WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → 1. Клас скребні: особливості будови і фізіології органів тіла. 2. Кільчасті черви: будова і фізіологічні особливості органів тіла. 3. Багатощетинкові: - Реферат

1. Клас скребні: особливості будови і фізіології органів тіла. 2. Кільчасті черви: будова і фізіологічні особливості органів тіла. 3. Багатощетинкові: - Реферат

оточених епітелієм, і чоловічих гонад (сім'яників), що лежать усередині містких мішків.
Отже, кільчасті черви характеризуються низкою прогресивних ознак, до яких належать поява сегментації, вторинної порожнини, кровоносної та дихальної систем, а також підвищення організації видільної і нервової систем.
3) Багатощетинкові: особливості будови і фізіології організму
Клас Багатощетинкові черви налічує близько 6000 видів, що живуть у морях, і лише поодинокі його представники пристосувалися до прісних водойм чи вологих місць суходолу.
Багатощетинкові черви зустрічаються на всіх глибинах Світового океану. Одні з них здатні до активного пересування: вони мають параподії з пучками щетинок, за допомогою яких можуть повзати або плавати (напр.., нереїд або тихоокеанський палоло). Інші види (напр., піскожил) живуть у нірках у піску або будують вапнякові черепашки, які прикріплюють до водоростей, скель, інших тварин тощо.
Багатощетинкові черви складають базу живлення для багатьох представників фауни морів. Деяких з них, наприклад тихоокеанського палоло довжина тіла якого може сягати одного метра, споживає в їжу людина. У цього черв'яка розмноження збігається з певною фазою місяця. У період розмноження палоло у незліченній кількості підіймаються зі дна і скупчуються у поверхневих шарах води. Саме тоді їх виловлюють жителі островів Тихого океану для споживання в їжу. Інший представник багатощетинкових червів - піскожил - використовується як живець у рибальстві.
Піскожил може сягати 30 см завдовжки. Як і нереїс, піскожил є ласою поживою для риб, тільки спіймати його складніше, адже все життя він проводить у глибокій нірці. Живиться піскожил дрібними водоростями, тваринами й різними неживими часточками, захоплюючи їх разом з піском. Виїдаючи пісок з боку головного кінця свого тіла, піскожил викидає його через анальний отвір.
4) Малощетинкові: особливості будови основних органів тіла та фізіологічні особливості організму. Основні представники
Прісноводні малощетинкові черви, наприклад трубочник, є базою живлення для інших тварин. Цей червонуватий тонкий черв'як, що живе на мулистих грунтах у прісних водоймах, добре відомий акваріумістам. Заселене трубочником дно здається вкритим довгими волосинами, які безперервно змієподібне коливаються. Передній кінець черв'яка заглиблений у мул, а задній висувається назовні й безупинно звивається. Ці рухи забезпечують приплив свіжої води, необхідної для дихання. У шкірі цієї частини тіла особливо багато кровоносних капілярів - органів дихання черв'яка. Чим менше кисню у воді, тим більше черв'як висунутий з мулу. Трубочники заковтують пісок з мулом та засвоюють поживні речовини, які в ньому містяться.
У кільчастих червів є добре розвинений шкірном'язовий мішок, що складається з одного шару епітелію і двох шарів м'язів: зовнішнього шару кільцевих м'язів і внутрішнього шару, утвореного поздовжніми м'язовими волокнами.
Між шкірном'язовим мішком і кишками знаходиться вторинна порожнина тіла, або целом, яка утворюється під час ембріогенезу всередині мезодермальних мішків, що розрослися. Морфологічно вона відрізняється від первинної порожнини наявністю епітеліальної вистилки, яка з одного боку прилягає до стінки тіла, а з другого - до стінок травної трубки. Листки вистилки зростаються над і під кишками, утворюючи брижу, яка ділить целом на праву й ліву частини. Поперечні перегородки ділять порожнину тіла на камери, кількість яких відповідає кількості члеників. Целом заповнений рідиною.
Мал. 1. Дощовий черв'як:
