WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Особливості тваринних організмів, тваринні клітини - Реферат

Особливості тваринних організмів, тваринні клітини - Реферат


Реферат
на тему
Особливості тваринних організмів, тваринні клітини
У тварин ззовні від мембрани с лише тоненька пружна оболонка - глікокалікс, тому клітини тварин часто здатні до утворення виростів (несправжні ніжки або псевдоподії, якими вони захоплюють тверді частки.
Фагоцитоз - здатність клітини до захоплення твердих часток.
Гетеротрофні організми - організми, що живляться органічними речовинами.
Тварини - особливе царство організмів, яке за кількістю видів перевищує всі інші разом узяті царства.
Тварини - це переважно рухомі еукаріотичні організми, що живляться органічними речовинами.
Тваринна клітина має тоненьку клітинну стінку (глікокалікс), часто здатна до поглинання твердих часток (фагоцитозу), не має хлоропластів і вакуолей із клітинним соком.
Серед тварин є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні види
Тіло багатоклітинних тварин побудоване із тканин.
Тканина, - це сукупність клітин і міжклітинної речовини, які подібні за будовою та виконують однакові функції
Епітеліальна тканина складається з одного або кількох шарів клітин і майже не містить міжклітинної речовини. Вона покриває поверхню тіла та вистилає порожнини органів, виконуючи захисну, секреторну (епітелій залоз, який утворює різні необхідні організму речовини - секрети) газообмінну (епітелій легень), всисну (епітелій ворсинок кишечнику) та деякі інші функції
Сполучна тканина характеризується тим, що до її складу входять клітини, розкидані у великій масі міжклітинної речовини. Ця тканина утворює такі опорні системи організму, як скелет, сухожилля, входить до складу всіх органів, з'єднує різні види тканин і забезпечує їхнє живлення, транспортує різні речовини, захищає організм та окремі органи від паразитів й отрут, а також від механічних ушкоджень.
М'язова тканина складається з м'язових клітин, які здатні до сприйняття подразнень, що надходять від нервової системи, і відповідають на них скороченням. Завдяки м'язовій тканині здійснюються різні типи рухів організму в цілому та окремих його частин.
М'язова тканина також виконує опорну функцію, підтримуючи весь організм та окремі його органи у певному положенні, захищає внутрішні органи (напр., шкірно-м'язовий мішок червів). М'язова тканина залежно від особливостей будови може бути гладенькою і поперечносмугастою.
Нервова тканина здатна до сприйняття подразнень і забезпечує реакцію організму на них. Сприйняття подразнень здійснюється особливими утвореннями нервової тканини - рецепторами. Нервова тканина складається з нервових клітин - нейронів, які здатні сприймати подразнення і проводити збудження (нервові імпульси).
Тваринна клітина має тоненьку клітинну стінку (глікокалікс), часто здатна до поглинання твердих часток (фагоцитозу), не має хлоропластів і вакуолей із клітинним соком.
Серед тварин є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні види
Багатоклітинні тварини утворюють саму численну групу живих організмів планети, яка нараховує більше 1,5 млн нині живучих видів. Багатоклітинні тварини відбулися від одноклітинних організмів - протіст, однак зазнали істотні перетворення, зв'язані з ускладненням організації.
Однією з найважливіших характерних рис багатоклітинних тварин є морфологічне і функціональне розходження кліток тіла. Клітки спеціалізуються на виконанні визначених функцій, утворюючи тканини. Різні тканини поєднуються в органи, органи - у системи органів. Для здійснення взаємозв'язку між ними і координації їх роботи служать регуляторні системи - нервова, ендокринна й імунна.
В організмах багатоклітинних тварин існує внутрітранспортна циркуляторна система, яка поставляє віддаленим від поверхні тіла тканинам і органам необхідні речовини - рідка тканина кров. Багатоклітинні тварини одержують інформацію про зміни в навколишньому середовищі і реагують на них за допомогою нервової системи й органів почуттів. Багатоклітинні тварини розмножуються статевим розмноженням. Розвиток організму багатоклітинної тварини з однієї клітки - зиготи - привело до виникнення в ході еволюції складного процесу індивідуального розвитку - онтогенезу. Подібність початкових стадій онтогенезу у всіх типів тварин свідчить про спільність їхнього походження з протіст.
По ознаці чи відсутності наявності внутрішнього кістяка тварини підрозділяються на дві груп - безхребетні і хребетні. Виділяють також первичнороті (первинний рот організму на стадії гаструли - бластопор - залишається ротом у дорослого організму) і другоряднороті (первинний рот зародка перетворюється в анальний отвір, а відкритий рот закладається вдруге у виді ектодермальної кишені). До вторинноротих відносяться типи Голкошкірі і Хордові. Виділяють також дві групи тварин по симетрії тіла: променисті, або радіальносиметричні (Губки і Кишковосмугасті) і двосторонньо-симетричні.
Усі багатоклітинні тварини також підрозділяються на двошарові і тришарові. Двошарові не мають мезодерми, а тільки ендо- і ектодерму. До них відносяться два типи - Губки і Кишковосмугасті.
Губки - найбільш примітивні багатоклітинні тварини. У губок є диференціація кліток, але немає чи майже немає координації між клітками, необхідної для організації їх у тканині. Губки не мають нервової системи. Ток води, необхідний для постачання організму живильними речовинами і киснем, здійснюється за допомогою хоаноцитів, чи воротничкових кліток.
Кишковосмугасті - переважно морські, радіально-симетричні, вільноплаваючі, сидячі чи прикріплені тварини, що нараховують близько 10 тис. видів. Кишково смугасті мають дуже примітивні риси будови:
- двошаровий тип будови: найбільше примітивно влаштовані гідроідні поліпи по своїй організації подібні з гаструлою - зародковою стадією багатоклітинних тварин
- радіальна симетрія тіла: сформована в зв'язку з прикріпленим чи малорухомим способом життя у водяному середовищі
- відсутність дійсних тканин (у всіх кишковосмугасті, крім коралових поліпів), багато процесів протікають ще на клітинному рівні
- дифузійний (розсіяний) тип будівлі нервової системи, що забезпечує відносно повільне здійснення тільки простих рефлексів
- дифузійний тип подиху і виділення
- змішаний тип травлення: воно починається в кишковій порожнині (як у більшості багатоклітинних тварин), а закінчується внутрікліткового (як у протист)
- наявність (поряд з половим) безстатевого розмноження (брунькування), не властивого переважній більшості багатоклітинних тварин.
Деякі кишковосмугасті існують у двох життєвих формах: прикріпленого до субстрату поліпа і вільно плаває планктонної медузи. Ці форми чергуються один з одним. Чергування форм супроводжується зміною способів розмноження (медузи - полове, поліпи - безстатеве). Завдяки наявності медузоїдного покоління і їхніх личинок відбувається розселення. Обитание поліпів у дна, а медуз у товщі води знижує внутріводяну конкуренцію за їжу, місце мешкання.
Література:
1. О.С.Батуєв, М.А. Улянкова, Т.В. Іванова. "Зоологія"для школярів та абітурієнтів.
2. А.М.Орхіменко, Е.В.Шухова, "Хрестоматія із зоології".
3. Ю.Г.Вервес, П.І.Баган, В.В.Серебряков. "Зоологія".
4. Е.Г.Бровника, Н.І.Кузьміна "Уроки зоології".
Loading...

 
 

Цікаве