WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Видатні українські та зарубіжні зоологи - Реферат

Видатні українські та зарубіжні зоологи - Реферат

збирав різні визначні пам'ятки і рідкості, що збагатили науку в учених описах Палласа. Багато сторінок у шляхових записках Палласа належать Зуєву. У 1781 академія доручила Зуєву дослідження краю, не доторканого колишніми експедиціями, а саме знову придбаних Росією територій між ріками Бугом і Дніпром, устям Дніпра і його лиману з околицями.
У своїх "Мандрівних записках від Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 і 1782 р." (Спб. 1787, нем. переклад, Дрезден, 1789), Зуєв описує все цікаве, що зустрілося йому на цьому довгому шляху, приводить історичні і статистичні дані про різні місцевості, подає відомості, що стосуються побуту, освіченості, вдач і вірувань жителів, напр., про духоборців (він називає їхній "духовірцями"), циганах і циганській мові, дає зовнішній опис тепер уже дослідженого Чертомлицького кургану та ін.
Подорож Зуєва особливо багата зіткненнями з адміністративними й іншими особами, що створювали багато труднощів ученим мандрівникам минулого сторіччя. Зуєв був людиною з характером, і, у разі потреби, умів постояти за себе.
Мемуари Зуєва, надруковані у виданнях Академії, відносяться, головним чином, до зоології; деякі з видів, вперше описаних Зуєвим, закріпили назавжди його ім'я (Muraena alba Zuiew, Muraena fusca Zuiew і т.п.). Свої російські статті Зуєв поміщав переважно в "Нових Щомісячних Творах" ("Про дію повітря на тіло людське", "Про вогненні на повітрі явищах", "Про торф", "Про кормові засоби" і ін.), почасти також у "Історичних Календарях".
Комісія про Освіті училищ запросила Зуєва доучасті в її працях, і доручила йому скласти для народних училищ "Накреслення природної історії" (Спб., 1786; 5 изд. 1814). По відкликанню Палласа, ця праця Зуєва перевершував всі іноземні посібники з цього предмета того часу. Зуєв був також і професором природної історії в Головному народному училищі, заснованому в 1784 у Санкт-Петербурзі для підвищення освіти вчителів, один час і редактором щомісячного видання "Зростаючий Виноград", у 1785-1787 народного училища, що комплектувався учнями; брав участь у перекладі "Природної Історії" Бюффона (10 ч. Спб., 1789-1803); перевів "Опис рослин Російської держави" Палласа (ч. I, Спб., 1788), а разом з Ф. Томанским - Палласово "Подорож по різних провінціях Російської держави" (5 т. Спб., 1773-1778).
Вільгельм-Моріс Кеферштейн (Wilh.-Моr. Keferstein; 1833 - 1870) - німецький зоолог.
Учився медицині в Геттінгені і Берліні, 1857 асистент, 1860 екстраординарний, у 1868 ординарний професор зоології в Геттінгені. Наукові дослідження Кеферштейна стосувалися переважно анатомії й ембріології нижчих морських тварин і молюсків. Своєю обробкою цефалопод у відомій праці "Вrоnn's Klassen und Ordnungen des Thierreichs" Кеферштейн збагатив науку дуже цінною монографією про цей клас молюсків. Крім цього він надрукував: "Beitr?ge zur Kenntniss der Geschlechtsverh?ltnisse von Helix pomatia" (разом з Елерсом, 1859).
Вільям Кларк (Will. Clark; 1789(?) - 1870) - англійський анатом і зоолог.
Учився в Trinity College, з 1817-1866 був професором порівняльної анатомії в Кембриджі. Наукові дослідження Кларка стосувалися переважно анатомії, ембріології і систематики молюсків; він опублікував, крім іншого, наступної роботи: "History of the Britich Marine testaceous Mollusca etc." (Лондон, 1855); "On the Branchial currents ia the Bivalves" (1853); "On the Chilonidae" (1853).
Карнуа (J. В. Carnoy; 1836 - 1899) - бельгійський біолог і зоолог.
Присвятив себе релігії, однак, ще в молодості вивчав природничі науки і був визнаний гідним звання доктора Лувенським університетом, а потім відвідав Університети в Бонні, Лейпцизі, Берліні і Відні. У 1868 був запрошений професором біології в Лувен, однак, по різних причинах лише в 1876 йому вдалося зайняти цю кафедру.
Наукові дослідження Карнуа стосуються переважно біології клітки й особливо явищ запліднення. У Лувені Карнуа заснував на власні кошти Біологічний інститут і видавав спеціальний, присвячений цитології журнал "La Cellule". З числа праць Карнуа заслуговують на особливу увагу: "Manuel de microscopic" (1878); "Biologie cellulaire" (1884, 1 вип.; на жаль, ця цінна праця залишилася незавершеною); "La Cytodierese chez les Arthropodes" (1885); "La vesicule, germinative et les globules polaires de l'аsсаrіs megalocephala" (1886); "La fecondation chez l'аsсаrіs megalocephala" (разом з Лебреном, 1897) і т.д.
Рудольф Кнер (Knеr; 1810 - 1869) - німецький зоолог.
Вивчав у Відні медицину, у 1836 надійшов практикантом у зоологічне відділення придворного кабінету натуралій і зайнявся іхтіологією. З 1841 професор у Львові, з 1849 - у Відні. Зробив подорожі в 1852 до островів Кварнеро, у 1863 і 1867 - по північній Німеччині, Данії і Скандинавії. Вмер у 1869 у Відні.
Опублікував: "Lehrbuch der Zoologie" (1849; 3-і изд., 1862); "Leitfaden zum Studium der Geologie" (1851; 2 изд., 1855). Велике значення мала у свій час видана Кнером разом з Геккелем "Die Susswasserfische der osterreichischen Monarchie" (Лейпциг, 1858). Кнер був чудовим класифікатором риб і добре знав палеонтологію, у цьому відношенні була цікава його книга: "Ueber die Ganoiden als naturliche Ordnung" (B., 1867).
Список використаної літератури:
1. Велика Радянська Енциклопедія. - М., 1986.
2. Енциклопедія Блокгауза. - М., 1994.
3. Наука в особах. Зоологія. - М., 1990.
4. Українознавство. В 4-х томах. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве