WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Основні досягнення світової селекційної науки та практики - Реферат

Основні досягнення світової селекційної науки та практики - Реферат

керуванням домінування.
Щоб подолати несхрещуваність у разі віддаленої гібридизації, І. В. Мічурін розробив низку методів.
Метод вегетативного зближення полягає в попередньому щепленні одного виду рослин на інший. Внаслідок цього змінюється хімічний склад тканин, що, мабуть, сприяє проростанню пилкових трубок в маточці материнської можна домогтися запліднення під час гібридизації таких видів, які зазвичай не схрещуються. Саме за цим методом було отримано гібриди груші і горобини, яблуні і груші, вишні і японської черемхи (церападус), айви і груші.
Метод посередника полягає ось у чому: якщо схрещування між двома віддаленими формами А і Б не вдається, то підшукують третю С, яка схрещується з однією з перших двох (наприклад, з А). Отриманий від цього схрещування гібрид D, що має розхитану спадковість, порівняно легко схрещується з другою з двох початкове вибраних для гібридизації форм (з В). Гібрид Die "посередником", сполучною ланкою між А і В. Цим методом І. В. Мічурін вивів сорт північного персика.
Метод суміші пилку реалізується використанням для штучного запилення суміші пилку кількох сортів батьківського виду і материнської рослини, а іноді ще й з додаванням пилку інших видів рослин. Суміш складають у певних кількісних поєднаннях, що створює найсприятливіші умови для вибіркового запліднення, тобто серед безлічі пилкових клітин виявляються найбільш біологічно відповідні жіночій гаметі і запліднення відбувається.
Більшість виведених І. В. Мічуріним сортів були складними гетерозиготами. Щоб зберегти їхні якості, їх слід розмножувати вегетативне: відсадками, щепленням тощо, бо в разі статевого розмноження вони розщеплюватимуться.
І. В. Мічурін багато уваги приділяв акліматизації південних плодових рослин, започаткував просування на північ винограду, абрикоса, черешні тощо.
Видатні заслуги у виведенні нових сортів сільськогосподарських рослин М. В. Цицина, П. Ті. Лук'яненка, В. М. Ремесла, Ф. Г. Кириченка, В. Є. Писарєва, В. С. Пустовойта, І. М. Хаджинова та інших селекціонерів.
М. В. Цицин розробив теоретичні основи створення нових видів і форм рослин віддаленою гібридизацією культурних і декоративних рослин. Він вивів пшеничнопирійні, пшеничноелімусні, житньопирійні та інші гібриди, які є практично новими видами рослин.
Значним досягненням селекціонерів є сорти озимих пшениць Безоста, Аврора, Кавказ, які вивів II. П. Лук'яненко. В них сконцентровані цінні властивості - порівняно коротка і міцна солома, висока врожайність, зимостійкість, високі якості борошна. Нині ці сорти у світовому землеробстві посідають перше місце за площею посівів - понад 11 млн га.
В. М. Ремесло вивів ряд сортів озимої пшениці: Миронівська 264, Миронівська ювілейна, Миронівська 807,
Іллічівка та інші, площі під якими становлять понад 11 % площ світових озимих пшениць. На їх основі створено близько 40 нових сортів пшениць. Деякі з них можуть давати врожаї до 100 ц/га. Сорт Миронівська яра також має високу врожайність - 45-64 ц/га.
Ф. Г. Кириченко вивів ряд зимостійких сортів озимої м'якої пшениці, таких як Одеська 3, Одеська 12, Одеська 16, Одеська 26, Степова. Вперше створено озиму тверду пшеницю, найурожайнішими сортами якої є Мічурінка, Новомічурінка, Одеська ювілейна.
В. Є. Писарєв вивів нові високоврожайні сорти пшениці. Методом генної інженерії отримано новий сорт пшениці Киянка з високими врожайністю і стійкістю проти захворювань.
І. М. Хаджинов досяг великих успіхів у селекції кукурудзи. Він одним із перших відкрив явище цитоплазматичної чоловічої стерильності у кукурудзи і використав її для поліпшення насінництва цієї культури. Він вивів понад 20 високопродуктивних гібридів кукурудзи, із них 14 - подвійних міжлінійних гібридів.
Т. Є. Тарасенко та І. Д. Прохожай вивели високоврожайні сорти ярового ячменю: Донецький 4 та Донецький 6, які районовано в багатьох областях України.
Заслуженою популярністю користуються сорти картоплі, які вивела Н. А. Лебедєва.
Кілька поліплоїдних сортів буряків отримали М. П. Дубінін, А. Н. Лутков, В. О. Панін.
В. С. Пустовойт створив понад 20 високоолійних, стійких проти хвороб сортів соняшнику. Вміст жиру в абсолютно сухому насінні становить понад 55 % (вміст у вихідних формах не перевищував 35 %).
Селекція тварин. Усі свійські тварини походять від диких предків. Найраніше, у середині кам'яного віку був одомашнений собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. Наприкінці кам'яного віку були одомашнені свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом - коні. Свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці - від диких європейських овець, кози - від гвинторогого козла, велика рогата худоба - від тура, коні - від тарпана і коня Пржевальського. З глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи Інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). Усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). Спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.
Завдяки добору упродовж тисячоліть сформувалися численні місцеві породи, пристосовані до специфічних умов різних територій проживання людини та її потреб. Нині для виведення нових і поліпшення ієнуючшс порід свійських тварин селекціонер" використовують у принципі такі самі методи, як і в рослинництві.
Велике значення має добір плідників за цінними господарськими ознаками та екстер'єром тварин. Екстер'єр - сукупність фенотипових ознак тварини. Беруться до уваги будова тіла і співвідношення розмірів частин тіла, оскільки зовнішні форми тварини та її внутрішні якості взаємозв'язані. За екстер'єром визначають породність тварин, типовість, індивідуальні особливості, вікову мінливість, кондицію, стан здоров'я і тип продуктивності.
У разі селекції коней, свиней, овець, великої рогатої худоби м'ясних порід плідників оцінюють за фенотипом (екстер'єром) і за якістю потомства від них. У разі селекції великої рогатої худоби молочних порід добір проводять у три етапи. Попередній добір самців грунтується на відомостях про молочність матерів і сестер та на ознаках екстер'єру. Далі оцінюють плідників за продуктивністю потомства. Нарешті, кращих плідників схрещують з дочками, щоб з'ясувати, чи не мають вони летальних та інших небажаних генів. Від доброго самця можна дістати велике потомство, особливо якщо застосовувати штучне запліднення.
Велика заслуга щодо виведення нових порід свійських тварин належить видатному селекціонеру М. Ф. Іванову, який вивів високопродуктивні породи свиней і овець. Робота проводилась в Асканії Нова.
Завезені в Україну високопродуктивні білі англійські свині виявилися непристосованими до місцевихумов. І навпаки, місцева безпородна свиня характеризувалася
Loading...

 
 

Цікаве