WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Будова маточки та процеси, що в ній відбуваються - Реферат

Будова маточки та процеси, що в ній відбуваються - Реферат


Реферат на тему:
"Будова маточки та процеси,
що в ній відбуваються"
ПЛАН
1. Розміщення та будова маточки
2. Процес запилення
3. Запліднення
Використана література
1. Розміщення та будова маточки
Маточка розміщена всередині квітки. У квітці може бути одна, кілька або багато маточок. Кожна маточка утворена одним чи багатьма зрослими плодолистиками.
Маточка складається з трьох частин: зав'язі, стовпчика і приймочки. Зав'язь - це нижня, розширена частина маточки, в якій є насіннєвий зачаток, їх може бути кілька у зав'язі.
Стовпчик - це звужена, іноді значно видовжена (наприклад, у кукурудзи) частина маточки. Є рослини (гарбузові), в яких стовпчик майже не розвинений.
Приймочка - це більш або менш розширена верхня частина маточки. Вона може бути головчаста, видовжена, пірчаста. Під час запилення пилок потрапляє на приймочку.
Мал. 1. Схема будови квітки (а), поздовжній розріз зав'язі (б) та діаграма квітки (е):
1 - приймочка; 2 - стовпчик; З - маточка; 4 - зав'язь; 5 - квітколоже; 6 - квітконіжка; 7 - чашолисток; 8 - пелюстка; (7, 8 - оцвітина); 9 - пиляк; 10 - тичинкова нитка; 11 - тичинка; 12 - пилкова трубка; ІЗ - халаза; 14 - зародковий мішок; 15 - порожнина зав'язі (гніздо); 16 - стінка зав'язі; 17 - сім'яніжка; 18 - нектарник; 19 - мікропіле (пилковхід); 20 - інтегументи; 21 - яйцеклітині; 22 - вторинне ядро; 23 - нуцелус; 24 - насіннєвий зачаток; 25 - стебло; 26 - приквітки; 27 - покривний листок
У вітрозапильних рослин, де імовірність потрапляння пилку менша, приймочка має більшу поверхню. У значної кількості покритонасінних рослин (капуста, горох) зав'язь прикріплюється до опуклого квітколожа, усі ж інші частини квітки (тичинки, пелюстки, чашолистки) прикріплені до цього самого квітколожа, але нижче від маточки. Стінки зав'язі в цьому разі утворюються тільки з плодолистиків. Таку зав'язь називають верхньою. У багатьох рослин (яблуня, огірки) квітколоже розростається, і в ньому розвивається зав'язь. Стінки квітколожа (часом основа оцвітини і тичинок) зростаються зі стінками зав'язі. Таку зав'язь називають нижньою. У таких квіток оцвітина й тичинки прикріплені до квітколожа вище від маточки.
У зав'язі маточки знаходиться порожнина - гніздо (див. мал. 1, 2).
Мал. 2. Розріз дозрілого пиляка (а), пилкового зерна (б), схеми верхньої і нижньої зав'язей (в) та розміщення насіннєвих зачатків у одно і багатогніздої зав'язі (г):
1 - судинний пучок; 2 - пилкові мішки; 3 - пилкове зерно; 4 - вегетативне ядро; 5 - генеративна клітина; 6 - пора; 7 - екзина; 8 - інтина; 9 - стінка зав'язі; 10 - порожнина (гніздо) зав'язі; 11 - насіннєвий зачаток половинок, що з'єднуються за допомогою в'язальця, і розміщений на тичинковій нитці. У кожній половинці пиляка по два спорангії, їх називають гніздами пиляка, або пилковими мішками.
Розрізняють одно і багатогнізді зав'язі. Багатогнізда зав'язь утворюється в результаті зростання кількох плодолистиків. Кількість гнізд дорівнює кількості зрослих плодолистиків. У кожному гнізді на стінках зав'язі формуються насіннєві зачатки, їх може бути від одного (слива, вишвя) до кількох тисяч (мак, орхідні).
При анатомічному дослідженні насіннєвого зачатка розрізняють такі складові частини: насіннєва ніжка, нуцелус, покриви, пилковхід (мікропіле) і зародковий мішок. По насіннєвій ніжці у зародковий мішок надходять поживні речовини і нею насіннєвий зачаток кріпиться до стінки зав'язі. Нуцелус насіннєвого зачатка - це паренхімна тканина, що живить і захищає мегаспору. Зовні нуцелус вкритий одним або двома покривами (інтегументами). У верхній частині насіннєвого зачатка ці покриви не зростаються краями, утворюючи отвір - пилковий вхід (мікропіле). Зону, в якій з'єднуються нуцелус та інтегументи, називають халазою.
Усередині насіннєвого зачатка формується зародковий мішок, який у покритонасінних являє собою жіночий гаметофіт. На місці майбутнього зародкового мішка шляхом мейозу з материнської клітини утворюється тетрада гаплоїдних мегаспор. Три з них відмирають і руйнуються, а четверта, що дає початок жіночому гаметофіту, дуже витягується в довжину, одночасно її гаплоїдне ядро ділиться мітотично. Дочірні ядра розходяться до полюсів видовженої клітини. Потім кожне з цих ядер ділиться мітотично ще двічі і утворює по чотири гаплоїдних ядра біля обох полюсів клітини. Це вже зародковий мішок, який має вісім гаплоїдних ядер. Потім від кожної з двох четвірок ядер по одному спрямовуються до центра зародкового мішка, де вони зливаються і утворюють вторинне диплоїдне ядро.
Після цього в цитоплазмі зародкового мішка виникають клітинні перегородки між ядрами, і він стає семиклітинним.
Біля одного з полюсів зародкового мішка розміщується яйцевий апарат, який складається з більшої яйцеклітини і двох допоміжних клітин. На протилежному полюсі - три клітиниантиподи. Усі шість клітин гаплоїдні. В центрі міститься диплоїдна клітина з вторинним ядром.
У більшості рослин квітки мають тичинки і маточки і називаються двостатевими. Бувають квітки і одностатеві - тичинкові (чоловічі) або маточкові (жіночі). Якщо чоловічі й жіночі квітки знаходяться на одній особині, таку рослину називають однодомною (огірок, кукурудза, дуб, береза), якщо ж на різних особинах - дводомною (коноплі, верба, тополя). Одностатеві квітки і дводомні рослини - це одне з пристосувань до перехресного запилення.
Схему розміщення окремих частин квітки часто подають у вигляді діаграми - напівсхем"атичної проекції на горизонтальну площину контурів найголовніших складових квітки (наприклад, проекція тичинки іде по пиляку, маточки - по зав'язі тощо).
Ботаніки часто користуються скороченим записом морфологічної будови квітки - формулою. Для написання і правильного читання формули квітки того чи іншого виду рослин треба користуватись загальноприйнятими умовними позначеннями частин квітки. Так, оцвітину позначають літерою О, чашолистки - Ч, пелюстки - П, тичинки - Т, маточку - М. Кількість частин квітки позначають відповідними числами. Якщо частин квітки більш як 12, пишуть знак нескінченності °°.
Loading...

 
 

Цікаве