WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Основні досягнення світової селекційної науки та практики - Реферат

Основні досягнення світової селекційної науки та практики - Реферат

або "гібридна сила", може спостерігатися в першому поколінні в разі гібридизації різних порід тварин і сортів рослин (зокрема, інбредних ліній). Виявляється він у підвищенні життєздатності, росту та деяких інших особливостей, у зв'язку з чим його широко використовують у сільськогосподарській практиці. Для отримання найбільшого ефекту від гетерозису в разі міжлінійної гібридизації створюють кілька відмінних між собою чистих (або інбредних) ліній, потім випробовують гібридизацію між ними і встановлюють ті комбінації, які дають
найбільший економічний ефект гетерозису. Ці лінії зберігають і використовують для отримання товарного гібридного насіння.
Найбільший економічний ефект від використання гетерозису отримано для кукурудзи: підвищення врожаю зерна на go30 %. Ефект гетерозису добре виражений у цукрових буряків, деяких овочевих культур (цибуля, огірки, томати, баклажани, сорго) та ін. У птахівництві внаслідок схрещування несучих порід курей, наприклад леггорнів з австралорпами, родайлендами та іншими, несучість гібридів зростає на 20-25 яєць на рік. Схрещування м'ясних порід курей поліпшує якість м'яса і прискорює темпи росту курчат. Такі гібридні курчата дістали назву бройлерів.
У свинарстві, вівчарстві, скотарстві міжпородні схрещування підвищують швидкість дозрівання, забезпечують збільшення живої маси, якості м'яса.
Ефект гетерозису можна закріпити шляхом вегетативного розмноження рослин (картопля, плодові дерева) або подвоєння числа хромосом, тобто поліплоїдизації.
Є кілька гіпотез пояснення причин гетерозису. Згідно з однією з них, у гібридів збільшується число домінантних алелів, які впливають на розвиток сприятливої ознаки. Наприклад, якщо на інтенсивність росту позитивно впливають домінантні алелі А і В відповідних генів, то в результаті схрещування представників двох рас із генотипами ААЬЬ і ааВВ гібрид АаВЬ виявиться вищим від батьківських форм. Згідно з другою гіпотезою, у багатьох алелях гетерозиготи можуть мати більш виражені ознаки, ніж домінантні гомозиготи. Ймовірно, після детальнішого дослідження явища гетерозису обидві гіпотези виявляться взаємодоповнювальними.
Поліплоїдія. Важливу роль у створенні нових сортів рослин відіграє поліплоїдія. Поліплоїдні форми трапляються у багатьох рослин. Не виключено, що еволюція деяких груп квіткових рослин ішла шляхом поліплоїдизації. Більшість культурних рослин - поліплоїдні, вони економічно доцільніші за диплоїдні. У поліплоїдних рослин клітини зазвичай мають більші розміри і вся рослина більша за диплоїдну. Поліплоїди часто стійкіші до несприятливих факторів середовища. На півночі і в горах багато видів рослин - поліплоїдні. В експериментах і в селекційній практиці, щоб отримати поліплоїдні рослини, на них діють різними факторами зовнішнього середовища: радіоактивним випромінюванням, хімічними речовинами, критичною температурою. Наприклад, для отримання поліплоїдів досить зручним виявився колхіцин, оскільки він під час мітозу руйнує веретено поділу, але не перешкоджає подвоєнню хромосом.
Селекціонери для отримання поліплоїдних форм часто використовують мутагени. У нашій країні останнім часом великого поширення набули високоурожайні поліплоїдні сорти гречки, цукрових буряків, проса, кукурудзи, льону, редиски та деяких інших рослин.
Віддалена гібридизація відіграє істотну роль у селекції. Зазвичай схрещують сорти, які належать до одного виду, але іноді проводять схрещування міжвидове і міжродове Виведено перспективні гібриди пшениці і пирію, жита і пшениці, пшениці і ячменю (тритикале) та ін.
Основна складність створення стабільних гібридних форм спричинена безплідністю більшості отриманих гібридів. Причина безплідності полягає в тому, що батьківські негомологічні хромосоми під час мейозу не здатні кон'югувати, а отже, у гібридів не можуть утворюватися гамети.
Вихід із цього становища знайшов генетик Г. Д. Карпеченко. Він отримав гібрид редиски і капусти. Кожний із вихідних батьківських видів мав по 18 хромосом у диплоїдному наборі. Спершу хромосомний набір гібрида складався також із 18 хромосом, куди входив гаплоїдний набір хромосом капусти (9 хромосом) і гаплоїдний набір хромосом редиски (9 хромосом). Оскільки хромосоми вихідних батьківських видів були не гомологічні, то кон'югація між ними не відбувалася, мейоз не здійснювався, статеві клітини не утворювалися. Гібрид був безплідним. Г. Д. Карпеченко домігся подвоєння числа хромосом (тобто отримав тетраплоїд). Тепер у клітинах гібрида був диплоїдний набір хромосом капусти і диплоїдний набір хромосом редиски. Мейоз став можливим. Гібрид виявився здатним до розмноження. Метод отримання поліплоїдних міжвидових гібридів значно поширився у світовій селекційній практиці.
Методи роботи І. В. Мічуріна. У своїй роботі І. В. Мічурін широко застосовував гібридизацію. При цьому він враховував складну природу гібридів. Він вважав, що гібридні сіянці на тих чи інших стадіях розвитку проходять критичні періоди, під час яких і відбувається реалізація різноякісних батьківських генів. Грунтуючись на цьому припущенні, І. В. Мічурін застосовував прийоми виховання сіянців, впливаючи на них факторами середовища. Він використовував різні способи обробітку ґрунту, внесення добрив, метод ментора. Метод ментора полягає в тому, що в крону молодого гібридного сіянця (підщепи) щеплять живець від того сорту, властивості якого бажають мати в гібрида. Іноді гібрид щеплять на відповідну прищепу.
Результативність менторального впливу залежала від тривалості дії ментора, співвідношення віку ментора і гібрида та від ступеня розвиткуїхнього листя. Чим старіший ментор, чим більша його крона порівняно з гібридною прищепою та чим триваліша дія, тим кращий результат.
І. В. Мічурін широко використовував також і віддалену гібридизацію. Він встановив, що в разі гібридизації південних сортів з місцевими зазвичай Домінують ознаки місцевих сортів. Щоб уникнути цього, він підбирав вихідні форми з різних географічних районів, тобто схрещував географічне віддалені форми. Так, сорт груші Бере зимова він вивів гібридизацією південного французького сорту Бере Рояль з дикою уссурійською грушею. За такої гібридизації у гібрида спадкова основа обох вихідних батьківських форм виявилася в незвичних природних умовах. Змінюючи умови вирощування гібридів, І. В. Мічурін виховував у них господарське цінні ознаки, взяті як від одного, так і від другого з батьків. У цьому конкретному випадку сорт груші Бере зимова успадкував від південного батька великі плоди, високі смакові якості і здатність до тривалого зберігання, а від уссурійської груші - морозостійкість.
У зв'язку з тим, що організми під впливом середовища здатні змінюватися в межах норми реакції, зовнішніми факторами можна впливати на фенотиповий прояв ознак. Цим скористався І. В. Мічурін під час вирощування гібридів плодових дерев, змінюючи певні умови на різних стадіях онтогенезу. Домінування ознак, які в навколишньому середовищі зустрічають сприятливіші умови для свогорозвитку, І. В. Мічурін назвав
Loading...

 
 

Цікаве