WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Прогресивні риси організації покритонасінних - Реферат

Прогресивні риси організації покритонасінних - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Прогресивні риси організації покритонасінних"
ПЛАН
1. Загальна характеристика покритонасінних
2. Складна будова вегетативних органів покритонасінних - як одна з прогресивних рис
3. Вплив господарської діяльності людини на видову різноманітність квіткових рослин
4. Створення культурних рослин людиною, рослинні угрупування покритонасінних
Висновки
Список використаної літератури
1. Загальна характеристика покритонасінних
Покритонасінні, або квіткові, рослини найпоширеніші в рослинному світі. Відділ охоплює близько 240 тис. видів, які об'єднані в 13 тис. родів і 390 родин.
Ростуть покритонасінні в усіх кліматичних зонах від тропіків до тундри і становлять основну масу рослинності на Землі. Значне поширення покритонасінних зумовлене їхньою здатністю витримувати яскраве освітлення і сухість повітря, високою пристосовуваністю до мешкання в різних умовах суходолу.
Для цього квіткові рослини мають цілу низку особливостей будови - значних ароморфозів. Насамперед їхньою характерною ознакою є наявність квіток, плодів і насіння. Саме через це квіткові рослини називають ще покритонасінними. Маточка із зав'яззю, стовпчиком і приймочкою, плід, що розвивається із зав'язі маточки, - нові органи, характерні лише для покритонасінних рослин. Гаметофіт редукований до кількох клітин, що значно прискорює його розвиток. Утворенню насіння передують запилення квіток і подвійне запліднення (мал. 1). Для запилення, поширення плодів і насіння у квіткових рослин є різні пристосування.
Мал. 1. Розвиток покритонасінних на прикладі кукурудзи:
а - спорофіт; б - гаметофіт; М - мейоз; 1 - зигота; 2 - зародок насінини; 3 - проросток спорофіта; 4 - дорослий спорофіт; 5 - тичинкова квітка; 6 - маточкова квітка (поздовжній розріз); 7,8 - утворення мікроспор; 9, 10 - утворення чоловічого гаметофіта - пилку; 11, 12 - утворення мегаспор; 13-16 - утворення жіночого гаметофіта - зародкового мішка; 17 - запліднення стінками зав'язі, що перетворюються на оплодень.
2. Складна будова вегетативних органів покритонасінних -
як одна з прогресивних рис
Для покритонасінних характерна найвища і найскладніша будова вегетативних органів, що дає їм можливість максимально пристосуватись до умов навколишнього середовища. У них добре розвинена провідна система, яка поєднує надземну й підземні частини рослини.
Покритонасінні рослини представлені деревами, кущами та еволюційно більш молодими травами. Вважають, що предком квіткових рослин була одна з гілок предків вимерлих насінних папоротей. Починаючи з середини крейдового періоду, покритонасінні займають домінуюче положення. Більшість з них - автотрофи, однак є й вторинні гетеротрофи - комахоїдні рослини (росичка, пухирник). Близько 400 видів квіткових рослин позбавлені хлорофілу і ведуть частково (омела) або повністю (повитиця, вовчок) паразитичний спосіб життя.
Таблиця 1. Характерні ознаки класів однодольних і дводольних
Орган, процес Дводольні Однодольні
Насіння Зародок з двома сім'ядолями Зародок з однією сім'ядолею
Коренева система Стрижнева Мичкувата
Стебло Дерев'янисте, трав'янисте, провідні пучки з камбієм, розміщені правильним колом у стеблі Трав'янисте (рідко дерев'янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу
Листок Простий або складний, цілокраій або надрізаний Простий, цілокраій
Жилкування Сітчасте Паралельне або дугове
Квітка Чотири, п'ятичленна Тричленна
Запилення Комахами (здебільшого) Вітром (здебільшого)
Відділ квіткових поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні - 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин. Обидва класи розвивались у крейдовому періоді мезозойської ери. Сучасні систематики вважають, що однодольні виникли від дводольних, відділившись на ранніх етапах еволюції як самостійна гілка. Потім обидва класи розвивались паралельно і незалежно один від одного.
Основні характерні ознаки цих класів наведені в табл. 1, з якої видно, що між ними є чіткі відмінності. Проте можливі винятки, тому для розпізнавання класів потрібен комплекс ознак. Класи дводольних і однодольних поділяють на порядки, а їх, у свою чергу, на родини. Більшість представників, що мають велике практичне значення, належать до родин хрестоцвітих (капустяних), розоцвітих (розових), бобових, пасльонових, складноцвітих (айстрових) з класу дводольних; злакових і лілійних з класу однодольних.
3. Вплив господарської діяльності людини на видову різноманітність квіткових рослин
Людина почала вирощувати корисні рослини в кам'яному віці (за 10 тис. років до н. е.). Так, пшеницю і рис вирощують упродовж 6,5 тис. років, жито і овес - 3-4 тис. років. Заселяючи всі континенти, людина поширює і вирощує рослини. В Середній Азії, де колись були напівпустелі і степи з бідною рослинністю, розкинулись поля бавовнику, родючі сади, виноградники. Субтропічне узбережжя Чорного моря зайняте чайними плантаціями, цитрусовими садами, виноградниками, великими парками й ботанічними садами з набором різноманітних порід дерев, кущів і трав. Землеробство поширилось на північ. І нині людина продовжує вводити в культуру нові кормові, лікарські, технічні, медоносні та інші корисні рослини, деякі ж з них перестають вирощувати. Всюди, де поселяється людина, ландшафт змінюється. Разом з культурними рослинами поширюються й дикі. Розведення худоби також призводить до зменшення чисельності споживаних нею рослин і поширення неїстівних, що мають сильний запах, колючки, містять отруйні речовини тощо.
Знищуючи ліси, висушуючи болота, зрошуючи засушливі землі, людина значною мірою впливає на географічний розподіл видів. Велике значення має і введення в господарську діяльність нових природних ресурсів для розташування населених пунктів, промислових підприємств, використання атомної енергії. Усе це призводить до різких змін умов довкілля і втрати багатьох видів рослин і тварин. У зв'язку з цим перед людством постала проблема збереження і відтворення природних ресурсів, охорОни рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин.
4. Створення культурних рослин людиною,
рослинні угрупування покритонасінних
У природних умовах без участі людини живуть і розмножуються дикі (або дикорослі) рослини (дерева, кущі, трави). Вони поширені в різних кліматичних зонах і утворюють рослинний покрив лісів, лук, боліт; ростуть в озерах, річках, заселяють пустирі, дороги, вулиці міст, деякі з них завдають шкоди посівам (бур'яни). З дикорослих людина створила, використовуючи основні методи селекції - гібридизацію і добір, усі культурні рослини, які вона вирощує на полях, городах, у садах і парках, на вулицях міст, у будівлях.
У рослинному світі Землі покритонасінні культурні рослини посідають особливе місце, їх усього кілька тисяч видів, однак площа, яку вони займають, становить 10 % усього суходолу. Це злаки, зернобобові, овочеві, плодові, баштанні,волокнисті, лікарські, ефіроолійні, кормові культури тощо. Крім того, людина вирощує спеціальні види дерев, кущів і трав у декоративних цілях. Селекцією людина займається з тих давніх пір, коли почала вирощувати корисні рослини, відбираючи
Loading...

 
 

Цікаве