WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Сучасна номенклатура та класифікація мікроорганізмів - Реферат

Сучасна номенклатура та класифікація мікроорганізмів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Сучасна номенклатура та класифікація мікроорганізмів"
ПЛАН
1. Існуючі підходи щодо класифікації мікроорганізмів
2. Види наукової класифікації мікроорганізмів
3. Використана література
1. Існуючі підходи щодо класифікації мікроорганізмів
Одну з найскладніших проблем сучасної мікробіології становить питання щодо походження та еволюції мікроорганізмів, місце яких у системі живих істот ще досі остаточно не з'ясовано.
У сучасних класифікаціях бактерій виразно простежується два основні напрями. В основу першого покладено ідею побудови єдиної системи, яка б об'єктивно відображала спорідненість між різними групами прокаріотів і історію їхнього еволюційного розвитку. Другий напрям на перший план висуває практичні цілі, суть яких полягає в тому, щоб класифікація бактерій насамперед якнайкраще слугувала їхній ідентифікації, тобто з'ясуванню належності мікроорганізма до певного таксона.
Для ознайомлення із сучасним станом розвитку систематики прокаріотів не зайвим буде визначити термінологію, якою користуються (за Г.О.Заварзіним, 1974):
" систематика - теорія різноманітності організмів, яка вивчає співвідношення між їхніми групами (таксонами);
" класифікація - розподіл величезної кількості мікроорганізмів на групи (таксони);
" таксономія - встановлення назв, груп організмів (таксонів), взаємного підпорядкування і меж;
" таксон - група організмів, яка має задану ступінь однорідності.
Основною таксономічною категорією є вид, який визначається на основі морфологічних, культуральних, фізіологічних, біохімічних, антигенних та інших ознак. Існують кілька понять стосовно визначення виду, оскільки дати одне чітке визначення виду у бактерій важко у зв'язку з біологічними особливостями цих мікроорганізмів. За визначенням Р.Стейнієра, Е.Едельберга і Дж.Інгрема (1979), вид - це група штамів бактерій, яка виявляє високий ступінь загальної фенотипової подібності і відрізняється за багатьма незалежними ознаками. Види можуть бути представлені кількома підвидами, які можна розглядати як етап формування виду. Вважають, що повне науково обґрунтоване визначення виду у бактерій можна буде дати тоді, коли буде вивчена їхня еволюція.
У мікробіології часто ще застосовують такі терміни, як штам і клон. Штамом найчастіше називають різні культури мікроорганізмів того ж самого виду, які виділені з різних джерел (середовищ, організму, ґрунту, води тощо). Відмінності між штамами не виходять за межі виду. Клон - це культура мікробів, одержана з однієї клітини, а популяція мікроорганізмів, яка складається з особин одного виду, дістала назву чистої культури.
Вид вважається найменшою таксономічною одиницею, яка реально існує в природі. Види об'єднують у роди, роди - в родини, а далі йдуть порядки, класи, відділи і царства. Всі таксономічні категорії, за винятком виду, штучно створені систематиками й описуються за допомогою низки ознак: морфологічних, цитологічних, фізіолого-біохімічних, імунологічних тощо.
Отже, щоб віднести мікроорганізм до тієї чи іншої таксономічної групи, необхідно ознайомитися з основними характеристиками: визначити його форму, наявність джгутиків, капсул, здатність до спороутворення, забарвлення за Грамом, особливості обміну речовин і способи добування енергії; з'ясувати, як він впливає на середовище, в якому перебуває, і як середовище впливає на його життєдіяльність і виживання; визначити ну-клеотидний склад і послідовність нуклеотидів у молекулі ДНК тощо.
Після докладного вивчення бактерії дається, згідно з бінарною номенклатурою К.Ліннея, наукова назва. Перше слово означає назву роду, до якого належить бактерія (воно характеризує якусь морфологічну чи фізіологічну ознаку або прізвище вченого, який відкрив цей мікроорганізм, наприклад, рід Escherichia названо на честь німецького вченого Т.Ешеріха). Друге слово означає видову назву і характеризує опис кольору колонії, назву процесу, який зумовлюється мікроорганізмом, джерело походження, а іноді - як і роду, прізвище вченого, наприклад Micrococcus albus. Назва Micrococcus означає, що це куляста аеробна бактерія, її видова назва вказує на колір колонії, яку вона утворює на твердому поживному середовищі (albus - білий).
2. Види наукової класифікації мікроорганізмів
Одна з перших спроб розробки наукової класифікації бактерій належить датському вченому О.Ф.Мюллеру (1773). Він поділив усі відомі на той час види бактерій на два роди - Monas i Vibrio. Подальше вивчення бактерій викликало необхідність побудови філогенетичної системи, яка б розкривала споріднені відношення між різними групами бактерій з урахуванням їхнього еволюційного розвитку.
Для розробки філогенетичної системи бактерій, подібної до такої в рослин і тварин (традиційне еволюційне дерево), спочатку використовували відомості про фенотипові ознаки. Всі ознаки, які використовувались, уявно розподіляли за ступенем їхнього значення. Далі, за властивістю ознак, об'єкти розподіляли на таксономічні групи. Отже, неважко помітити, що структура ієрархічної системи визначається порядком, за яким розміщують ознаки, а сам порядок вибрано часто-густо довільно.
Усе це спонукало систематиків шукати інший підхід для вивчення ступеня спорідненості мікроорганізмів. Ним стала нумерич-на систематика. В основу її покладено ідеї, сформульовані французьким ботаніком М.Адансоном ще в середині XVIII ст. За принципом М.Адансона, всі ознаки об'єкта вважаються рівноцінними; під час описування досліджуваного об'єкта використовують максимальну кількість ознак, які можуть бути вивчені і визначені; ступінь подібності встановлюють на основі кількості ознак, які збігаються.
Класифікація бактерій, побудована за принципами М. Адансона, надзвичайно трудомістка, а тому свій розвиток і практичне застосування вона дістала в XX ст. завдяки виникненню і розвиткові ЕОМ. її переваги полягають у формальній можливості дещо позбутись суб'єктивності, оскільки всі ознаки об'єкта розглядаються як рівноцінні, ступінь подібності є функцією числа ознак, котрі збігаються. Однак слабкою стороною цього підходу є неповна інформативність. Зазвичай, для оцінки подібності мікробів використовують близько 100 ознак, що становить тільки 10 % (незначна кількість) ознак, які визначають бактеріальний фенотип.
Розвиток молекулярної біології дав змогу розробити ще один підхід для встановлення ступеня спорідненості бактерій. Він ґрунтується на порівняльному вивченні і зіставленні, первинної структури макромолекул (ДНК), які беруть участь у
Loading...

 
 

Цікаве