а - схема будови; б - вигляд з черевного боку; в - дві особини під час копуляції; 1 - рот; 2 - надглотковий, 17 - підглотковий нервові вузли; 3 - "серця"; 4 - кільцева, 5 - спинна і 15 - черевна кровоносні судини; 6 - шкіра; 7 - кільцеві, 8 - поздовжні м'язи; 9 - видільна трубочка (метанефридій); 10 - щетинки; 11 - черевний нервовий ланцюг; 12 - шлунок; 13 - воло; 14 - стравохід; 16 - глотка; 18 - поясок; 19 - чоловічі, 20 - жіночі статеві органи
Поява вторинної порожнини тіла забезпечує кільчастим червам вищий, ніж у інших червів, рівень процесів життєдіяльності. Целомічна рідина, омиваючи органи тіла, разом з кровоносною системою постачає їм кисень, а також сприяє видаленню продуктів життєдіяльності та переміщенню фагоцитів.
Травна система починається ротовим отвором на передньому кінці тіла і закінчується відхідником на останньому членику. Кишка складається з трьох відділів: переднього (ектодермального), середнього (ентодермального) і заднього (ектодермального). Передня кишка у дощового черв'яка представлена кількома відділами: глоткою, стравоходом, волом і м'язовим шлунком. Починається передня кишка ротовим отвором, далі йде овальна мускулиста глотка. Глотка переходить у вужчий і довший стравохід, у стінках якого розміщені вапнякові залози. У деяких хижих кільчаків є хітинові щелепи, призначені для захоплення здобичі. На рівні 14-16го сегментів стравохід розширюється і утворює воло. З вола їжа переходить у так званий м'язовий шлунок, де й перетирається. Від шлунка майже до заднього кінця тіла тягнеться середня кишка, де під дією ферментів їжа перетравлюється і всмоктується. В стінці кишки з'являються шари м'язів, що забезпечують її самостійну перистальтику. Неперетравлені рештки переміщуються в коротку задню кишку і викидаються назовні через відхідник.
Дихальна система. У дощового черв'яка газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру; у деяких морських кільчаків є зябра.
Видільна система. В кожному членику дощового черв'яка є парний орган виділення, який складається з лійки і тоненьких трубочок. Продукти життєдіяльності з порожнини тіла потрапляють у лійку. Від лійки йде канадець, який переходить у сусідній сегмент, робить кілька петель і відкривається на бічній стінці тіла. Лійка і канадець мають війки, рух яких зумовлює переміщення виділюваної рідини. Такі органи виділення називають метанефридіями.
Кровоносна система. У більшості кільчастих червів вона замкнена. Уздовж усього тіла над органами травлення тягнеться спинна судина, а під ними - черевна. На передньому й задньому кінцях тіла вони сполучені між собою. В кожному сегменті є кільцева судина, яка сполучає спинну й черевну судини. У передній частині тіла єкілька товщих кільцевих судин, це так звані "серця". За рахунок ритмічних скорочень "сердець" і спинної кровоносної судини забезпечується рух крові по спинній судині від задньої частини тіла до передньої, по черевній судині - навпаки, а по кільцевих судинах - від спинної до черевної судини. Кров у дощового черв'яка червона, в ній є гемоцити з гемоглобіном.
Нервова система складніша, ніж у плоских і круглих червів. Навколо глотки є навкологлоткове кільце: надглотковий і підглотковий вузли та перемички, що їх сполучають. На черевному боці розміщені два нервових стовбури, які мають у кожному членику потовщення - ганглії, з'єднані між собою перемичками. У багатьох кільчаків відбувається зближення правого й лівого нервових стовбурів, внаслідок чого утворюється черевний нервовий ланцюжок.
З органів чуття у кільчастих червів є вусики, вічка, органи рівноваги, які частіше розміщені на головному сегменті.
5) Кільчасті черви: особливості будови і фізіології основних органів тіла. П'явки
Представники (близько 500 видів) класу П'явки поширені в прісних водоймах, морях, іноді трапляються на суходолі. Серед них є хижаки, що живляться дрібними тваринами (молюсками, черв'яками), та кровососи, які живляться кров'ю хребетних тварин. П'явки характеризуються наявністю двох присосків (переднього, на дні якого розміщений ротовий отвір, та заднього), а також відсутністю щетинок.
Представником цього класу є медична
Loading...

 
 

Цікаве