WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Обмін речовини і енергії - Реферат

Обмін речовини і енергії - Реферат

утворенні. Яловичина, свинина, морський окунь, тріска, ставрида, яйця, молоко, сир
* Мікроелементи - це група хімічних елементів, присутніх в організмі людини і тварин у малих концентраціях. Добова потреба в них виражається в міліграмах або частках міліграма. Мікроелементі* мають високу біологічну активність та необхідні для життєдіяльності організму. До таких мікроелементів належать залізо, мідь, кобальт, нікель, марганець, стронцій, цинк, хром, йод, фтор. Нестача цихречовин у харчуванні може призвести до структурних та функціональних змін в організмі, а їх надлишок має токсичну дію. Найбільш дефіцитні мінеральні елементи в їжі людини - кальцій та залізо. Основні властивості мікроелементів наведені в табл.
Мікроелементи
Функції мікроелемента в організмі Продукти харчування, які містять мікроелементи
Залізо
Міститься в гемоглобіні крові, бере участь в окисно-відновних процесах, входить до складу ферментів, стимулює внутрішньоклітинні процесії обміну.
Печінка, нирки, м'ясо кролів, яйця, гречана крупа, пшоно, бобові, яблука, персики.
Мідь
Необхідна для синтезу гемоглобіну, ферментів, білків, сприяє нормальному функціонуванню залоз внутрішньої секреції, виробленню інсуліну, адреналіну.
Печінка, морські продукти, зернові, гречана та вівсяна крупи, горіхи.
Кобальт
Активізує процеси утворення еритроцитів і гемоглобіну, впливає на активність деяких ферментів, бере у уасть у виробленні інсуліну, необхідний для синтезу вітаміну В12
Морські рослини, горох, буряк, червона смородина, полуниці.
Нікель
Стимулює процеси кровотворення.
Морські продукти.
Марганець
Береу чacmь у процесах утворення кісток, кровотворенні, функціях ендокринної системи,
обміні вітамінів, стимулює процеси росту. Злакові, бобові, горіхи, чай, кава..
Йод
Бере участь в утворенні гормону щитовидної залози - тироксину, який контролює стан енергетичного обміну, активно впливає на фізичний і психічний розвиток, обмін білків, жирів, 'вуглеводів, водно-сольовий обмін Морська вода, морські риби (тріска), креветки, морська капуста.
Фтор
Бере участь у розвитку зубів, утворенні кісток, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін. Риба, баранина, телятина, вівсяна крупа, горіхи.
Цинк
Входить до скіїаду багатьох ферментів, інсуліну, бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, необхідний для нормальної діяльності ендокринних залоз, нормшізує жировий обмін. Печінка, м 'ясо, жовток яйця, гриби, злакові, бобові, часник, картопля, буряк, горіхи.
Хром
Бере участь у регуляції вуглеводного і -мінерального обміну, метаболізмі холестерину, активізує ряд ферментів. Волова печінка, м'ясо, птиця, зернові, бобові, перлова крупа, житнє борошно.
Неправильне харчування суттєво знижує захисні сили організму і працездатність, порушує процеси обміну речовин, призводить до передчасного старіння і може спричиняти виникнення багатьох захворювань, зокрема інфекційного характеру.
Надмірне харчування, особливо в сполученні з нервово-психічною Напругою, малорухливим способом життя, вживанням алкогольних
напоїв і курінням, може призвести до виникнення багатьох захворювань. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) до захворювань, пов'язаних з надмірною вагою, віднесені * атеросклероз, * серцево-судинні порушення, * гіпертонія, * ожиріння, * жовчнокам'яна хвороба, * цукровий діабет та інші. Переїдання досить часто буває причиною захворювань органів кровообігу.
Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і опору впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.
Обмін речовин в організмах можливий лише за наявності води, бо майже всі хімічні, колоїдно-хімічні та фізіологічні процеси відбуваються у водних розчинах органічних, та неорганічних речовин або за обов'язкової участі в них води. Процеси травлення і засвоєння їжі у травному каналі та синтез живої речовини в клітинах організмів відбувається виключно у рідкому середовищі. Втрата організмом лише 10-20% води веде до його загибелі. Без води людина може прожити не більше п'яти діб.
Без води не може існувати й людська цивілізація, бо вода використо-вується людьми не лише для пиття, а й для забезпечення своїх санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб. Вода використовується у промисловості, побуті, сільському господарстві, як джерело енергії.
Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.
Але для більшості людських потреб придатна не будь-яка вода, а прісна - з вмістом мінеральних солей до 1 г/л. Незважаючи на величезні обсяги гідросфери (16млрд м3 води), прісні води становлять менше 3%. її об'єму. Доступною для використання є лише невелика частка прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних горизонтах.
Забезпеченість річковою водою України дуже мала. Цей дефіцит річкової води доводиться надолужувати використанням підземних вод, яких у нашій країні чималий запас. Головним джерелом річкової води в Україні є Дніпро, а також Дністер, Південний Буг, Тиса] Прут, малі річки (їх налічується понад 63000).
Не всяка прісна вода може використовуватись людьми. До якості води висуваються певні вимоги залежно від галузей її використання. Найбільш жорсткими є вимоги до якості питної води та води у водоймищах, що використовуються для розведення риби. Вода повинна відповідати санітарним вимогам - гранично допустимим нормам (ГДН) вмісту тих чи інших компонентів, що забезпечують склад і властивості води. Така вода повинна бути безпечною щодо бактеріального складу, нешкідливою за вмістом і складом розчинених хімічних речовин. В основі гігієнічного нормування якості питної води лежить відповідність її санітарним нормам безпеки в епідеміологічному, патафізіологічному і токсикологічному відношеннях, а також - естетичним вимогам (нормальної реакції людини). Якщо джерела водопостачання не відповідають нормам, їх заздалегідь очищують від бактерій, позбувають зважених часток. Проте є такі забруднення, які усунути неможливо, тому така вода для використання непридатна.
Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту - гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з'яви-лися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість і рН.
Використана література:
1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. - К., 2001.
2. Основи охорони праці. - К., 2000.
3. Загальна гігієна та основи екології. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве