WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Органи багатоклітинних тваринних організмів. Онтогенез і філогенез тваринних організмів. Розвиток життя на землі. Система тваринного світу. Найпростіш - Реферат

Органи багатоклітинних тваринних організмів. Онтогенез і філогенез тваринних організмів. Розвиток життя на землі. Система тваринного світу. Найпростіш - Реферат

зародка приводить до виникнення численних похідних зародише-вих листків-органів і тканин.
Постембріональний період розвитку. У момент народження чи виходу організму з яйцевих оболонок закінчується ембріональний і починається постембріональний період розвитку.
Філогенез (від грец. ph?lon - плем'я, рід, вид і ...генез), філогенія, історичний розвиток організмів. Термін введений нім. еволюціоністом Е.Геккелем у 1866. Процес філогенезу і його закономірності вивчає філогенетика. Основною задачею при вивченні філогенезу є реконструкція еволюційних перетворень тварин, рослин, мікроорганізмів, установлення на цій основі їх походження і родинних зв'язків між таксонами, до яких відносяться вивчені організми.
Для цієї мети Е. Геккель розробив метод "потрійного паралелізму", що дозволяє шляхом зіставлення даних трьох наук - морфології, ембріології і палеонтології - відновити хід історичного розвитку досліджуваної систематичної групи. Залучення даних ембріології для реконструкції еволюційних перетворень організмів зажадало вивчення співвідношення між їх індивідуальним і історичним розвитком і уточнення поняття Ф.
Англійський еволюціоніст У. Гарстанг у 1922 сформулював представлення про філогенез як про послідовність онтогенезів у наступних один за одним поколіннях, зв'язаних співвідношенням: батьки - діти - онуки. Ця ідея була розвинута І. І. Шмальгаузеном, що вважав, що філогенез являє собою "історичний ряд відомих (відібраних) онтогенезів". Трактування філогенезу як історичної послідовності онтогенезів, які пройшли контроль природного добору, дозволяє установити процес розвитку будь-якої систематичної групи. Це залежить від вибору ознак, по яких установлюється наступність форм, від наявності даних палеонтології і від задач дослідження. Вивчення історичних змін ознак, характерних для даної систематичної групи, дозволяє реконструювати філогенез цієї групи, однак нерівномірність темпів еволюції ознак і неминучість екстраполяції результатів вивчення обмеженого числа ознак на філогенез цілісного організму, а потім на філогенез таксона, знижує точність реконструкції філогенезу і часто веде до помилок. Тому для цілей реконструкції філогенезу усе ширше залучаються дані цілого ряду біологічних наук, наприклад молекулярної біології, біохімії, генетики, біогеографії, екології й ін.
Філогенез різних груп тварин вивчений украй нерівномірно. Це обумовлено як різною кількістю палеонтологічних і ембріологічних даних, так і історично сформованим напрямком вивчення тієї чи інший таксономічної групи. Палеонтологам відомо менш 3% від передбачуваного числа сучасних видів (близько 4,5 млн.).
Найбільше повно вивчений філогенез хребетних тваринних і вищих рослин, що обумовлено відносною молодістю цих таксонів і наявністю палеонтологічних даних. Для деяких груп хребетних, наприклад гомінид, хоботних і ряду ін., філогенетичні зв'язки встановлені з точністю до родів і видів. Серед безхребетних тварин докладно вивчений філогенез деяких груп молюсків, плеченогих (брахіоподи) і членистоногих. Однак родинні зв'язки між типами тваринного світу, так само як філогенетичні зв'язки таксонів більш низького рангу, наприклад загонів ссавців, багато в чому дискусійні.
3. Розвиток життя на землі. Система тваринного світу
