WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Систематичний огляд класу земноводних. Земноводні – водно наземні хордові тварини - Реферат

Систематичний огляд класу земноводних. Земноводні – водно наземні хордові тварини - Реферат

легеневої артерії подається в легені, де дістає кисень, і через легеневу вену потрапляє в ліве (артеріальне) передсердя. Третє коло починається з шкірної артерії, яка відходить від легеневої. Окиснена в шкірі кров через шкірну вену тече в праве (венозне) передсердя, тобто шкірне коло кровообігу починається, як і мале, легеневе, а закінчується, як велике. Воно з'єднує ці два кола.
Отже, у земноводних сформувались кола кровообігу. Проте оскільки в органи тіла надходить в основному змішана кров, інтенсивність обміну речовин залишається (як і у риб) невисокою і температура тіла мало відрізняється від температуринавколишнього середовища.
Нервова система складається з тих самих відділів, що й у риб, але порівняно з ними має ряд прогресивних ознак (див. мал. 116): більший розвиток переднього мозку, повне розділення його півкуль. З головного мозку виходить 10 пар нервів. Поява земноводних, що супроводжувалась зміною умов життя і виходом з води на сушу, була пов'язана із значною зміною в будові органів чуття. В оці з'явились лінзоподібний кришталик і опукла рогівка, що пристосовані до бачення на відстані. Наявність повік, які захищають очі від висихання й забруднення, і миготливої перетинки свідчать про подібність у будові ока амфібій і справжніх наземних хребетних.
В органах слуху крім внутрішнього вуха, представленого перетинчастим лабіринтом, у земноводних є ще середнє вухо, що являє собою порожнину, один кінець якої затягнутий тонкою барабанною перетинкою, а другий відкривається в ротоглотку. В середньому вусі розміщена паличкоподібна слухова кісточка стремінце, що одним кінцем упирається в овальне вікно внутрішнього вуха, а другим - у барабанну перетинку, яка пристосована вловлювати звукові коливання.
Походження земноводних. До земноводних належать форми, предки яких близько 300 млн років тому вийшли з води на сушу і пристосувались до нових умов життя. Від риб вони відрізнялись наявністю п'ятипалої кінцівки, легень і пов'язаними з ними особливостями кровоносної системи. З рибами їх поєднували: розвиток личинки (пуголовка) у водному середовищі, наявність у личинок зябрових щілин, зовнішніх зябер, бічної лінії і відсутність зародкових оболонок під час ембріонального розвитку.
Усі дані порівняльної морфології та біології свідчать, що предків земноводних слід шукати серед стародавніх кистеперих риб. Перехідними формами між ними і сучасними амфібіями були викопні форми - стегоцефали, які існували в кам'яновугільному, пермському й тріасовому періодах. Ці найдавніші земноводні, за будовою кісток черепа, були надзвичайно подібними до стародавніх кистеперих риб. їхні характерні ознаки: панцир із шкірних кісток на голові, боках і животі; спіральний клапан кишок, як у акулових риб, відсутність тіл хребців. Стегоцефали були нічними хижаками і жили в мілких водоймах.
Вихід хребетних на сушу відбувся в девонський період, який характеризувався посушливим кліматом. У цей період переваги здобули тварини, що могли пересуватися по суші в пошуках сприятливих умов для існування. Розквіт (період біологічного прогресу) земноводних припадає на кам'яновугільний період, рівний, вологий і теплий клімат якого був сприятливим для амфібій. Тільки завдяки виходу на сушу хребетні дістали можливість для подальшого розвитку.
2. Земноводні - водно наземні хордові тварини
Загальна характеристика. До типу Хордові належить близько 40 тис. видів тварин, які живуть на суходолі, в океанах, морях і прісних водоймах.
Еволюція органічного світу досягла найвищого ступеня розвитку в типі хордових, а саме - в підтипі хребетних. Вивчення еволюції хребетних допомагає зрозуміти особливості будови тіла людини. Хребетні мають велике народногосподарське і медичне значення.
Хордові мають комплекс специфічних ознак, які не зустрічаються у тварин, що належать до інших типів тваринного світу.
1. Опорою всього тіла хордових є внутрішній осьовий скелет, або хорда. Вона розміщена в спинній частині тварин і являє собою пружний стрижень з вакуолізованих клітин. Розвивається хорда з ентодерми. Впродовж життя вона зберігається лише у нижчих форм (ланцетник). У вищих вона є лише в зародковому стані і пізніше змінюється хребцями.
2. Центральна нервова система трубчастого типу розміщена над хордою. Розвивається вона з ектодерми і у хребетних диференціюється на головний і спинний мозок.
3. Під хордою розміщена травна трубка. Вона починається ротом і закінчується відхідником. Передній відділ кишки (глотка) у зародків пронизаний зябровими щілинами, які або зберігаються впродовж усього життя у нижчих хордових (ланцетник, риби тощо), або редукуються в процесі розвитку.
4. Центральний орган кровообігу (серце або кровоносна судина, що його замінює) міститься в черевній частині тіла.
Хорда, нервова і травна трубки тягнуться вздовж усього тіла і становлять комплекс осьових органів.
Разом з тим хордові тварини, як і вищі представники безхордових, є тришаровими організмами з білатеральною,
або двобічною, симетрією, вторинною порожниною тіла і вторинним ротом.
Тип Хордові поділяють на три підтипи: Оболонники, Безчерепні та Черепні, або Хребетні, з яких у посібнику розглядається два останніх. До підтипу Безчерепні належать невеликі морські тварини, що живуть на дні піщаних обмілин, зарившись у пісок. Підтип містить лише один клас - Ланцетники.
Клас Ланцетники
Відомо 25 видів ланцетників. Розмір їх досягає 8 см. Тіло сплюснуте з боків і загострене з обох кінців.
Ланцетник (мал. 92) більшу частину життя проводить, зарившись у пісок і виставивши назовні передній кінець тіла. Одна з основних особливостей безчерепних - відсутність черепа, а отже, і щелепового апарату; звідси - пасивне живлення, яке полягає у фільтруванні води. Ланцетник використовує в їжу лише ті морські організми (бактерії, дрібні планктонні тварини, ікринки риб тощо), які потрапляють разом з водою в ротовий отвір.
По всьому спинному боці тварини тягнеться низький спинний плавник, який переходить у високий хвостовий. Хвостовий плавник має форму ланцета, з чим і пов'язана його назва. В задній частині черевного боку є короткий і низький підхвостовий плавник. На передньому кінці розміщена ротова лійка, оточена щупальцями. Шкіра гладенька, складається з двох шарів: епідермісу і власне шкіри, яка утворена драглистою сполучною тканиною. Осьовий скелет
Loading...

 
 

Цікаве