WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Калина звичайна - Viburnum opulus - Реферат

Калина звичайна - Viburnum opulus - Реферат

застосування звіробою як лікувального засобу.
Це - багаторічна трав'яниста рослина (ЗО-60см заввишки) з родини звіробійних (Нурегісасеае). Стебло пряме, голе, вгорі гіллясте. Міжвузля округлі або з двома гранями, цілісні. Листки супротивні, сидячі, овальні, видов-жено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї, з численними залозкамИі Квітки правильні, зібрані в щитко-подібну волоть або нещільну китицю. Чашечки з п'яти, що зрослися біля основи, ланцетних, загострених, гладеньких по краю чашолистків. Віночок п'ятичленний, жовтий, пелюстки з численними чорно-бурими або фіолетовими крапками. Тичинок багато, маточка одна, з верхньою зав'яззю і З-5 стовпчиками. Плід - багатонасінна тригранна коробочка.
Росте у змішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників, на луках., перелогах, біля доріг.
Трава містить до 12 % дубильних речовин, гіперин, гіперицин, гіперозид, азулен, ефірну олію (до 0,3 %), смолисті речовини (17 %), антоціани (до б %), сапоніни, вітамін С і каротин.
Препарати звіробою мають в'яжучі і протимікробні властивості, а також здатні стимулювати регенерацію тканин. Використовують усередину при колітах, зовнішньо - при опіках, гінгівітах та стоматитах.
Із звіробою виготовляють антибактеріальні препарати іманін і новоіманін, якими лікують гнійні рани, тяжкі опіки, гострі катари дихальних шляхів. Новоіманін використовують також для боротьби з бактеріозами овочевих рослин і проти вірусної мозаїки тютюну.
Оскільки звіробій може рости на одному місці 5 років і більше, для його вирощування слід підбирати незатінені місця. Ділянки повинні бути незабур'янені. Грунт обробляють, як і під інші просапні культури. Перед сівбою його боронують (залізними граблями). Якщо внести органічні і мінеральні добрива, урожайність рослини збільшиться на 20-ЗО %. Рекомендується під основну оранку вносити 0,2 т/100 м2 торф'яного компосту і 3 кг/100 м азотних, фосфорних і калійних добрив.
Розмножується безпосереднім висівом насіння в грунт під зиму з міжряддями 45 см з розрахунку ЗО- 40 г/100 м2. При весняній сівбі насіння обов'язково стратифікують: змішують з піском і витримують на холоді 2-3 міс. Для створення оптимальних умов зростання після появи сходи прополюють, а міжряддя розпушують. Такий обробіток на першому році культивування протягом літа повторюють 3-4 рази. На другий і наступні роки рано навесні з ділянки збирають відмерлі стебла, грунт боронують (залізними граблями). Для заготівлі сировини на великих площах траву ско-шують, а на малих - зрізують серпами на висоті 30 см від поверхні землі. Звичайно через 1 -1,5 міс після першого укосу рослини повторюють повну вегетацію і знову зацвітають. Тоді їх косять вдруге. Середня урожайність становить 0,2 т/100 м2 з дворічних і 0,3 т/100 м2 з трирічних культур.
Сировину сушать у добре провітрюваних приміщеннях при температурі 50-60 °С. При сухій погоді можна сушити на відкритому повітрі, але в тіні.
Чистотіл звичайний - Chelidonium majus L.
Стародавні греки помітили, що рослина, яку ми називаємо чистотілом, розквітає з прильотом і вгасає з відльотом ластівок, тому її назвали хелідоніум - травою ластівок. В минулому її використовували в різних країнах Європи як засіб від бородавок, для лікування печінки і жовчного міхура.
У 1896 p. M. М. Денисенком вперше опубліковано результати успішного лікування витяжкою чистотілу хворих із злоякісними пухлинами. В останні роки ведуться більш глибокі дослідження антибластичних властивостей цієї рослини.