Поділ історії Землі на ери і періоди. В історії Землі виділяють п'ять ер (табл. 4); тривалість кожної з них - десятки і навіть сотні мільйонів років. Ери поділяють на періоди. Вік і тривалість ер і періодів визначені за допомогою "уранового годинника", тобто за розпадом радіоактивних елементів у пробах гірських порід. Цей процес відбувається зі сталою швидкістю, незалежно від жодних умов. Встановлено, що через кожні 100 млн років з 1 кг урану залишається 985 г й утворюється 13 г свинцю і 2 г гелію. За співвідношенням мас цих елементів можна визначити вік гірської породи.
Походження життя на Землі. Найбільш аргументована теорія походження життя на Землі розроблена російським ученим О. І. Опаріним та англійським - Д. Холдейном. Вона грунтується на тому, що до складу первинної атмосфери входили Н2О, СО2, CO, H2S, NH3, CH4 та інші речовини і температура її була високою. Коли температура поверхні Землі стала нижчою за 100 °С, пішли зливи. Вода заповнювала западини поверхні землі, утворювались моря й океани, в яких розчинялися різні речовини атмосфери. Досить висока температура води первісного океану і значна концентрація перелічених вище сполук були сприятливими для синтезу складних високомолекулярних органічних речовин. У синтезі цих речовин важливу роль відігравали енергія електричних розрядів, ультрафіолетове випромінювання та розпечені вулканічні викиди.
Таблиця 1. Геохронологічна історія Землі
Первісний океан поступово наповнювався все складнішими і складнішими органічними полімерними сполуками - вуглеводами, амінокислотами, азотистими основами тощо. Із них абіогенним шляхом формувались первинні білки, нуклеїнові кислоти.
Правомірність абіогенного синтезу органічних сполук підтверджена численними експериментами. Абіогенним шляхом синтезовано аденін, піримідин, рибозу, дезоксирибозу, АДФ, полісахариди і полінуклеотиди.
Таким був перший етап виникнення життя на Землі. Другим етапом став процес концентрування органічних речовин у "поживному бульйоні", що супроводжувався утворенням коацерватних краплин, а далі - багатомолекулярних систем найпростішої організації - "пробіонтів", до складу яких входили поліпептидноліпоїднополінуклеотидні комплекси. Коацерватні краплини були здатні вибірково адсорбувати речовини з навколишнього середовища і за рахунок цього "рости", подрібнюватися й утворювати """дочірні" краплини. На думку О. І. Опаріна і Д. Холдейна, між коацерватними краплинами йшов добіологічний природний "добір", який був спрямований на вдосконалення молекул білків і нуклеїнових кислот, виникнення процесів матричного синтезу. В результаті такого добору утворювалися білковонуклеїноволіпоїдні системи, які характеризувалися упорядкованим обміном речовин і самовідтворенням. Тривала еволюція хімічних процесів, яку вчені розглядали як третій етап виникнення життя на Землі, спричинила перетворення окремих коацерватних краплин на перші примітивні живі істоти, які вступили в біологічний природний добір і започаткували органічний світ Землі (мал. 1).
Мал. 1. Гіпотетична схема основних етапів еволюції еукаріотних організмів на основі симбіогенезу:
/ - гіпотетичний прокаріотний організм типу мікоплазми; II - гіпотетичний прокаріотний амебоподібний організм з мітохондріями; III - гіпотетичний найпростіший еукаріотнийорганізм; IV - еукаріотний організм з пластидами; V - тварини; VI - рослини; а - аеробні бактерії; б - спірохети або інші бактерії; в - синьозелені водорості; / - виникнення мітохондрій; 2 - виникнення ядра і джгутиків; 3 - утворення хлоропластів
Серед гіпотез біогенетичного виникнення життя (біогенезу) слід назвати гіпотезу панспермії, яку сформулював шведський фізик С. Арреніус, а розвинув український учений В. І. Вернадський. Суть цієї гіпотези грунтується на припущенні, що організми позаземного походження занесені на Землю з космосу з метеоритами та космічним пилом. На сьогодні немає достовірних підтверджень позаземного виникнення мікроорганізмів, хоча їх і знайшли на метеоритах, тобто вони мають значну стійкість до космічного випромінювання.
Таблиця 2. Геохронологічна таблиця (за Ю. І.
Loading...

 
 

Цікаве