WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБіологія, Зоологія, Аграрна наука → Поняття про філогенез. - Реферат

Поняття про філогенез. - Реферат

видозміни інших органів тощо. Аналогії (від грец. аналогія - подібність) - це зовнішня подібність за будовою органів видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції. У тварин це, наприклад, крила птахів і комах, зябра риб, молюсків і ракоподібних, у рослин - колючки стеблового (глід) та листкового (барбарис, кактуси) походження, бульби (видозміна пагона) та коренебульби (видозміна кореня) тощо. Рудименти (від лат. рудиментум - зачаток, першооснова) - це органи, недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними утворами предкових форм унаслідок втрати своїх функцій протягом філогенезу. Вони властиві всім особинам певного виду, наприклад, залишки тазового пояса у китів, очі тварин, які мешкають в умовах слабкого освітлення (грунту - кріт, сумчастий кріт тощо, печер - протей, більшість глибоководних тварин). Апендикс (червоподібний відросток сліпої кишки) та хвостові хребці - рудиментарні органи людини. У верблюжої колючки рудименти листків помітні у вигляді лусочок; у квіток злакових оцвітина також редукована до лускоподібних утворів. Атавізми (від лат. атавіс - предок) - прояв у окремих представників виду рис, притаманних їхнім предкам. Наприклад, у людини - це поява хвоста, густого волосся на всьому тілі, розвиток додаткових пар молочних залоз. У безногих ящірок (веретільниця) інколи помітні недорозвинені кінцівки. Криза дарвінізму на початку XX сторіччя. Ще за життя Ч.Дарвіна його еволюційні погляди були різко розкритиковані деякими вченими. Насамперед залишалась нез'ясованою природа спадкової мінливості. Загальноприйнятим вважалось, що риси гібридів мають проміжний характер між батьківськими і материнськими ознаками (наприклад, гібрид між конем і ослом - мул - має риси обох батьків тощо). Виходячи з цього, англійський натураліст Ф.Дженкін висловив думку, що прояв будь-якої виниклої корисної ознаки буде зменшуватись, доки безслідно не зникне через ряд поколінь. Отже, природний добір неможливий. Сам Ч.Дарвін не зміг заперечити це твердження і назвав його "жахом Дженкіна". На думку сучасника Ч.Дарвіна, відомого англійського філософа Г.Спенсера (1820-1903), неспрямовані спадкові зміни певних частин організму призводять до порушення його гомеостазу, тобто до загибелі. А саме поняття "добір" є не що інше, як цілеспрямований вольовий акт, який здійснює розумна істота, як наприклад, штучний добір, селекція. А поняття природний добір невірне, бо в природі не існує свідомої сили, що здійснює добір. Повторне відкриття на початку XX сторіччя законів Г.Менделя і формування понять "ген" і "мутація" навели дослідників на думку про добір, який подібно ситу, відокремлює життєздатні фенотипи від нежиттєздатних і, фактично, його можна замінити словом елімінація (від лат. еліміно - видаляю), або загибель до моменту розмноження. Хоча Ч.Дарвін і його послідовники говорили про походження видів, саме поняття "вид" залишилось таким самим, як його запропонував К.Лінней у 1735 році: тобто сукупність подібних одна до одної особин, які займають певну територію (ареал), здатні схрещуватись між собою і давати плідне потомство. Елементарною одиницею еволюції класичний дарвінізм вважав особину, на яку діє добір і яка в процесі боротьби за існування може дати або не дати плідних нащадків. Усі ці невирішені проблеми стали поштовхом для створення низки гіпотез, серед яких для подальшого розвитку еволюційних поглядів першорядне значення мали синтентична гіпотеза еволюції та, згаданий вище, неокатастрофізм. Синтетична гіпотеза еволюції виникла в 20-50-х роках XX сторіччя. Це комплекс уявлень про еволюційний процес, що ґрунтується на поєднанні знань про мутації як єдиного джерела спадкової мінливості, популяцію як основну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування та природний добір. Основні її положення такі: 1. Єдиним джерелом спадкової мінливості є мутації. 2. Усі еволюційні перетворення відбуваються в популяціях, які і є елементарною одиницею еволюції. 3. Елементарними факторами еволюції є хвилі життя, ізоляція, дрейф генів. 4. Існує три види еволюційного процесу: мікроеволюція, видоутворення та макроеволюція. 5. Рушійною силою еволюції є природний добір, який діє на сукупність фенотипів популяції. 6. Природний добір буває стабілізуючим, рушійним та розриваючим (дизруптивним). 7. Будь-яка систематична група організмів може або процвітати (біологічний прогрес), або вимирати (біологічний регрес). 8. Біологічний прогрес досягається завдяки змінам у будові організмів: ароморфозам, ідіоадаптаціям чи загальній дегенерації. Основоположниками синтетичної гіпотези еволюції були видатні учені з різних країн світу. С.С.Четвериков (1880-1959), російський генетик та ентомолог, розробив учення про популяцію як елементарну одиницю еволюції (1926), ввів терміни "хвилі життя", "генотипне середовище". Д.Холдейн (1892-1964) - англійський біохімік і генетик, один із перших почав розробляти генетико-математичні методи оцінки стану популяції. Довів, що окремі генотипи зберігаються та поширюються не випадково, а під дією еволюційних факторів. Висунув гіпотезу про виникнення життя на Землі як наслідок саморозвитку органічних сполук у результаті небіологічного синтезу. С.Райт (1889-1982) - американський генетик. Розробив учення про дрейф генів як фактор еволюції. Ф.Г.Добржанський (1900-1981) - український генетик; зробив великий внесок у вивчення мутацій та мутагенезу. Ввів термін "мікроеволюція" та дослідив її основні особливості. Засновник фенетики (від грец. файно - являю, знаходжу) - науки про прояв та розподіл фенів (певних станів ознак) у популяції. І.І.Шмальгаузен (1884-1963) - український та російський зоолог; розробив учення про форми добору (стабілізуючий і рушійний). Зробив значний внесок у дослідження закономірностей передачі інформації в живих системах (один із засновників біокібернетики). Вивчав особливості координації (взаємозв'язку) перетворень різних систем органів у філогенезі хребетних груп тварин. Показав, що результатом еволюції є вдосконалення інтеграції живих систем між собою. Один із авторів учення про рушійні сили еволюції. О.М.Северцов (1866-1936) -російський зоолог; автор концепції про біологічні прогрес і регрес та шляхи їхнього досягнення (ароморфози, ідіоадаптації, дегенерації). Розробив основу сучасної порівняльної анатомії хребетних тварин. Показав, що в онтогенезі повторюється філогенез не дорослих форм, а їхніх відповідних зародкових або личинкових фаз розвитку. Це лягло в основу сучасного розуміння біогенетичного закону. Д.Сімпсон (1902-1984) - американський палеонтолог. Багато зробив у галузі вивчення темпів еволюції, зокрема встановив, що вони різні у різних систематичних груп та залежать від швидкості зміни умов довкілля. Паралельно з І.І.Шмальгаузеном розробляв учення про різні форми добору. Е.Майр (нар. 1904) - американський зоолог. Розвивав біологічну концепцію виду; запропонував сучасну класифікацію способів видоутворення.Висловив думку про еволюцію як процес пристосування живих організмів до всієї сукупності екологічних факторів, яка.,, лягла в основу сучасної гіпотези еволюційного компромісу.
Loading...

 
 

Цікаве