WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Умови проростання насіння. Будова плодів, їх класифікація. Значення плодів у житті людини - Реферат

Умови проростання насіння. Будова плодів, їх класифікація. Значення плодів у житті людини - Реферат

поживних речовин найбільше накопичується в плодах чи насінні, культурні рослини поділяють на зернові, що містять багато крохмалю: в зернівках пшениці - понад 60 %, рису - 75 % ; бобові, з підвищеним вмістом білка (до 30-37 % і більше): арахіс містить білка 38 %, соя - 33-45 %, люпин - близько 61 %; олійні (дають цінну продовольчу і технічну олію): соняшник, сафлор, рицина, кунжут, мак олійний, перила, лялеманція, ріпак, рижій, гірчиця сиза й біла, льон, коноплі та ін. Понад 20 видів рослин використовують для добування дуже цінних ефірних олій, що нагромаджуються в плодах і насінні (коріандр, кмин, фенхель).
Вміст різних речовин у насінні деяких видів рослин наведено в табл. 6.
Поширення плодів і насіння. Насіння квіткових рослин після дозрівання, як правило, втрачає зв'язок з материнською рослиною і проростає десь в іншому місці, оскільки для розмноження організмів потрібна територія. Поширення плодів і насіння здійснюється вітром, водою, тваринами, людиною або насіння розкидається під час розкривання плодів.
Мал. 2. Типи плодів:
І - сухі; ІІ - соковиті; ІІІ - складні; 1 - ліщина; 2 - соняшник; З- пшениця; 4 - вишня; 5 - абрикос; 6 - малина; 7 - мак; S - капуста; 9 - горох; 10 - смородина; 11 - томат; 12 - шипшина; а - горіх; 6 - сім"янка; в - зернівка; г - кістянка; д - складна кістянка; е - коробочка; є - стручок; ж - біб; з - ягода; й - складний плід з горішками оплодня такого плоду складається з кам'янистих клітин, що утворюють "кісточку" з насіниною. Багатонасінні плоди - ягоди (виноград, смородина, томат), у їхню соковиту м'якоть занурено кілька насінин.
Так, вітром розносяться насіння й плоди рослин, що мають парашутики (кульбаба, осот) або крилоподібні придатки (береза, клен), легке насіння (заразиха,верес). У степових рослин, які називають "перекотиполем", вітер несе відламану від своєї підземної частини кулеподібну надземну частину, розсіваючи при цьому насіння на великі відстані (кермеки, верблюжа колючка, залізняк козацький, катран татарський). Рослини, насіння яких може плавати, розселяються водою (півники болотні, кокосова пальма, латаття, частуха звичайна).
Таблиця 1. Вміст речовин у насінні деяких рослин
Рослина Масова частка, %
води білка
жиру
Цукрів, крохмалю інших органічних
речовин золи
Пшениця 13,4 13,6 2,0 67,3 1,8 1,9
Жито 15,1 11,5 1,8 67,8 2,1 1,7
Кукурудза 13,3 9,6 5,1 68,0 2,6 1,4
Соняшник 6,7 26,3 44,3 16,4 2,8 3,5
Горох 13,8 23,4 1,9 52,6 5,5 2,8
Квасоля 11,2 23,7 1,9 55,6 3,9 3,7
Соя 10,1 33,7 19,2 27,1 4,7 5,2
Плоди і насіння, що мають різні пристосування для чіпляння або приклеювання, а також їстівні, розповсюджуються тваринами і людиною. Вони чіпляються до шерсті тварин, пір'я птахів, одягу людини (череда, лопух), прилипають до лап і дзьоба птахів (липучка, омела) і переносяться з місця на місце. Соковиті плоди (суниці, малину) поїдають тварини й птахи, їхнє насіння не перетравлюється і разом з екскрементами потрапляє в грунт. Багато тварин (білки, хом'яки) роблять запаси насіння (жолудів, горіхів) на зиму в різних місцях, однак знаходять їх потім не всі, і тоді насіння проростає там, куди його занесли.
Важливу роль у поширенні насіння культурних рослин відіграє людина. Завдяки постійному пересуванню з місця на місце людина свідомо чи несвідомо сприяє переселенню окремих культурних і диких рослин. Слід зазначити, що чим вища культура людини, чим кращі є засоби сполучення, тим ширше ведеться обмін насінними фондами культурних рослин між державами й континентами. Частіше цю роботу проводять ботанічні сади, селекційні станції різних країн. Іноді людина, не бажаючи того, сприяє поширенню насіння бур'янів (волошка синя, сокирки польові, кукіль, амброзія).
5. Значення квіток, плодів і насіння в природі і в житті людини. Квітки є органами статевого розмноження покритонасінних рослин. Після процесів запилення і запліднення з частин квітки формуються плоди і насіння. Завдяки наявності цих органів квіткові рослини можуть розмножуватись і розселятись на нових територіях. Нектар, пилок, а також усі частини квіток, плоди і насіння різних видів рослин можуть використовуватись у їжу тваринами від безхребетних до людини. Особливо це стосується комах: для багатьох з них квітки, плоди і насіння є не лише їжею, а й місцем розмноження та розвитку.
У насінні містяться органічні речовини: білки, жири, вуглеводи (85-90 %), мінеральні солі (2-4 %) і вода (6-13 %). Плоди й насіння використовуються на корм тваринам і в їжу людини в сирому та переробленому вигляді. Вони є джерелом для добування ефірних олій, крохмалю, білків, лікарських речовин, їх використовують як прянощі. Борошно для приготування хліба - це перероблені зернівки злаків, крупи - перероблені плоди і насіння рису, гречки, проса, ячменю та інших рослин. Цінними їстівними продуктами є насіння гороху, квасолі, сої, бобів,
плоди кокосової пальми, хлібного дерева, ананасів та інших рослин. З насіння і плодів соняшнику, бавовнику, маслина та інших культур отримують харчові олії. Велике значення в харчовому раціоні людини мають плоди різних плодових і овочевих культур: яблуні, груші, сливи, апельсина, лимона, аґрусу, смородини, томата, огірка, гарбуза, кавуна та багатьох інших рослин.
Плоди гарбузів, кормових кавунів, кабачків та інших рослин використовують на корм тваринам. З плодів бавовнику отримують бавовнусирець, яку поділяють на волокно (30-40 %), що використовують для виготовлення тканин, і насіння (60-70 %). У насінні міститься 24- 26 % олії, 20 % білків. Олію використовують у їжу, а також для вироблення технічних масел.
Отже, всі культурні рослини дають плоди і насіння, які в тому чи іншому вигляді використовує людина. У деяких рослин поживне значення мають квітки або суцвіття (цвітна капуста, лотос, артишок).
Список використаної літератури
1. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 312 с.
2. Ґудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. - К., 1991.
3. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. - М., 1987.
Loading...

 
 

Цікаве