WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Вступ в біологію - Реферат

Вступ в біологію - Реферат

Відповідно до кількості голівок такі м'язи називають двоголовими, триголовими і чотириголовими.
Короткі м'язи розміщені між окремими хребцями і ребрами; тут частково збереглося сегментарне розміщення м'язів.
Широкі м'язи розміщені переважно на тулубі і мають форму пластів різної товщини. Сухожилки таких м'язів являють собою широкі пластинки (апоневрози; м'язи живота).
М'язову систему людини поділяють на групи відповідно до частин тіла.
М'язи голови поділяють на дві групи - жувальні й мімічні.
Жувальні м'язи представлені чотирма парами сильних м'язів, спільним для яких є те, що вони починаються на кістках черепа, а закінчуються на різних ділянках нижньої щелепи (власне жувальні, скроневі тощо). Під час скорочення вони підіймають нижню щелепу і рухають її вперед, назад або в боки, що забезпечує перетирання їжі зубами.
Мімічні м'язи - це тонкі м'язові пучки, які одним своїм кінцем прикріплюються до кісток черепа, а другим вплітаються в шкіру, деякі вплітаються в шкіру обома кінцями (колові м'язи рота і ока). Скорочення мімічних м'язів зумовлює зміщення шкіри, що визначає міміку обличчя. Прояв складних відчуттів - радощів, презирства, горя, подиву, болю тощо - визначається численними комбінаціями скорочень мімічних м'язів. Найбільшими мімічними м'язами є лобовий, щічний, колові м'язи рота і очей, надчерепний та ін.
М'язи шиї приводять у рух голову і шию. Найдовший з них - груднино-ключично-соскоподібний (див. мал.), який двома своїми ніжками починається на груднині й ключиці І прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки. Під час однобічного скорочення цього м'яза шия нахиляється в той чи інший бік з одночасним повертанням голови в протилежному напрямку. При скороченні обох м'язів голова підтримується у вертикальному положенні, у разі максимального скорочення їх вона відкидається назад.
Мал.. Форми скелетних м'язів:
1 - одноперистий; 2 - двоперистий; 3 - двоголовий; 4 - триголовий; 5 - двочеревцевий; б - коловий; 7 - прямий; 8 - поперечний
М'язи тулуба поділяють на м'язи грудей, спини, живота. М'язи грудей поділяють на м'язи грудей, що належать до плечового поясу і верхніх кінцівок (великий і малий грудні м'язи, підключичний та ін.), і власне грудні м'язи (зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи). Великий і малий грудні м'язи здійснюють рухи верхніх кінцівок. Зовнішні й внутрішні міжреберні м'язи беруть участь у дихальних рухах. Зовнішні міжреберні м'язи підіймають ребра (вдих), а внутрішні - опускають їх (видих).
М'язи спини поділяють на поверхневі й глибокі. Поверхневі м'язи спини (трапецієподібний, найширший) рухають лопатки, шию, голову, плече і опускають руки вниз. Глибокі м'язи (ромбоподібні, верхній і нижній зубчасті) рухають лопатки, підіймають і опускають ребра під час дихання. М'яз - випрямляч хребта підтримує тіло у вертикальному положенні, розгинає спину.
Мал. М'язи людини:
1 - згиначі кисті; 2 - двоголовий м'яз плеча; 3 - триголовий м'яз плеча; 4 - великий грудний; 5 - зовнішній косий м'яз живота; в - прямий м'яз живота; 7 - клубовопоперековий; 8 - кравецький; 9 - чотириголовий м'яз стегна; 10, 21 - литкові; 11, 17 - дельтоподібні; 12 - груднино-ключично-соско-подібний; 13 - жувальні; 14 - коловий м'яз рота; 15 - коловий м'яз ока; /6 - розгиначі кисті; 18 - трапецієподібний м'яз; 19 - широкий м'яз спини; 20 - великий сідничний м'яз; 22 - двоголовий м'яз стегна
М'язи живота беруть участь в утворенні передньої й бічних стінок черевної порожнини. Прямі м'язи живота згинають тулуб уперед. Косі м'язи живота нахиляють хребет у боки. М'язи живота утворюють черевний прес, який сприяє утриманню органів порожнини в нормальному положенні.