Чистотіл звичайний - багаторічна трав'яниста рослина з родини макових (Papaveraceae), 80-100см заввишки, з коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Стебло прямостояче, слаборебристе, як і листки, рідко вкрите волосками, вгорі розгалужене. Листки чергові, світло-зелені, зісподу сизуваті, непарноперисторозсічені, з сидячими зарубчастими частками. Частки округло-яйцеподібні або видовжено-оберненояйцеподібні, біля основи часто звужені. Прикореневі листки більші, довгочерешкові, стеб-лові - сидячі. Квітки близько 20 мм у діаметрі, на довгих квітконіжках, правильні, широкорозкриті, зібрані по 4-5 у зонтикоподібні суцвіття, які виходять з пазух верхівкових листків. Пелюсток чотири, вони золотисто-жовті, яйцеподібні. Плід - прямостояча стручкоподібна коробочка.
Насіння численне, чорне, крапчасто-виїмчасте, з білим губчастим придатком. Росте як бур'ян повсюдно, в затінених місцях, у гаях, садах, біля огорож, хат.
Всі органи чистотілу містять алкалоїди: хелідонін, гемохелідонін, хеледитрин, метоксихелідонін, сангвінарин, протопін, алокриптохін, спартеїн, берберин, хелідамін, стилопін, дефілін, коптизин, оксисангвінарин, хелірубін, хелілутин та ін. У траві їх 0,97-1,87 %. Крім того, є ефір-
на олія (0,01 %), вітамін С (до 170 мг%), каротин (до 15 мг%), хелідонова, яблучна, лимонна та янтарна,кислоти, флавоноїди, сапоніни тощо.
У медичній практиці препарати чистотілу (настій трави, сік із свіжої трави) використовують зовнішньо для припікання бородавок і кондилом, при папіломатозі гортані та початкових формах червоного вовчаку. В невеликих дозах призначають усередину при захворюваннях печінки і жовчного міхура. З коренів чистотілу виготовляють хояелетин - комплексний препарат жовчогінної дії.
Дослідження показали, що чистотіл сприяє підвищенню вмісту гемоглобіну в крові, затримує ріст злоякісних пухлин, фунгістатично і бактеріостатичне діє щодо туберкульозної палички. Один з алкалоїдів - хелідонін - подібно до морфіну викликає пригнічення, а згодом і параліч / центральної нервової системи. Інший алкалоїд - гемохелідонін - судорожна отрута, сильний анестетик місцевої дії. Сангвінарин впливає наркотично, посилює перистальтику кишечника і секрецію слини. Протопін зменшує реактивність вегетативної нервової системи, тонізує гладку мускулатуру матки. Все це свідчить про перспективність дальшого вивчення діючих речовин чистотілу. У ветеринарії пересипану сіллю траву використовують проти тимпаніту у овець, суху - для лікування ран, коро-сти, стригучого лишаю і гельмінтозів у свійських тварин. Траву можна також застосовувати для фарбування вовни в червонувато-жовтий колір, а корені - в жовтий. Корені призначають у гомеопатії при захворюваннях печінки, шлунка, пневмонії та ревматизмі. Найкращий час для сівби насіння чистотілу - червень. Сходи з'являються через 20-25 днів. В перший рік життя рослина утворює розетку листків. У деяких особин формуються квітконосні стебла. Багаторічні рослини відновлюють ріст у кінці березня - в квітні і вегетують до глибокої осені. Цвіте в травні - червні. В окремі роки деякі рослини цвітуть вдруге в липні - серпні. У природі залежно від місцезростання цвіте з травня по вересень.
Кореневище з коренями викопують вручну рано навесні, тільки-но почне відростати надземна частина, або восени після її відмирання. Обрізують надземну частину і зразу ж миють у холодній воді. Зібрану сировину відправляють на завод у день заготівлі.
Loading...

 
 

Цікаве