WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Мендель – основоположник генетики - Реферат

Мендель – основоположник генетики - Реферат

Він був упевнений у торжестві своєї теорії і з дивною витримкою його готував. Про свої досліди він мовчав цілих вісім років, поки не переконався у вірогідності отриманих результатів.
І от, нарешті, наступив вирішальний день - 8 лютого 1865 р. У цей день Мендель зробив доповідь про свої відкриття в Брюннськом товаристві натуралістів. Колеги Менделя з подивом слухали його доповідь, пересипану підрахунками, що незмінно підтверджують співвідношення "3 до 1".
Яке відношення до ботаніки має вся ця математика? У доповідача явно не ботанічний склад розуму.
І потім, це наполегливо повторюване співвідношення "три до одного". Що за дивні "магічні цифри"? Чи не намагається цей монах-августинець, прикрившись ботанічною термінологією, протягти в науку щось начебто догмата Пресвятої Трійці?
Доповідь Менделя була зустрінута здивованим мовчанням. Йому не було задано жодного питання. Мендель, імовірно, був готовий до будь-якої реакції на свою восьмирічну працю: подиву, недовірі. Він збирався запропонувати колегам перевірити ще раз свої досліди. Але не міг же він передбачати такого глухого нерозуміння! Справді, було від чого вдатися у відчай.
Доповідь "Досліди над рослинними гібридами" виявилась несподіванкою навіть для друзів. Несподіванкою не тому, що Мендель зробив доповідь, адже, звичайно, було відомо, що роботу з гібридизації гороху він веде уже багато років, а через те, що було в доповіді сказано.
Чи випадково Мендель зайнявся проблемою гібридизації? Що це було: ще одне хоббі дилетанта, розвага типу збирання марок. Чи випадковим був об'єкт його експерименту - садовий горох, із-за якого посмертні недруги назвали відкриті ним закони "гороховими"?
Рік по тому його стаття була опублікована в працях Брюннського товариства під скромною назвою "Досліди над рослинними гібридами": "Приводом для проведення дослідів, яким присвячена дана стаття, слугувало штучне схрещування декоративних рослин, що проводилось з метою одержання нових, що розрізняються за забарвленням форм. Для проведення подальших дослідів з метою простеження розвитку помісей у їхньому потомстві дала поштовх закономірність, з якою гібридні форми постійно поверталися до своїх родоначальних форм".
Робота Менделя потрапила в 120 наукових бібліотек Європи й Америки. Але лише в трьох з них за наступні 35 років чиясь рука розкрила запилені томики. Три рази праця Менделя була коротко згадана у різних наукових працях.
Крім того, Мендель власноручно розіслав 40 екземплярів своєї роботи деяким видатним ботанікам. Лист з відповіддю Менделю надіслав лише один з них, знаменитий біолог з Мюнхена Карл Негелі. Свій лист Негелі починав фразою про те, що "досліди з горохом не завершені" і "їх варто почати спочатку". Почати заново колосальну працю, на яку Мендель затратив вісім років життя!
Негелі порадив Менделю зайнятися дослідами з ястребинкою. Ястребинка була самою улюбленою рослиною Негелі, він навіть написав про неї особливу працю - "Ястребинки Центральної Європи". От якщо удасться на ястребинці підтвердити результати, отримані на горосі, тоді...
Мендель узявся за ястребинку, рослину з крихітними квітками, з якими йому так важко було працювати при його короткозорості! І що саме неприємне - закони, встановлені в дослідах з горохом (і підтверджені на фуксії і кукурудзі, дзвіночках і левиному зіві), на ястребинці не підтверджувалися. Сьогодні ми можемо додати: і не могли підтвердитися. Адже розвиток насінь у ястребинки відбувається без запліднення, чого не знали ні Негелі, ні Мендель.
Пізніше біологи говорили, що порада Негелі затримала розвиток генетики на 40 років.
