вища школа, 1970. - 420с.
10. Білецький П.М., Роман І.С. Овочівництво і плодівництво. - К.: Вища школа, 1978. - 448с.
11. Болотских А.С. Настольная книга овощевода. - Харьков: Фолио, 1998. - 487с.
12. Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1978. - 384с.
13. Васюта В.М., Рыбак Г.М., Клименкос.В. Справочник садовода. - К.: Наукова думка, 1990. - 352с.
14. Вирощування зернових культур у Лісостепу та Поліссі України / Зіневич Л.Л., Глуздєєв В.Г., Круть В.М. і ін. - К., 1993. - 49с.
15. Витязев В.Г., Макаров И.Б. Общее земледелие. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. - 287с.
16. Гапоненко Б.К., Гапоненко М.Б. Ваш сад. - К.: Урожай, 1994. - 400с.
17. Гладюк М.М. Основи агрохіміі. Хімія в сільському господарстві. - К., Ірпінь: Перун, 2003. - 288с.
Loading...

 
 

Цікаве