WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Будова тичинки. Процеси, що в ній відбуваються - Реферат

Будова тичинки. Процеси, що в ній відбуваються - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Будова тичинки.
Процеси, що в ній відбуваються"
Хоча своєю красою квітка в першу чергу зобов'язаний віночку, головні його частини - тичинки і маточки. Саме завдяки ним утворяться плоди і насіння, тобто здійснюється насінне розмноження рослин.
Тичинка, репродуктивний орган квітки покритонасінних рослин, у якому утворюються пилкові зерна. Типова тичинка складається з тичинкової нитки, що містить провідний пучок, і пиляк, симетричні половини якого з'єднані зв'язковим, прикріпленим до тичинкової нитки.
У кожному з 4 гнізд пильника з кліток археспорію після мейозу утворюються мікроспори, які тут же проростають у чоловічі гаметофіти - пилкові зерна.
Сукупність тичинок називається андроцеєм (від грец. "андрос" - "чоловік"). І не випадково: у їх пильовиках дозрівають чоловічі статеві клітки-спермії.
На квітколоже тичинки розташовуються по спіралі (наприклад, у багатьох лютиків) чи колами. Тичинок у квіток може бути від однієї до дуже великого числа при розташуванні по спіралі, при круговому розташуванні
Тичинок звичайно від 3 до 10. Тичинки можуть зростатися пильовиками (наприклад, у складноцвітних), нитками (у бобових) чи цілком (у деяких гарбузових), а також з іншими частинами квітки - з віночком (у багатьох спайнопелюсткових ), з маточкою (у деяких орхідних).
Число тичинок у квітці - важлива видова ознака, вона коливається від однієї до багатьох десятків. Кожна тичинка складається з тичинкової нитки і пиляка, у якому дозріває пилок. При її дозріванні пильовики розкриваються - і пилок висипається назовні.
Квіткам деяких рослин додають сильно опушені тичинкові нитки. У квіток з білими чи світлими віночками завдяки яскраво зафарбованими тичинкам створюється красивий контраст центру і країв квітки. Наприклад, квітки деяких сортів вітрогонки ніжної з білим віночком і жовтою серцевиною (тичинками) нагадують суцвіття ромашки, довгі, що виставляються з квітки тичинки є самим декоративним елементом рослини, приклад тому - клеома колюча.
За наявності у квітки чашечки й віночка оцвітину називають подвійною (жовтець, яблуня, шипшина). У деяких рослин оцвітина складається з однакових елементів, тоді її називають простою. Просту оцвітину, що має зелене забарвлення (кропива, коноплі), називають чашечкоподібною, & оцвітину, забарвлену в інші кольори (проліски, лілії, конвалії), - віночкоподібною. Квітки без оцвітини називають голими (у осоки, верби).
Усередині оцвітини ближче до пелюсток розміщені тичинки. Кількість їх різна: від однієї до десяти і більше. В процесі еволюції тичинка диференціювалась на тичинкову нитку і пиляк.
У більшості рослин квітки мають тичинки і маточки і називаються двостатевими. Бувають квітки і одностатеві - тичинкові (чоловічі) або маточкові (жіночі). Якщо чоловічі й жіночі квітки знаходятьсяна одній особині, таку рослину називають однодомною (огірок, кукурудза, дуб, береза), якщо ж на різних особинах - дводомною (коноплі, верба, тополя). Одностатеві квітки і дводомні рослини - це одне з пристосувань до перехресного запилення.
Мал. 1. Розріз дозрілого пиляка (а), пилкового зерна (б), схеми верхньої і нижньої зав'язей (в) та розміщення насіннєвих зачатків у одно і багатогніздої зав'язі (г):
1 - судинний пучок; 2 - пилкові мішки; 3 - пилкове зерно; 4 - вегетативне ядро; 5 - генеративна клітина; 6 - пора; 7 - екзина; 8 - інтина; 9 - стінка зав'язі; 10 - порожнина (гніздо) зав'язі; 11 - насіннєвий зачаток половинок, що з'єднуються за допомогою в'язальця, і розміщений на тичинковій нитці. У кожній половинці пиляка по два спорангії, їх називають гніздами пиляка, або пилковими мішками.
Схему розміщення окремих частин квітки часто подають у вигляді діаграми - напівсхем"атичної проекції на горизонтальну площину контурів найголовніших складових квітки (наприклад, проекція тичинки іде по пиляку, маточки - по зав'язі тощо).
Ботаніки часто користуються скороченим записом морфологічної будови квітки - формулою. Для написання і правильного читання формули квітки того чи іншого виду рослин треба користуватись загальноприйнятими умовними позначеннями частин квітки. Так, оцвітину позначають літерою О, чашолистки - Ч, пелюстки - П, тичинки - Т, маточку - М. Кількість частин квітки позначають відповідними числами. Якщо частин квітки більш як 12, пишуть знак нескінченності °°. Щоб показати, що частини квітки зрослися, число цих частин беруть у дужки; верхню зав'язь показують рискою і над нею записують число маточок; нижню - також рискою, записуючи число маточок під рискою.
Тичинки різних рослин: 1 - білені чорної; 2 - пролісків білосніжних; 3 - лохини; 4 - грушанки крупноцветковой; 5 - запашногоого колоска пахучого; 6 - мучниці альпійської; 7 - пикульника узколистного; 8 - золототисячника лугового; 9 - вороньего ока звичайного; 10 - шавлії лугового; 11 - цибулі; 12 - борця; 13 - бурачка Гмелина; 14 - кульбаби лікарського (5 тичинок, що сролись пильовиками); 15 - істода (8 тичинок, що сролись тичиночними нитками); 16 - гороху посівного (9 тичинок, що сролись у нижній частині тичиночними нитками, одна - вільна); 17 - любки двулистної (тичинка і рильце маточки).
ЛІТЕРАТУРА
1. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений.- М.: Сов. наука, 1982.
2. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных. М.: Высшая школа, 1982
3. Курсанов Л.И. Комарницкий Н.А. Мейер К.И. и др. Ботаника. Т.1.- М.: Просвещение, 1995.
4. Раздорский В.Ф. Анатомия растений.- М.: Сов. наука, 1989.
Loading...

 
 

Цікаве