І тільки в 1900 році забута робота Менделя привернула до себе загальну увага: відразу троє вчених, Х. де Фриз (Голландія), К.Корренс (Німеччина) і Е.Чермак (Австрія), провівши майже одночасно власні досліди, переконалися в справедливості висновків Менделя. Закон незалежного розщеплення ознак, відомий тепер як закон Менделя, поклав початок новому напрямку в біології - менделізму, що став фундаментом генетики.
Сам Мендель, після невдалих спроб одержати аналогічні результати при схрещуванні інших рослин, припинив досліди і до кінця життя займався бджільництвом, садівництвом і метеорологічними спостереженнями.
Серед праць ученого - Автобіографія (Gregorii Mendel autobiographia iuvenilis, 1850) і ряд статей, включаючи Експерименти по гібридизації рослин (Versuche ber Pflanzenhybriden, у "Працях Брюннского товариства натуралістів".
Останні роки життя Менделя та його визнання
У 1868 р. Мендель залишив своїдосліди по виведенню гібридів. Тоді ж він був обраний на високу посаду настоятеля монастиря, яку займав до кінця життя.
Незадовго до смерті (1 жовтня 1883р.), як би підводячи підсумок свого життя, він сказав:
"Якщо мені і приходилося переживати гіркі години, то прекрасних, гарних годин випало набагато більше. Мої наукові праці дали мені багато задоволення, і я переконаний, що пройде не багато часу - і увесь світ визнає результати цих праць".
Помер Грегор Йоганн Мендель 6 січня 1884 р.
Пів міста зібралося на його похорон. Вимовлялися промови, у яких перелічувалися заслуги покійного. Але, як це не дивно, ні слова не було сказано про того біолога Менделя, якого знаємо ми.
Усі папери, що залишилися після смерті Менделя, - листи, ненадруковані статті, журнали спостережень - були кинуті в піч.
Але правий був Мендель у своєму пророцтві, зробленому за три місяці до смерті. І через 16 років, коли про Менделя довідався весь цивілізований світ, нащадки кинулися розшукувати випадково уцілілі від полум'я окремі сторінки його записів. По цих обривках було відтворене життя Грегора Йоганна Менделя і дивна доля його відкриття.
Грегор Мендель, за свідченням знавших його, дійсно був доброю і приємною людиною, але чи мало добрих людей живе на землі, чи мало їх помирає?
Він був слугою церкви і за сорок років в загалом нічим не скомпрометував свого "мундира", хоч і не висловлював зайвої запопадливості. Таких слуг у церкви було теж чимало, але їх звичайно не пам'ятають.
Він досяг високої церковної й у певній мірі політичної посади і зробився директором місцевого банку, хоча як політик і фінансист він був недостатньо далекоглядний. Але через роки після його смерті (1884) раптом виявилося, що він був великим ученим, що прорвався в невідомий відсік природи. Причому не дилетантом, якому пощастило випадково наткнутися на дорогоцінну знахідку, а широко ерудованим дослідником, чий оригінальний розум зумів точно задати живій природі одне з корінних питань її буття, і в послідовній титанічній праці одержати чітку однозначну відповідь, і знову витягти цю відповідь з перехресних експериментів, і зрозуміти його місце у всій системі людського знання, і закласти всім цим фундамент нової області пошуку, ім'я якої "генетика" - наука про спадковість. Коли абат Мендель у пам'яті людей перестав бути усього лише доброю людиною, усього лише колишнім шкільним учителем, який у порядку захоплення займався якимись дилетантськими експериментами, - коли він став в очах усього людства МЕНДЕЛЕМ, чиє ім'я було зараховано до числа творців нетлінних духовних цінностей, - отоді і почалися розшуки усього, що уціліло від полум'яної байдужності.
Список використаної літератури:
Н. Грін, Біологія, Москва, "МИР", 1993.
М. Григор'єв, Як стати розумним, Москва, "Детская литература", 1973.
Ф. Кибернштерн, Гени і генетика, Москва, "Параграф", 1995.
А. Артемов, Що таке ген, Таганрог , "Красная страница", 1989.
Loading...

 
 

Цікаве