М'язи верхніх кінцівок поділяють на м'язи плечового поясу і м'язи вільної верхньої кінцівки.
М'язи плечового поясу зумовлюють рухи верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Найбільш розвинений дельтоподібний м'яз, що підіймає руку до горизонтального положення. Найбільш вираженими м'язами плеча є двоголовий і триголовий. Перший, розміщуючись на передній поверхні плечової кістки, під час скорочення згинає руку в плечовому й ліктьовому суглобах. Він прикріплений Двома верхніми сухожилками до лопатки, а нижнім - до передпліччя. Триголовий, розміщуючись на задній поверхні плечової кістки, є антагоністом двоголового і розгинає обидва суглоби. Від його верхнього кінця відходять сухожилки, один з яких прикріплюється до лопатки, а два інших - До задньої поверхні плечової кістки. Сухожилок нижнього кінця триголового м'яза проходить по задній поверхні ліктьового суглоба і прикріплюється до ліктьової кістки. М'язи передпліччя згинають і розгинають його, кисть і пальці, а також повертають передпліччя навколо осі. М'язи кисті розводять і зводять пальці, згинають і розгинають фаланги пальців.
М'язи нижніх кінцівок поділяють на м'язи тазового поясу і м'язи вільної нижньої кінцівки.
М'язи тазостегнової ділянки починаються від кісток таза прикріплюються до стегнової кістки. Серед них виділяють клубово-поперековий, великий, середній і малий сідничні м'язи. Вони зумовлюють згинання й розгинання в кульшовому суглобі, нахилення тулуба вперед тощо. Крім того, вони підтримують тіло у вертикальному положенні, тому в людини розвинені краще, ніж у тварин.
Двоголовий м'яз стегна згинає гомілку і розгинає стегно, чотириголовий - розгинає гомілку в колінному суглобі.
М'язи, що приводять у рух стопу й пальці, розміщені на гомілці. Найбільший з них - литковий, який у людини досягає найбільшого розвитку, бо вся маса тіла припадає на ноги. Він також згинає стопу. Передній великогомілковий м'яз розгинає стопу.
4. Допоміжні апарати м'язів
Крім основних частин (тіла і сухожилків) м'язи мають різноманітні додаткові анатомічні утворення, які прийнято називати допоміжними апаратами. Вони забезпечують м'язам сприятливі умови і полегшують їхнє функціонування. Найважливішими серед них є фасції, піхви сухожилків, синовіальні сумки і сесамовидні кістки.
Фасції - це тоненькі, міцні, напівпрозорі сполучнотканинні оболонки, які у вигляді футлярів вкривають окремі м'язи, поверх їхнього епімізію, і цілі групи м'язів, а то й усю мускулатуру певної ділянки тіла. Вони мають різну товщину і щільність, що пропорційні силі підлеглих м'язів. Розрізняють поверхневі та глибокі фасції.
Фасції мають велике значення - вони захищають м'язи від тертя, впливають на напрям м'язової тяги, утворюють міжм'язові перегородки, розтягують судини і тим полегшують пересування по них крові та лімфи. Фасції відіграють важливу роль у фіксації м'язів, пере­шкоджають поширенню запальних процесів, а також захищають поверхневі судини і нервивід зовнішніх механічних ушкоджень.
Піхви сухожилків мають вигляд товстих сполучнотканинних трубок, які оточують довгі сухожилки м'язів у певних місцях, як, наприклад, на кисті та стопі. Внутрішня поверхня цих трубок, а також і самі сухожилки, вистелені синовіальною оболонкою. Синовіальна оболонка виділяє всередину піхви прозору в'язку рідину, яка полегшує тертя сухожилків об стінки піхви. Піхви сухожилків також фіксують сухожилки у певному положенні і регулюють напрям м'язової тяги.
Синовіальні сумки подібні до тонких
Loading...

 
 

Цікаве